Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Олександрія

Зміцнювався союз робітничого класу і трудового селянства. Так, в день святкування 1 Травня 1921 року велика група олександрійських робітників виїхала в села допомогти хліборобам завершити посівну кампанію. Питання змички міста з селом обговорювалися окружною партконференцією, що відбулася у травні 1923 року.
Значна увага була звернута на охорону здоров'я трудящих. 1925 року у місті працювали поліклініка, тубдиспансер і чотири аптеки. В 1922 році побудовано дитячу консультацію, ще через два роки - молочну кухню. Лікарі відвідували хворих удома, діяли карети швидкої допомоги. 1920 року вчительська семінарія була реорганізована у педагогічну школу, а 1922 року - у педагогічні курси. На 1925 рік тут діяли 10 трудових загальноосвітніх шкіл, де навчалося 1835 дітей, педтехнікум на 110 учнів, професійна школа на 76 учнів. У трьох школах ліквідації неписьменності оволодівало грамотою доросле населення. 1922 року відкрито дитячий будинок. Населення обслуговували 6 бібліотек, в яких налічувалося 12 тис. книг, 3 клуби, театр і кінематограф, крім того, в передмісті діяли сельбуди, хати-читальні. У 1925 році відчинив двері будинок освіти ім. 8 Березня, який став
центром залучення жінок до громадсько-політичного життя. Тут читалися лекції, доповіді, провадилися заняття гуртків ліквідації неписьменності, художньої самодіяльності тощо.
Про високу політичну свідомість і вірність принципам пролетарського інтернаціоналізму свідчить підтримка Олександрійцями учасників міжнародного і робітничого руху. У 1921 році вони збирали кошти на користь страйкуючих англійських гірників, а в 1924 році - німецьким робітникам і їх сім'ям. На підприємствах і в установах було створено осередки МОДРу, Червоного Хреста. Олександрійці разом з усіма жителями повіту гаряче вітали утворення СРСР. 28 листопада 1923 року окружний з'їзд Рад ухвалив розгорнути кампанію щодо роз'яснення широким масам суті СРСР як однієї з найвеличніших у світі держав.
Рік у рік зростав авторитет партійної і комсомольської організацій, поповнювалися їх ряди. На 1 квітня 1925 року майже вся робітнича молодь була прийнята в члени ЛКСМУ. Найбільш активні здобули право вступу до лав Комуністичної партії. Тільки в 1925 році 80 вихованців комсомолу стали членами партії. У серпні 1925 року під час виборів Олександрійської міської Ради робітничих і червоноар- мійських депутатів трудящі продемонстрували одностайно довір'я і підтримку Комуністичній партії. Головою Ради став С. Ф. Самійленко, член партії з 1917 року. До складу її входило 100 депутатів, в т. ч. робітників - 16, селян - 32, службовців - 44, комуністів - 324.
В ході соціалістичного будівництва підвищувалась трудова активність жителів міста. Наприкінці 20-х років поряд з кустарною розробкою вугільних родовищ в районі сучасного мікрорайону Октябрського, сіл Протопопівки, Михайлівни, Мошориного закладається ряд нових шурфів і невеликих шахт. Але вугілля в них видобували вручну, виробки часто заливало водою. Примітивкаорганізація видобутку не могла забезпечити місцевим паливом підприємства Олександрії і Єлисаветграда. З 1929 року стаціонарна геологорозвідувальна партія Українського геологічного управління виявила значні поклади вугілля на околицях Олександрії. З Москви прибула спеціальна гідрогеологічна партія для вивчення режиму підземних вод. 1931 року почалося спорудження Байдаківського вуглерозрізу.
Наступного року вуглерозріз дав перше вугілля,- а 1936 - досяг проектної потужності - 270 тис. тонн на рік. На західній околиці міста за порівняно короткий строк - три роки - збудовано шахту № 2 із щорічною продуктивністю 100 тис. тонн палива. Вугільні підприємства оснащувалися новими машинами. У 30-х роках стали до ладу електроцентраль потужністю 5100 квт і брикетна фабрика. Так виник Байдаківський комплекс. Видобуток палива в 1939 році перевищив рівень 1930 року у п'ять разів. Районна партійна організація5 (у 1931 році вона об'єднувала 303 комуністи, з яких 225 - на промислових підприємствах) організувала серед гірників соціалістичне змагання за підвищення продуктивності праці. Попереду йшли трудівники шахти № 2. Добрими ділами прославилась відкатниця О. Бережна, кріпильники С. М'ясников, А. Кабузан, які у два-три рази перевиконували норми виробітку. 19 травня 1939 року бригада вибійника-стахановця І. Іванченка видала на-гора 44 тонни вугілля замість 22.


Сучасна карта - Олександрія