Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Олександрія

передові вчителі, лікарі, гімназисти зібралися відзначити 100-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. Серед присутніх був і Г. П. Юра, який відбував військову службу в Олександрії.
1909 року в місті відкрилася лікарня на 100 ліжок, в якій працювало всього 5 лікарів і 2 фельдшери. Асигнування на охорону здоров'я населення на 1914 рік в бюджеті міської управи становили 5 524 крб., тоді як на утримання поліції - 12 422 карбованці.
Під час першої світової війни з Олександрійського повіту до армії мобілізували 18 тис. чоловік. Місто постачало продовольство для фронту, деякі підприємства виконували воєнні замовлення. Війна різко погіршила становище трудящих. Тривалість робочого дня на підприємствах зросла до 12-14 годин на добу.
Після повалення царизму в лютому 1917 року солдати 468-ї Таврійської стрілецької бригади, яка дислокувалась у місті, разом з робітниками роззброїли місцеву поліцію. Було організовано т. зв. народну міліцію. 7 березня 1917 року створено виконавчий комітет громадських організацій, до якого ввійшли в основному чиновники, землевласники, служителі культу. Реквізиціями на потреби армії займалася спеціальна комісія з місцевих чиновників, якій надавалися широкі повноваження. «Комісія,- говорилося в одному з наказів повітового комісара,- володіє всією повнотою влади і на випадок необхідності - військовою силою».
28-29 березня 1917 року в місті відбулася велика демонстрація трудящих, учасники якої обрали Раду робітничих і солдатських депутатів. До її складу ввійшли 10 членів РСДРП, 5 есерів, представники інших політичних партій, 17 безпартійних. У квітні 1917 року була створена Олександрійська Рада військових депутатів, у виконкомі і президії якої переважало реакційне офіцерство. 9 травня ця Рада ухвалила встановити контроль над ешелонами, що проходили через Олександрію, з метою повернення дезертирів на фронт.
Відразу після перемоги Лютневої буржуазно-демократичної революції в Олександрії почала діяти об'єднана повітова організація РСДРП і Бунду. Вона видавала свою газету «Трудовая жизнь». Переважну частину її становили меншовики. В березні 1917 року з'явились й організації українських буржуазних націоналістів («Просвіта», «Громада» та ін.). Місцеві меншовики, бундівці та есери в питанні про владу блокувалися з націоналістами, підтримували заходи виконавчого комітету.
Більшовики міста К. Кошовий, Т. і О. Воробйови, С. Тарнопольська. Г. Грузинський, А. Шнейдеров та інші послідовно викривали угодовську політику керівництва Рад. На мітингах і зборах, в пресі вони закликали робітників і солдатів боротися за припинення імперіалістичної війни, за здійснення соціалістичних перетворень. Заклики «Хай живе соціалістична революція!» та «Вся влада Радам!», викладені в Квітневих тезах В. І. Леніна, були палко зустрінуті трудящими міста й повіту. Учасники скликаної більшовиками наради селянської бідноти схвалили Квітневі тези як програму своїх дій. Після розстрілу липневої демонстрації у Петрограді пройшла хвиля страйків і мітингів в Олександрії. Страйкували деревообробники, швейники і службовці магазинів. В зв'язку з підвищенням цін на хліб у вересні 1917 року відбулося кілька т. зв. походів робітників і робітниць до продовольчого комітету.
У жовтні 1917 року в місті оформилась більшовицька організація, яка встановила зв'язок з ЦК РСДРП(б). Вплив більшовиків на маси посилювався. З перемогою Жовтневого збройного повстання в Петрограді на пропозицію більшовиків в Олександрії організується військово-революційний комітет, який очолив боротьбу трудящих за перемогу Радянської влади в місті і повіті.
Буржуазно-націоналістичні сили, що створили загони вільного козацтва, чинили запеклий опір встановленню робітничо-селянської влади. Більшовики Олександрії і керований ними військово-революційний комітет організували на початку 1918 року перевибори Ради. З 40 її депутатів було 20 більшовиків, 11 лівих і 5 правих есерів, 4 меншовики. Створені ще в грудні 1917 року загони Червоної гвардії швидко поповнювалися революційними робітниками. Наприкінці січня наступного року при їх підтримці військово-революційний комітет узяв владу в свої руки. 16 лютого перший повітовий з'їзд Рад прийняв рішення про перехід влади в повіті до


Сучасна карта - Олександрія