Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
окупантів загони Майорова та А. В. Полупанова, інші бойові частини. З 27 березня по 1 квітня запеклі бої під Долинською вели частини 3-ї Радянської армії. До лав Червоної Армії та червоногвардійських загонів вступали робітники міст і сіл краю. Єлисаветградський загін під керівництвом Т. М. Гуляницького й І. М. Чернишова налічував 360 чоловік; червоногвардійці Новоукраїнки у складі 500 чоловік 18 березня відбили перший наступ окупантів на місто, збройний загін селян з Аджамки на чолі з А. В. Крикуненком стримував ворога на станції Медерове. Вже в ході оборонних боїв виникали партизанські загони. Так, створений з жителів Нової Праги, Олександрівни та революційних солдатів загін, очолений І. Петренком, 24 березня розгромив німецькі поїзди на залізничній лінії Щаслива-Карлівка-Богданівка. Наступного дня він оточив і знищив поблизу Звенигородки півторатисячну німецьку частину. Активну участь в обороні Цибулевого, Долинської, Знам'янки взяли партизанські загони: 1-й Устинівський під командуванням М. П. Будака, Єлизаветградківський на чолі з Т. О. Колісником та інші.
Наприкінці березня 1918 року австро-німецькі війська захопили Єлисаветградський і Олександрійський повіти. При допомозі органів Центральної ради, а потім гетьманського уряду окупаційні власті грабували населення. Тільки за квітень- травень до кайзерівської Німеччини з Єлисаветградського повіту було відправлено 251 286 пудів хліба, а 2 червня одержано наряд на здачу ще 1 089 649 пудів, хоч заготівельні склади в повіті вже були пустими. Відновивши владу поміщиків і буржуазії, інтервенти й гайдамацькі банди встановили режим терору і насильства. Вже в перші дні окупації, звинувативши у більшовицькій агітації, вони стратили в Новоукраїнці 15, у Рівному та Новій Празі - 14 чоловік.
Представники партій українських есерів, соціал-демократів, соціалістів- самостійників тощо, що входили до складу органів земського і міського самоврядування, які підпорядковувались повітовим старостам і сільським старшинам, всіляко прислужували окупантам.
Мужній опір встановленню буржуазно-поміщицького ладу та окупаційного режиму чинили трудящі краю, керовані більшовиками. Протягом березня 1918 року селянські заворушення відбулися у Витязівській, Єланецькій, Ольгопільській і Оситнязькій волостях. Поміщики, куркулі-хуторяни і німці-колоністи з цих волостей почали тікати до Єлисаветграда, Бобринця та Вознесенська.
Вже у травні 1918 року боротьба проти окупантів і гетьманської влади почала- набирати масових форм. Прокурор Єлисаветградського окружного суду доповідав
міністру судових справ на початку травня, що населення повіту озброюється, місцеві загони громлять маєтки, знищують представників гетьманських властей.
У цей час в Єлисаветграді було створено підпільний окружний повстаисько-революційний комітет, який поширював свою діяльність на Єлисаветградський, Олександрійський і Балтський повіти. Партійні організації, волосні й сільські революційні комітети, що виникли у підпіллі, розгорнули енергійну роботу у формуванні партизанських загонів.
В середині травня в повіті спалахнули масові збройні виступи селян, центром яких стало с. Каніж (нині Новомиргородського району). Канізьке повстання було одним з найбільших на Україні. Проти повсталих окупанти кинули значні військові сили. В районі Веселівки, Арсенівки, Панчевого, Павлівни, Канежа ще 3 червня точились бої.
2 червня біля станції Трепівка партизани пустили під укіс 39 вагонів і паровоз. 4 червня на цій же лінії біля полустанка Хирівка виведено з ладу військовий ешелон. 11 червня німецьке командування оголосило стан облоги в Єлисаветградському і Олександрійському повітах, а наступного дня тут почали діяти військово-польові суди.
Кіровоградська область
Сторінка 25 з 51
Однак навала австро-німецьких військ, закликаних контрреволюційною Центральною радою, перервала мирну працю трудящих. Більшовицькі організації, місцеві органи Радянської влади зосередили головну увагу на мобілізації сил для відсічі ворогу. Запроваджувалась обов'язкова військова і трудова повинність. Впертий опір ворогові чинили частини 1-ї Радянської армії (командуючий П. В. Єгоров) в районі Цибулеве-Хирівка-Знам'янка-Користівка-Олександрія. З 21 березня тут стійко стримували наступ Наприкінці березня 1918 року австро-німецькі війська захопили Єлисаветградський і Олександрійський повіти. При допомозі органів Центральної ради, а потім гетьманського уряду окупаційні власті грабували населення. Тільки за квітень- травень до кайзерівської Німеччини з Єлисаветградського повіту було відправлено 251 286 пудів хліба, а 2 червня одержано наряд на здачу ще 1 089 649 пудів, хоч заготівельні склади в повіті вже були пустими. Відновивши владу поміщиків і буржуазії, інтервенти й гайдамацькі банди встановили режим терору і насильства. Вже в перші дні окупації, звинувативши у більшовицькій агітації, вони стратили в Новоукраїнці 15, у Рівному та Новій Празі - 14 чоловік.
Представники партій українських есерів, соціал-демократів, соціалістів- самостійників тощо, що входили до складу органів земського і міського самоврядування, які підпорядковувались повітовим старостам і сільським старшинам, всіляко прислужували окупантам.
Мужній опір встановленню буржуазно-поміщицького ладу та окупаційного режиму чинили трудящі краю, керовані більшовиками. Протягом березня 1918 року селянські заворушення відбулися у Витязівській, Єланецькій, Ольгопільській і Оситнязькій волостях. Поміщики, куркулі-хуторяни і німці-колоністи з цих волостей почали тікати до Єлисаветграда, Бобринця та Вознесенська.
Вже у травні 1918 року боротьба проти окупантів і гетьманської влади почала- набирати масових форм. Прокурор Єлисаветградського окружного суду доповідав
міністру судових справ на початку травня, що населення повіту озброюється, місцеві загони громлять маєтки, знищують представників гетьманських властей.
У цей час в Єлисаветграді було створено підпільний окружний повстаисько-революційний комітет, який поширював свою діяльність на Єлисаветградський, Олександрійський і Балтський повіти. Партійні організації, волосні й сільські революційні комітети, що виникли у підпіллі, розгорнули енергійну роботу у формуванні партизанських загонів.
В середині травня в повіті спалахнули масові збройні виступи селян, центром яких стало с. Каніж (нині Новомиргородського району). Канізьке повстання було одним з найбільших на Україні. Проти повсталих окупанти кинули значні військові сили. В районі Веселівки, Арсенівки, Панчевого, Павлівни, Канежа ще 3 червня точились бої.
2 червня біля станції Трепівка партизани пустили під укіс 39 вагонів і паровоз. 4 червня на цій же лінії біля полустанка Хирівка виведено з ладу військовий ешелон. 11 червня німецьке командування оголосило стан облоги в Єлисаветградському і Олександрійському повітах, а наступного дня тут почали діяти військово-польові суди.