Сторінка 2 з 15
Єлисаветграда, Кременчука й Полтави. Звідти вона одержувала нелегальну літературу і прокламації. З ініціативи членів РСДРП 1-го Травня 1901 року в лісі поблизу міста відбулася перша маївка, яка мала велике значення для політичного виховання робітників. Влітку 1902 року припинили роботу працівники цегельно-черепичних, слюсарних і мідно-жерстяних підприємств, а також шевських і картузних майстерень - усього понад 100 чоловік.
Страйкарі вимагали підвищення заробітної плати, запровадження 8-годинного робочого дня, поліпшення умов праці. «Ще в лютому 1902 року,- говорилося в одному з донесень місцевої поліції шефу жандармів,- в Олександрії було виявлено революційні прокламації, а в 1904 році розповсюджувалися листівки за підписом «Видання летючого загону РСДРП». У 1905 роді місцеві соціал-демократи створили в Олександрії кілька робітничих гуртків, проводили масовки, видавали прокламації. Особливо енергійно діяв гурток, очолюваний Г. Пащенком, до якого входило 13 чоловік. Незабаром його керівника й найбільш активних членів - Г. Чверткіна, І. Чорномазова та інших було заарештовано і заслано до Сибіру. З листа поліцейського наглядача Олександрії прокурору Одеської судової палати, датованого 7 квітня 1905 року, видно, що до міста завозилося багато революційної літератури. Так, у травні того ж року в одному з будинків на Бульварній вулиці знайдено прокламації РСДРП та іншу нелегальну літературу. Активно розповсюджував листівки в місті і селах повіту член РСДРП М. Харцилієв, на квартирі якого була конспіративкаявка. 23 травня 1905 року в Олександрії розпочався загальний страйк робітників. Трудящі організовано вийшли за місто. На багатолюдному мітингу виступив робітник В. Т. Захарченко. Присутні висунули підприємцям вимоги: скорочення робочого дня, підвищення заробітної плати тощо.
Для попередження революційних виступів у червні 1905 року до Олександрії прибув перший батальйон 275-го піхотного полку. Незважаючи на це, протягом літа раз у раз страйкували понад 500 робітників, які прокладали другу залізничну колію на станції. Крім економічних вимог, залізничники висунули і політичний лозунг: «Геть царське самодержавство!» З 8 по 13 листопада 1905 року під час повстання матросів Чорноморського флоту водночас з робітниками станцій Знам'янка та Користівка вони знову страйкували. У листопаді-грудні студент Петербурзького політехнічного інституту Д. Г. Ступа та член Олександрійської організації РСДРП В. В. Кузьменко в театрі і на вулицях міста закликали трудящих до повстання проти самодержавства, встановлення влади народу і розподілу землі між селянами.
У грудні 1905 року олександрійські залізничники взяли участь у Всеросійському страйку. 9 грудня за наказом херсонського генерал-губернатора в повіті оголошено військовий стан. Каральні експедиції жорстоко розправлялися із страйкарями. В. В. Кузьменка і Д. Г. Ступу вислали до Сибіру. У січні 1908 року було
заарештовано активних учасників революційних подій. К. М. Харченка та Я. І. Мельниченка заслано до Сибіру, а ВДТ. Захарченка - до Вологодської губернії. Та місцеві соціал-демократи, яким вдалося уникнути арешту, не припинили боротьби. В адресній книзі ЦК РСДРП за 1912-1914 рр. значиться прізвище члена РСДРП з 1904 року М. А. Іванова, який працював рахівником в Олександрійському товаристві споживачів.
Кінець XIX - початок XX ст. позначився зрушенням у культурному житті міста. У 1873 році в Олександрії відкрито чотирикласну жіночу прогімназію, згодом перетворену на семикласну. 1904 року почала діяти чоловіча гімназія, а на базі повітового трикласного училища виникло міське чотирикласне. Відкрилася ще одна церковнопарафіяльна школа. У місті навчалося близько 900 дітей. 1910 року засновано перший спеціальний навчальний заклад - учительську семінарію. У трьох міських бібліотеках налічувалось 4827 книжок.
З 1 січня 1909 року видавалася газета «Известия Александрийского уездного земства». В театрі, збудованому на початку XX ст. купцем Чибісовим, влаштовувались вистави. У 1905-1906 рр. в Олександрії гастролювала трупа М. К. Садовського, а в 1916 - трупа «Українське товариство аматорів» («Сурма»). До її складу входили актори Ф. Барвінська, Т. Юра, М. Голядников. Театр показував твори української та російської класики. Наприкінці лютого 1914 року на одній з приватних квартир
Дивиться також інші населені пункти району: