Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Олександрія

Сторінка 8 з 15
Південна дільниця добилася виконання завдань на 146,2 проц., західна - на 115,5 процента.
Реконструйовувалися та розширювались діючі підприємства, зокрема завод «Червоний ливарник», згодом електромеханічний. Працювали 9 промислових артілей
«Червоний тесляр», «Червона вишивальниця», «Виробник», «Перемога», «Хімпраця», ґудзикова фабрика та інші. Багато жителів міста трудилися в колгоспах «Перебудова», «Перемога», «Борець за краще життя», «П'ятирічка», ім. Ворошилова, створених тут у період суцільної колективізації.
Розвиток промисловості і сільського господарства супроводжувався піднесенням добробуту трудящих, їх купівельної спроможності. Місто розширювало свої межі. Так, до 1941 року виросло селище при шахті № 2. Міська Рада надавала велику увагу забудові і розвитку комунального господарства. Олександрія прикрасилася палацом піонерів, літнім кінотеатром. Реконструйовано приміщення зимового і споруджено літній театр, закладено парки і сквери.
Поліпшилося медичне обслуговування населення. Якщо до революції тут був один лікар на 25 тис. чоловік, то в 1939 році на одного лікаря припадало 2260 жителів, а на одного працівника середнього медперсоналу - 475. Велика увага приділялась оздоровленню і відпочинку трудящих. Тільки за 9 місяців 1940 року 148 гірників лікувалися на курортах і зміцнювали здоров'я в будинках відпочинку, понад 900 дітей трудящих побували у піонерських таборах і дитячих санаторіях, 762 учні взяли участь у туристських походах. Для молоді побудовано стадіон на 1500 місць.
Загальною обов'язковою семирічною освітою були охоплені всі діти шкільного віку. В 1940/41 навчальному році 3690 дітей здобували освіту в 5 середніх, семирічній і початковій школах. Понад 100 чоловік робітничої молоді набували знань у вечірній школі. Працювали спеціальні середні навчальні заклади: педагогічна та сільськогосподарська школи, медичне училище. В них навчалося 1444 чоловіка. В 1929-1930 рр. тут видавалася окружна газета «До перемоги», з березня 1930 року - районна «Колективіст Олександрійщини», перейменована в березні 1939 року на «Більшовицьку правду». Вечорами гостинно відчинялись двері 10 клубів і червоних кутків. Напередодні Великої Вітчизняної війни в Олександрії діяв обласний робітничо-колгоспний драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького (створено 1938 року як пересувний). У 32 бібліотеках налічувалось 162 тис. книг. 1938 року трудящі передплачували майже 5 тис. примірників періодичних видань.
Економічний і культурний розвиток міста перервав напад фашистів на Країну Рад. До військкомату надійшли сотні заяв від трудящих з проханням направити їх ни фронт. 17 липня 1941 року Олександрійський райком партії інформував Кіровоградський обком КП(б)У: «На заклик Комітету Оборони трудящі нашого району відповіли приєднанням своїх голосів до голосу двохсотмільйонного радянського народу - голосу ненависті, презирства до фашистських загарбників. На 14 липня 1941 року вступили в ряди народного ополчення 4338 патріотів, з них - 1090 жінок». 60 проц. комуністів та комсомольців міста пішли на фронт. Ті, що залишилися в тилу, працювали з потроєною енергією на підприємствах, на будівництві оборонних споруд. Наприкінці липня приступили до евакуації устаткування заводів. 6 серпня 1941 року гітлерівські війська захопили Олександрію. Почалися розправи над мирним населенням. У місцевому концтаборі взимку роздягнені й босі червоноармійці перебували просто неба, або загнані в сушильню цегельного заводу, душилися від тісноти. В місті було знищено близько 9 тис. жителів і військовополонених. Окупанти по-звірячому закатували 125 радянських активістів, в т. ч. 12 комуністів. Серед них був голова колгоспу М. Н. Колесник, над яким жорстоко глумилися, а потім зацькували собаками. Агронома Олександрійської МТС Т. А. Повстяного підвішували, виламували пальці й потім розстріляли. Фашисти відправили на примусові роботи до Німеччини 750 юнаків та дівчат.
У січні 1942 року для боротьби з ненависним фашизмом у місті виникають підпільні групи. Організаторами їх були П. І. Марков, Л. М. Сидоренко, Я. К. Яковенко, Я. С. Шахунянц. Найбільш численною й впливовою була група, очолювана П. І. Марковим. Активну участь в її діяльності брали комсомольці-

Сучасна карта - Олександрія