Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Олександрія

Сторінка 5 з 15
Олександрія опинилася в центрі антирадянського заколоту Григор'єва. Григор єв- ці стратили 106 чоловік, у т. ч. комуніста члена виконкому Ради першого військового комісара міста О. С.Степанова. Про становище в місті і повіті свідчить телеграма повітвійськкомату в штаб військового округу: «Політичний стан у повіті поганий, великі григор'євські банди і частина махновських переходять з волості у волость і ведуть брехливу, мерзенну агітацію проти Радянської влади, головним чином проти Комуністичної партії, грабують населення, чинять єврейські погроми, псують залізниці...
Агітаторам без риску для життя в більшості волостей появлятися неможна». Під керівництвом Олександрійської партійної організації у місті і повіті на початку травня почали створюватися робітничі й селянські загони для боротьби з григор'євцями. 23 травня 1919 року частини Червоної Армії з допомогою місцевих комуністів, комсомольців і партизанів очистили Олександрію від бандитів. Було захоплено 5 бронепоїздів, 30 гармат і багато іншої зброї. 24 травня 1919 року учасників боїв за Олександрію та Знам'янку телеграмою поздоровив В. І. Ленін.
Відразу ж відбулися загальноміські партійні збори, присвячені питанням відновлення органів Радянської влади, виявлення решток заколотників і відбудови господарства. Було прийнято також рішення про мобілізацію комуністів і комсомольців, створення комуністичного загону для боротьби з куркульським бандитизмом.
В середині серпня 1919 року місто захопили денікінці. Вони грабували населення, розстрілювали комуністів і комсомольців, палили будинки радянських і партійних працівників. Боротьбою трудящих у повіті керував підпільний Олександрійський повстанський штаб. 7 січня 1920 року війська 12-ї армії в складі 44-ї, 47-ї, 48-ї і 60-ї дивізій очистили місто від білогвардійської навали.
Партійна організація Олександрії, що налічувала 93 члени і 22 кандидати у члени партії5, провела велику роботу щодо відновлення органів Радянської влади. До революційного комітету увійшли комуністи. 10 березня 1920 року повітовий з'їзд волосних ревкомів прийняв резолюцію, де говорилось, що селянство в союзі з робітниками підтримує робітничо-селянську владу, яка йде вірним шляхом побудови кращого, вільного життя, і висловлює повне довір'я революційній владі. Того ж місяця повітова партійна організація скликала робітничу конференцію і селянський з'їзд, які обговорили питання про посилення допомоги Червоній Армії, про залучення незаможного селянства до радянських органів.
З квітня 1920 року на повітовому з'їзді Рад обрано виконавчий комітет. Серед 20 його депутатів було 18 комуністів. У масово-політичній роботі з трудящими Олександрійській партійній організації надавали допомогу видатні діячі партії і Радянської держави. 15 травня 1920 року проїздом зупинився тут нарком освіти РРФСР А. В. Луначарський. На вокзалі відбувся мітинг, на якому А. В. Луначарський виголосив промову. 21 жовтня того ж року з агітпоїздом «Жовтнева революція» побував голова ВЦВК М. І. Калінін. У своєму виступі на загальноміському мітингу він розповів про внутрішнє і зовнішнє становище Радянської країни, брав участь у засіданні політвідділу поїзда, де представники Олександрійського парткому та профспілок інформували його про стан справ у місті і повіті.
Трудящі Олександрії вважали своєю кровною справою підтримку Радянської влади. У травні 1920 року сотні добровольців вступили до Першої Кінної Армії,
яка рухалась через місто на польський фронт. Коли в серпні була оголошена мобілізація до лав Червоної Армії, на збірний пункт з'явилося 10 тис. чоловік. У зв'язку з нападами на місто куркульських банд на початку жовтня 1920 року владу тимчасово було передано ревкому, який для боротьби з контрреволюцією створив робітничо-селянські загони.
У складних умовах громадянської війни почалася відбудова господарства. За рішенням виконкому від 8 червня 1920 року, запроваджується загальна трудова повинність. Яскравим виявом зростання свідомості трудящих стали комуністичні суботники і недільники за прикладом робітників Московсько-Казанської залізниці. У першому суботнику в Олександрії 1 травня 1920 року взяло участь майже все доросле населення. З навколишніх сіл було підвезено до залізничної станції чимало дров, ремонтувалися шляхи, мости, в багатьох селах засіяні ділянки для сімей червоноармійців. Тоді ж партком і


Сучасна карта - Олександрія