Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Михайлевича і майбутнього видатного драматурга І. Карпенка-Карого (І. К. То- білевича) організовують в Єлисаветграді гурток, члени якого займалися перекладом з російської на українську мову та розповсюдженням літератури про тяжке становище трудящих мас. Зокрема, вони переклали українською мовою «Нариси з політичної економії» М. Г. Чернигаевського.
На початку 80-х років виник «Єлисаветградський народовольчий гурток», члени якого створили т. зв. побічний гурток, куди ввійшли учні реального училища, та «робітничу групу» на заводі Ельворті. В цих гуртках, крім народовольчої літератури, вивчали твори К. Маркса і Ф. Енгельса, в т. ч. «Маніфест Комуністичної партії», «Капітал» і «Громадянську війну у Франції». Навесні 1883 року гуртківці провели урочистий вечір, присвячений дню народження К. Маркса. У серпні 1883 року почалися арешти членів цієї організації. До суду притягався 41 чоловік, в т. ч. сім робітників заводу Ельворті. Активних учасників заслали в Сибір та ін. віддалені місця під нагляд поліції.
Влітку 1897 року в місті під впливом і за допомогою київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу» Л. Каменецький, С. Ліщинський та інші створили пропагандистський гурток - «Південноросійський союз робітників». До його складу входило близько 30 робітників місцевих підприємств. Члени гуртка ставили за мету шляхом страйкової боротьби добиватися скорочення робочого дня, збільшення заробітної плати. 12 квітня наступного року гуртківці були заарештовані.
На початку XX ст. революційний робітничий рух в Єлисаветграді, як і в багатьох містах країни, набуває масового характеру. Свідченням пробудження класової свідомості широких трудящих мас була перша маївка 1901 року. У міському саду тоді зібралось багато робітників і кустарів, відбувся великий мітинг.
У 1901 році передові робітники встановили зв'язки з ленінською «Искрой», на сторінках якої з'являються кореспонденції з Єлисаветграда. Наступного року виникла Єлисаветградська соціал-демократична організація іскрівського напрямку. Про початок її діяльності так повідомляла «Искра»: «Влітку 1902 року перша серйозна спроба створити міцну організацію увінчалась повним успіхом. Тоді встановилися постійні зв'язки на всіх заводах, влаштовувалися пропагандистські гуртки, які старанно відвідують робітники. В цих гуртках ведеться пропаганда соціал-демо- кратичних ідей... Число свідомих робітників збільшується».
Під час загального політичного страйку, який охопив увесь південь Росії, Єлисаветградський комітет РСДРП видав ряд листівок із закликами посилювати боротьбу проти самодержавства, за політичні свободи, за демократичні порядки, за соціалізм. Після придушення страйку поліція заарештувала 56 активних учасників робітничого руху. Було розгромлено і соціал-демократичний комітет.
Діяльність комітету відновив за дорученням Південного бюро ЦК РСДРП видатний діяч більшовицької партії, полум'яний революціонер Ф. А. Сергєєв (Артем), який у лютому 1904 року прибув до міста. Він створив два робітничі гуртки, в яких сам проводив заняття. У підпільній друкарні видавалися листівки, написані Артемом, а також передруковувалися прокламації, надіслані ЦК партії. Восени 1904 року поліція заарештувала Артема. Півтора місяця він був в ув'язненні. Але через відсутність доказів про належність до РСДРП місцеві власті звільнили його. Наприкінці року через переслідування поліції Артем змушений був виїхати до Миколаєва.
На початку 1905 року, як тільки в Єлисаветград долетіла звістка про криваву розправу царя над петербурзькими робітниками, тут відбувся мітинг протесту. Комітет РСДРП надрукував та поширив серед населення кілька листівок, які закликали до революції.
Навесні 1905 року, після III з'їзду партії, місцеві більшовики встановили зв'язок з редакцією ленінської газети «Пролетарий». Вони провели значну агітаційну роботу, готуючись до відзначення трудящими свята 1 Травня. Цього дня в центрі міста відбулась велика демонстрація робітників. А через кілька днів демонстрації переросли в страйки. Першими виступили робітники заводів Ельворті, Бургардта, Шкловського і Яскульського, а також пекарі та
Кіровоград
Сторінка 5 з 32
1879 року в Одесі відбувся т. зв. процес семи. Трьох з них - І. В. Дроб'язгіна, В. О. Малинку і Л. О. Майданського- було засуджено до страти, а інших - до каторжних робіт. Наприкінці 70-х років представники демократично настроєної інтелігенції під керівництвом лікаря П. І. На початку 80-х років виник «Єлисаветградський народовольчий гурток», члени якого створили т. зв. побічний гурток, куди ввійшли учні реального училища, та «робітничу групу» на заводі Ельворті. В цих гуртках, крім народовольчої літератури, вивчали твори К. Маркса і Ф. Енгельса, в т. ч. «Маніфест Комуністичної партії», «Капітал» і «Громадянську війну у Франції». Навесні 1883 року гуртківці провели урочистий вечір, присвячений дню народження К. Маркса. У серпні 1883 року почалися арешти членів цієї організації. До суду притягався 41 чоловік, в т. ч. сім робітників заводу Ельворті. Активних учасників заслали в Сибір та ін. віддалені місця під нагляд поліції.
Влітку 1897 року в місті під впливом і за допомогою київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу» Л. Каменецький, С. Ліщинський та інші створили пропагандистський гурток - «Південноросійський союз робітників». До його складу входило близько 30 робітників місцевих підприємств. Члени гуртка ставили за мету шляхом страйкової боротьби добиватися скорочення робочого дня, збільшення заробітної плати. 12 квітня наступного року гуртківці були заарештовані.
На початку XX ст. революційний робітничий рух в Єлисаветграді, як і в багатьох містах країни, набуває масового характеру. Свідченням пробудження класової свідомості широких трудящих мас була перша маївка 1901 року. У міському саду тоді зібралось багато робітників і кустарів, відбувся великий мітинг.
У 1901 році передові робітники встановили зв'язки з ленінською «Искрой», на сторінках якої з'являються кореспонденції з Єлисаветграда. Наступного року виникла Єлисаветградська соціал-демократична організація іскрівського напрямку. Про початок її діяльності так повідомляла «Искра»: «Влітку 1902 року перша серйозна спроба створити міцну організацію увінчалась повним успіхом. Тоді встановилися постійні зв'язки на всіх заводах, влаштовувалися пропагандистські гуртки, які старанно відвідують робітники. В цих гуртках ведеться пропаганда соціал-демо- кратичних ідей... Число свідомих робітників збільшується».
Під час загального політичного страйку, який охопив увесь південь Росії, Єлисаветградський комітет РСДРП видав ряд листівок із закликами посилювати боротьбу проти самодержавства, за політичні свободи, за демократичні порядки, за соціалізм. Після придушення страйку поліція заарештувала 56 активних учасників робітничого руху. Було розгромлено і соціал-демократичний комітет.
Діяльність комітету відновив за дорученням Південного бюро ЦК РСДРП видатний діяч більшовицької партії, полум'яний революціонер Ф. А. Сергєєв (Артем), який у лютому 1904 року прибув до міста. Він створив два робітничі гуртки, в яких сам проводив заняття. У підпільній друкарні видавалися листівки, написані Артемом, а також передруковувалися прокламації, надіслані ЦК партії. Восени 1904 року поліція заарештувала Артема. Півтора місяця він був в ув'язненні. Але через відсутність доказів про належність до РСДРП місцеві власті звільнили його. Наприкінці року через переслідування поліції Артем змушений був виїхати до Миколаєва.
На початку 1905 року, як тільки в Єлисаветград долетіла звістка про криваву розправу царя над петербурзькими робітниками, тут відбувся мітинг протесту. Комітет РСДРП надрукував та поширив серед населення кілька листівок, які закликали до революції.
Навесні 1905 року, після III з'їзду партії, місцеві більшовики встановили зв'язок з редакцією ленінської газети «Пролетарий». Вони провели значну агітаційну роботу, готуючись до відзначення трудящими свята 1 Травня. Цього дня в центрі міста відбулась велика демонстрація робітників. А через кілька днів демонстрації переросли в страйки. Першими виступили робітники заводів Ельворті, Бургардта, Шкловського і Яскульського, а також пекарі та