Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Кіровоград

Вживалися заходи для відродження підприємств міста. Щоб якнайшвидше налагодити виробництво сільськогосподарських машин для населення повіту, на завод Ельворті завозили сировину з інших підприємств, які не працювали. Відновлювалися роботи також на паперовій фабриці. Для забезпечення підприємств і населення паливом почали заготівлю дров. Відділ народного господарства виконкому Ради приступив також до
організації розробок покладів бурого вугілля за 3 км від міста - в районі Злодійської балки. Працівники раднаргоспу обстежували всі приміщення, щоб найближчим часом розпочати ремонт лікарень, шкіл, мостів. 1 травня комуністи станції Єлисаветград звернулися до залізничників краю із закликом взяти активну участь у відбудові транспорту. Відкривалися школи, робітничі клуби тощо. Поширеною формою роботи серед трудящих стали мітинги-концерти.
Комсомольці і молодь міста провели збір продуктів для голодуючих дітей північних районів країни. Успішно пройшов комсомольський хлібний тиждень. Тільки учні міста зібрали для трудящих Петрограда 120 пудів хліба. Уже в квітні єлисаветградські комсомольці вирішили направити в Червону Армію 30 проц. свого складу, 27 квітня вони проводжали на фронт 50 своїх товаришів.
Як тільки стало відомо про безчинства григор'євських банд в Олександрії, комуністи і комсомольці міста створили комуністичний батальйон. 2 травня з наближенням григор'євців комуністичний батальйон і робітничі загони добровольців зайняли оборону на підступах до міста, поблизу станції Канатове. Та сили були нерівні - 3 травня заколотники вдерлися до Єлисаветграда. Бандити по-звірячому розправлялися з комуністами і радянським активом. 9 травня вони розстріляли 30 членів міської Ради і комуністів. Під час єврейського погрому було вбито понад З тис. жителів.
11 травня на загальноміських партійних зборах прийнято рішення кинути всі сили на боротьбу проти Григор'єва. Було створено ревком, обрано військово-оперативний штаб. Наступного дня вранці загонові, що складався з робітників, комуністів і слухачів кавалерійських курсів, вдалося роззброїти один з батальйонів григор'євців. 20 травня радянські війська разом з робітничими загонами вибили з Єлисаветграда григор'євські банди, але боротьба з їх недобитками, що нападали на місто, ще продовжувалася до липня 1919 року. Велику роботу в організації трудящих на боротьбу з ними проводили голова ревкому робітник М. X. Чернишов, відповідальні працівники радянських установ -комуністи В. Т. Бондаренко, І. С. Компанієць, В. М. Спренжин та інші.
Влітку в Єлисаветграді організовуються загони для боротьби з денікінцями. Так, 15 липня 1919 року конференція профспілок і заводських комітетів оголосила мобілізованою половину робітників, що залишалися в місті. Комуністичному батальйону довелось битися з різними бандами, які ще до приходу Денікїна намагалися оволодіти містом.
18 серпня 1919 року білогвардійці захопили Єлисаветград. Почалися грабежі, розправи і розстріли без суду й слідства. Багато робітників пішло до партизанських загонів, що створювалися і діяли в селах повіту.
24 січня 1920 року після 4-денних запеклих боїв війська 12-ї армії при підтримці партизанських загонів визволили Єлисаветград від денікінців. Повітовий революційний комітет, який вийшов з підпілля, насамперед ліквідував відновлені білогвардійцями органи влади. На початку лютого знову почали діяти партійна і комсомольська організації міста. Становище було тяжким: зруйновані і пограбовані підприємства та установи не працювали, бракувало палива й сировини. Робітники, службовці не мали будь-яких засобів для існування. Під керівництвом партійного комітету 28 березня - 3 квітня були проведені вибори до Ради. З 102 депутатських місць 72 здобули комуністи, 6 - співчуваючі їм, 9 - безпартійні. Представникам дрібнобуржуазних партій дісталася незначна кількість голосів. Вживалися заходи для налагодження економічного життя, ліквідації саботажу підприємців. У квітні розпочато націоналізацію найбільших заводів і фабрик. Зокрема, 19-23 квітня на підставі декрету Тимчасового робітничо-селянського уряду України націоналізовано машинобудівні заводи Ельворті, Яскульського і Шкловського. До жовтня 1920 року було завершено націоналізацію всіх промислових і торговельних підприємств.
До розв'язання господарських і політичних завдань партійний комітет і виконком Ради залучали широкий робітничий актив. Так, 15-17 серпня 1920


Сучасна карта - Кіровоград