Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Значних успіхів досягнуто на цей час і у відродженні громадського тваринництва. Колгоспники Саратовської і Актюбінської областей, Узбекистану вже весною 1944 року на пільгових умовах надіслали області 10 704 голови великої рогатої худоби, 12 тис. овець, значну кількість коней тощо. На кінець 1944 року створено 1051 молочну, 220 свино-, 705 вівце- і 951 птахоферму та 609 пасік. Наступного року у всіх категоріях господарств налічувалося 130,8 тис. голів великої рогатої худоби, що становило 73 проц. порівняно з 1940 роком.
Протягом 1945 року колгоспи Кіровоградщини одержали від Радянського уряду 8,3 млн. крб. довгострокових кредитів для відродження громадського господарства. Дбаючи про забезпечення сільського населення області житлом, Радянська держава виділила також 7 млн. крб. для індивідуального будівництва.
У ті важкі роки партійним організаціям і Радам депутатів трудящих області довелось вирішувати багато завдань, пов'язаних з відновленням роботи лікарень, шкіл, культосвітніх закладів. Збитки, завдані окупантами цим закладам, перевищили 212 млн. крб. Уже в перший рік визволення в містах і селах розгорнули роботу 70 лікарень, 23 поліклініки, 65 аптек. 1945 року на соціально-культурні потреби використано більше двох третин бюджету обласної Ради депутатів трудящих, в т. ч. на народну освіту - понад 82 млн. крб. 1945 року відновили навчальний процес 1063 школи, 2600 дітей-сиріт знайшли притулок в 14 дитячих будинках. Тільки до жовтня 1944 року сім'ям загиблих воїнів надано допомогу на суму 30 млн. карбованців.
Розв'язуючи невідкладні завдання відбудови народного господарства своєї області, робітники і колгоспники Кіровоградщини подавали братню допомогу трудящим інших областей республіки. Тільки влітку 1944 року близько 2 тис. чоловік виїхали піднімати з руїн «Всесоюзну кочегарку», для робітників Донбасу було відправлено також ешелон продуктів. Маловисківський, Новоукраїнський, Златопільський, Долинський, Петрівський, Новгородківський райони взяли шефство над Дніпровською ГЕС ім. В. І. Леніна. Відбудовувати гідроелектростанцію поїхали 220 комсомольців Кіровоградщини.
Щоб наблизити розгром ворога, трудящі області взяли активну участь у створенні фонду оборони. Вже за перше півріччя 1944 року до нього передано 43,5 млн. крб., 5,5 млн. пудів хліба. 1,7 млн. пудів картоплі, 243 тис. пудів м'яса і багато інших продовольчих продуктів. На честь річниці визволення обласного центру, виконавши обов'язкові державні поставки хліба, кіровоградці здали додатково у фонд Червоної Армії 5 млн. пудів хліба та 71 млн. крб. на будівництво танків і літаків.
Після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни, дбаючи про якнайшвидше виконання післявоєнного п'ятирічного плану відбудови і розвитку народного господарства, партійні організації, органи Радянської влади багато уваги приділяли питанням перерозподілу робочої сили, трудсвлаштування демобілізованих воїнів. 7 липня 1945 року обком КП(б) України і виконком обласної Ради депутатів трудящих прийняли постанову про роботу партійних, радянських і господарських організацій у зв'язку з демобілізацією військовослужбовців із діючої армії. В Аджамському, Компаніївському і Хмелівському районах вже на початку серпня 1945 року було трудовлаштовано всіх демобілізованих.
На 1948 рік в області повністю відбудовано машинобудівні і цукрові заводи, підприємства будівельної індустрії та харчової промисловості. До 30-ї річниці Великого Жовтня 100 підприємств достроково виконали план 1947 року.
Значних успіхів у перші післявоєнні роки добилися вугільники. В 1948 році стали до ладу Байдаківські шахти № 2, 3. На першій з них видобуто 100 тис. тонн вугілля на рік, на другій - 300 тис. тонн. На кінець року відбудований Байдаківський вуглерозріз разом з шахтами давав 1400 тонн вугілля на добу. 1950 року закінчено спорудження Семенівсько-Головківського розрізу, досяг проектної потужності Байдаківський буровугільний розріз. Колектив заводу «Червона зірка» того ж року випустив 62,9 тис. тракторних сівалок.
Кіровоградська область
Сторінка 40 з 51
гектара. На початку 1945 року в області діяло 61 МТС і 6 МТМ. Наполегливо відновлюючи сільське господарство колгоспники і працівники радгоспів за допомогою МТС вже у 1945 році освоїли 72 проц. довоєнної посівної площі, в т. ч. по зернових культурах - 88 проц. Тоді ж було посіяно 400 тис. га озимини.Значних успіхів досягнуто на цей час і у відродженні громадського тваринництва. Колгоспники Саратовської і Актюбінської областей, Узбекистану вже весною 1944 року на пільгових умовах надіслали області 10 704 голови великої рогатої худоби, 12 тис. овець, значну кількість коней тощо. На кінець 1944 року створено 1051 молочну, 220 свино-, 705 вівце- і 951 птахоферму та 609 пасік. Наступного року у всіх категоріях господарств налічувалося 130,8 тис. голів великої рогатої худоби, що становило 73 проц. порівняно з 1940 роком.
У ті важкі роки партійним організаціям і Радам депутатів трудящих області довелось вирішувати багато завдань, пов'язаних з відновленням роботи лікарень, шкіл, культосвітніх закладів. Збитки, завдані окупантами цим закладам, перевищили 212 млн. крб. Уже в перший рік визволення в містах і селах розгорнули роботу 70 лікарень, 23 поліклініки, 65 аптек. 1945 року на соціально-культурні потреби використано більше двох третин бюджету обласної Ради депутатів трудящих, в т. ч. на народну освіту - понад 82 млн. крб. 1945 року відновили навчальний процес 1063 школи, 2600 дітей-сиріт знайшли притулок в 14 дитячих будинках. Тільки до жовтня 1944 року сім'ям загиблих воїнів надано допомогу на суму 30 млн. карбованців.
Розв'язуючи невідкладні завдання відбудови народного господарства своєї області, робітники і колгоспники Кіровоградщини подавали братню допомогу трудящим інших областей республіки. Тільки влітку 1944 року близько 2 тис. чоловік виїхали піднімати з руїн «Всесоюзну кочегарку», для робітників Донбасу було відправлено також ешелон продуктів. Маловисківський, Новоукраїнський, Златопільський, Долинський, Петрівський, Новгородківський райони взяли шефство над Дніпровською ГЕС ім. В. І. Леніна. Відбудовувати гідроелектростанцію поїхали 220 комсомольців Кіровоградщини.
Щоб наблизити розгром ворога, трудящі області взяли активну участь у створенні фонду оборони. Вже за перше півріччя 1944 року до нього передано 43,5 млн. крб., 5,5 млн. пудів хліба. 1,7 млн. пудів картоплі, 243 тис. пудів м'яса і багато інших продовольчих продуктів. На честь річниці визволення обласного центру, виконавши обов'язкові державні поставки хліба, кіровоградці здали додатково у фонд Червоної Армії 5 млн. пудів хліба та 71 млн. крб. на будівництво танків і літаків.
Після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни, дбаючи про якнайшвидше виконання післявоєнного п'ятирічного плану відбудови і розвитку народного господарства, партійні організації, органи Радянської влади багато уваги приділяли питанням перерозподілу робочої сили, трудсвлаштування демобілізованих воїнів. 7 липня 1945 року обком КП(б) України і виконком обласної Ради депутатів трудящих прийняли постанову про роботу партійних, радянських і господарських організацій у зв'язку з демобілізацією військовослужбовців із діючої армії. В Аджамському, Компаніївському і Хмелівському районах вже на початку серпня 1945 року було трудовлаштовано всіх демобілізованих.
На 1948 рік в області повністю відбудовано машинобудівні і цукрові заводи, підприємства будівельної індустрії та харчової промисловості. До 30-ї річниці Великого Жовтня 100 підприємств достроково виконали план 1947 року.
Значних успіхів у перші післявоєнні роки добилися вугільники. В 1948 році стали до ладу Байдаківські шахти № 2, 3. На першій з них видобуто 100 тис. тонн вугілля на рік, на другій - 300 тис. тонн. На кінець року відбудований Байдаківський вуглерозріз разом з шахтами давав 1400 тонн вугілля на добу. 1950 року закінчено спорудження Семенівсько-Головківського розрізу, досяг проектної потужності Байдаківський буровугільний розріз. Колектив заводу «Червона зірка» того ж року випустив 62,9 тис. тракторних сівалок.