Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Зміцнювалися ряди партійних організацій. Член Єлисаветградської
більшовицької організації В. Т. Бондаренко взяв участь у роботі обласного з'їзду РСДРП(б) Південно-Західного краю, що відбувся в Києві 3-5 грудня 1917 року. У грудні виникають більшовицькі осередки у Бобринці, Глодосах, Захарівці, Новоукраїнці, Рівному, Новогеоргіївську тощо. Ареною рішучої боротьби більшовиків з есерами став повітовий з'їзд Рад селянських депутатів, який відбувся 6 грудня 1917 року у Єлисаветграді. Виступаючі на пьому більшовик Т. М. Гуляницький і делегат Всеросійського з'їзду Рад селянських депутатів А. А. Бонцаревич, гнівно викриваючи зрадницьку політику угодовських партій, вимагали вигнати їх з Рад. За пропозиціями більшовиків з'їзд висловив підтримку Раді Народних Комісарів і ухвалив рішення - не чекаючи Установчих зборів, передавати поміщицьку землю земельним комітетам для обліку і розподілу серед селян.
Дізнавшись про І Всеукраїнський з'їзд Рад, який проголосив Україну республікою Рад, робітники і селяни вітали Радянський уряд України та обіцяли йому всебічну підтримку. Збори селян Федосіївки Компаніївської волості у грудні 1917 року прийняли постанову, в якій говорилось, що робітничо-селянська влада «це - влада трудового народу, і ми будемо стояти за нею горою». У багатьох селах краю створюються органи Радянської влади. У Кетрисанівці Єлисаветградського повіту в кінц і грудня 1917 року на волосному сході обрано військово-революційний комітет у складі 18 чоловік. Його очолив солдат-більшовик М. В. Мамренко. На першому засіданні комітету було вирішено розпустити волосну земельну управу, організувати загін кавалерії з 70 бійців, взяти на облік всі маєтки і призначити до них комісарів.
Значну роль у встановленні влади Рад в населених пунктах сучасної області відіграли робітники Єлисаветграда. Після переобрання Єлисаветградської Ради більшовики 21 грудня 1917 року за участю представників заводу Ельворті і військових частин створили новий виконком, реорганізований 18 січня 1918 року в ревком. Більшість у ньому підтримувала більшовиків. Проголосивши 19 січня перехід всієї влади в повіті до його рук, революційний комітет повів рішучу боротьбу проти гайдамацьких загонів. У цій боротьбі червоноармійцям Єлисаветграда допомогли революційні частини російських солдатів, що саме прибули з фронту - 567-й Прутський полк, 9-а автомобільна рота та інші загони. 29 січня гайдамаків примусили скласти зброю. Тоді ж Єлисаветградський ревком послав червоногвардійців на допомогу робітникам і селянам Бобринця, Новоукраїнки та інших міст і сіл.
Велику роль у розгромі контрреволюційних сил Центральної ради на території краю відіграли збройні сили Українського Радянського уряду, в яких було багато представників братнього російського народу. Так, загін червоних козаків під командуванням І. Ю. Кулика та червоногвардійські загони О. М. Беленковича, що брали участь у визволенні Кременчука, переправились через Дніпро і 26 січня оволоділи станцією Павлиш. Згодом червоні бійці вигнали ворога зі станції Користівка та населених пунктів Олександрійського повіту.
На початку січня катеринославські червоногвардійці, завдавши гайдамакам нищівних ударів, оволоділи залізничним вузлом Знам'янка. Незабаром тут, а також в Олександрії, Долинській, Новомиргороді та ін. населених пунктах краю також встановлено Радянську владу.
Повсюдно переобиралися сільські та волосні Ради, земельні комітети, ліквідовувалися волосні земства, створювалися загони робітничо-селянської міліції і Червоної гвардії.
Фабзавкоми, профспілки та Ради запроваджували контроль над виробництвом, брали в свої руки банки і розподіл продовольства. Вишукувалися кошти для потреб народної освіти, охорони здоров'я, допомоги безробітним. Родини робітників переселялись у будинки багатіїв. Земельні комітети та комісії розподіляли між безземельним та малоземельним селянством поміщицьку землю, встановлювали правила користування нею.
Кіровоградська область
Сторінка 24 з 51
В умовах зростаючого революційного піднесення більшовики повели боротьбу за створення загонів Червоної гвардії, бойових дружин, забезпечення їх зброєю, встановлення робітничого контролю над промисловістю, проведення в життя ленінського Декрету про землю.Зміцнювалися ряди партійних організацій. Член Єлисаветградської
Дізнавшись про І Всеукраїнський з'їзд Рад, який проголосив Україну республікою Рад, робітники і селяни вітали Радянський уряд України та обіцяли йому всебічну підтримку. Збори селян Федосіївки Компаніївської волості у грудні 1917 року прийняли постанову, в якій говорилось, що робітничо-селянська влада «це - влада трудового народу, і ми будемо стояти за нею горою». У багатьох селах краю створюються органи Радянської влади. У Кетрисанівці Єлисаветградського повіту в кінц і грудня 1917 року на волосному сході обрано військово-революційний комітет у складі 18 чоловік. Його очолив солдат-більшовик М. В. Мамренко. На першому засіданні комітету було вирішено розпустити волосну земельну управу, організувати загін кавалерії з 70 бійців, взяти на облік всі маєтки і призначити до них комісарів.
Значну роль у встановленні влади Рад в населених пунктах сучасної області відіграли робітники Єлисаветграда. Після переобрання Єлисаветградської Ради більшовики 21 грудня 1917 року за участю представників заводу Ельворті і військових частин створили новий виконком, реорганізований 18 січня 1918 року в ревком. Більшість у ньому підтримувала більшовиків. Проголосивши 19 січня перехід всієї влади в повіті до його рук, революційний комітет повів рішучу боротьбу проти гайдамацьких загонів. У цій боротьбі червоноармійцям Єлисаветграда допомогли революційні частини російських солдатів, що саме прибули з фронту - 567-й Прутський полк, 9-а автомобільна рота та інші загони. 29 січня гайдамаків примусили скласти зброю. Тоді ж Єлисаветградський ревком послав червоногвардійців на допомогу робітникам і селянам Бобринця, Новоукраїнки та інших міст і сіл.
Велику роль у розгромі контрреволюційних сил Центральної ради на території краю відіграли збройні сили Українського Радянського уряду, в яких було багато представників братнього російського народу. Так, загін червоних козаків під командуванням І. Ю. Кулика та червоногвардійські загони О. М. Беленковича, що брали участь у визволенні Кременчука, переправились через Дніпро і 26 січня оволоділи станцією Павлиш. Згодом червоні бійці вигнали ворога зі станції Користівка та населених пунктів Олександрійського повіту.
На початку січня катеринославські червоногвардійці, завдавши гайдамакам нищівних ударів, оволоділи залізничним вузлом Знам'янка. Незабаром тут, а також в Олександрії, Долинській, Новомиргороді та ін. населених пунктах краю також встановлено Радянську владу.
Повсюдно переобиралися сільські та волосні Ради, земельні комітети, ліквідовувалися волосні земства, створювалися загони робітничо-селянської міліції і Червоної гвардії.
Фабзавкоми, профспілки та Ради запроваджували контроль над виробництвом, брали в свої руки банки і розподіл продовольства. Вишукувалися кошти для потреб народної освіти, охорони здоров'я, допомоги безробітним. Родини робітників переселялись у будинки багатіїв. Земельні комітети та комісії розподіляли між безземельним та малоземельним селянством поміщицьку землю, встановлювали правила користування нею.