Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Олександрія

Сторінка 4 з 15
Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Радянські органи приступили до соціалістичних перетворень. Але 24 березня Олександрію окупували австро-німецькі війська. Інтервенти та їхні прислужники - українські буржуазні націоналісти почали відновлювати старі порядки, жорстоко розправлялися з радянськими активістами. Були закатовані учасники революційних подій 1905-1907 рр. Г. Пащенко, І. Чорномазов, Т. Лужений та інші. Збройною боротьбою проти окупантів керував організований більшовиками підпільний повстансько-революційний комітет. В повіті виник ряд партизанських загонів,
зокрема І. Д. Діброви і Д. С. Канатенка. Мужньо воювали з ворогами олександрійські підпільники - А. Шнейдеров, П. Таран, Ф. Нетреба та інші. У листопаді 1918 року австро-німецькі війська залишили місто, але владу захопили петлюрівці.
З лютого 1919 року Олександрія і повіт були визволені від військ Директорії 6-м Українським революційним полком, кінним полком Червоного козацтва, 6-ю Радянською дивізією і місцевими партизанськими загонами. Відразу ж було створено повітовий революційний комітет, який виконував функції тимчасового органу Радянської влади до повітового з'їзду Рад. Головою його став комуніст В. Макаров. Зміцненню Радянської влади в місті і селах повіту допомогли політоргани гіолку Червоного козацтва і особисто В. М. Примаков, який брав активну участь у роботі Олександрійського парткому, виступав на партійних зборах. У села повіту були направлені комуністи для організації волосних ревкомів і комбідів, роз'яснення селянам політичного і воєнного становища країни. Повітовий ревком здійснював заходи щодо налагодження роботи піприємств і транспорту, організував заготівлю хліба для робітників і Червоної Армії, сформував революційний загін для боротьби з контрреволюцією.
3-й повітовий з'їзд Рад, що відбувся 20-24 березня 1919 року, з усіх питань прийняв більшовицькі резолюції. В рішеннях з'їзду йшлося також про відбудову промислових підприємств міста, заохочення населення до створення комун, артільного обробітку землі тощо. За пропозицією партійної організації на з'їзді було обрано новий склад об'єднаного виконкому міста і повіту, до якого ввійшли 35 активних борців за Радянську владу (в т. ч. 15 від міста). 26 березня 1919 року в Олександрії почала видаватися газета «Известия Александрийского уездного исполкома Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов».
Органи Радянської влади здійснили ряд заходів для боротьби з дитячою безпритульністю, нормалізації шкільного навчання, поліпшення медичної допомоги населенню тощо. Відроджувалось і культурне життя. У 1919 році розпочав роботу аматорський театр «Сурма». В театрі працювали Г. П. Юра - майбутній народний артист СРСР, його брати Терентій і Олександр, Б. Білоцерковський, Б. Йогансон, Л. Чернов та інші.
Велику організаторську та політичну роботу серед трудящих міста проводив партійний комітет КП(б)У. Партійна організація зростала за рахунок активних учасників боротьби за зміцнення Радянської влади в повіті. Тільки на міських партійних зборах 29 березня 1919 року в члени партії прийнято 20 недавніх підпільників. В резолюції зборів від 7 квітня того ж року, де присутніх було 67 членів партії, записано, що вони підтримують рішення ЦК про мобілізацію комуністів на боротьбу з контрреволюцією.
Навесні 1919 року в Олександрії виникло кілька осередків Комуністичної спілки молоді, зокрема в державній друкарні, ремонтних майстернях, на шкіряному заводі. Першими вступили в ряди комсомолу Єлизавета і Яків Шахунянц, Д. Ямпольський, Я. Тарнопольський та інші. Тоді ж були створені повітова й міська організації. Секретарем міської організації комсомолу стала Є. Шахунянц. Ряди олександрійської комсомолі! швидко зростали. На 1920 рік у них налічувалося близько 100 чоловік, серед яких найбільш активними були І. Смілянський, Л. Дмитренко та ін. Комсомольці допомагали парторганізації міста вести боротьбу проти бандитизму, збирали одяг і взуття для воїнів Червоної Армії, проводили політосвітню роботу серед населення. Багато з них загинуло в боях з ворогами революції.
Працювати виконкому довелося в складних умовах боротьби з контрреволюційними бандами, що час від часу нападали на місто. Наппикінпі квітня 1919 року


Сучасна карта - Олександрія