Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Важливу роль у зміцненні колгоспів і посиленні партійно-політичної роботи на селі відіграли політвідділи МТС і радгоспів. Вже в березні 1933 року їх було 38. Працівники політвідділів допомагали трудовому селянству перебудовувати господарство і побут на соціалістичних засадах, боротися з куркульством. 26 політвідділівських газет популяризували досвід передових колгоспів, висвітлювали хід соціалістичного змагання між ними. В травні 1934 року Радянський уряд відзначив орденами й медалями самовіддану роботу працівників політвідділів Грушківської, Вільшанської та Онуфріївської МТС.
На початок 1941 року в області налічувалось 1769 колгоспів. Виробнича площа кожного з них в середньому становила 870 га. Перемога колгоспного ладу відкрила широкий простір для розвитку продуктивних сил сільського господарства. Зростала його технічна озброєність. 67 МТС області мали потужний парк машин: 6619 тракторів (у переводі на 15-сильний), 2396 зернових комбайнів, багато іншої техніки. Рівень механізації оранки і збирання врожаю перевищував 75 процентів.
Велику роль у поширенні досягнень науки та передового досвіду, а також збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції відіграли 37 радгоспів. На радгосп виділялося 24 трактори і 10 комбайнів. Напередодні Великої Вітчизняної війни посівні площі у всіх категоріях господарств Кіровоградщини становили 1694,2 тис. га, з них зернові займали 1067.1 тис. га (5 проц. усіх посівів республіки). Валовий збір зерна досяг 14 088 тис. цнт.- 5,3 проц. амбарного врожаю України. У тваринництві важливе місце посіло розведення великої рогатої худоби.
У сільському господарстві виросли сотні ударників і новаторів виробництва. В 30-х роках по 350-450 цнт цукрових буряків з гектара вирощували ланки С. Поволоцької, X. Юрченко, М. Горбань, Я. Тарнавської, П. Шевцової. Рух новаторів-буряківників підхопили механізатори. Тільки в Піщанобрідській МТС 1936 року в дев'яти тракторних бригадах налічувалося 96 стахановців. З'явилося чимало послідовниць П. Ангеліної - К. Босенко, О. Сугак, К. Головко, М. Правда та інші. Багато передовиків сільськогосподарського виробництва були удостоєні високих урядових нагород. Так, ланкова с. Данилової Балки Ульяновського району М. І. Кравець, бригадири рільничих бригад с. Мощеного Гайворонського і с. ПІепилового Голованівського районів Д. М. Федченко і Є. І. Запорожець, начальник політвідділу Грушківської МТС С. М. Білоусов відзначені орденом Леніна. 1939 року 160 колгоспів, 4 МТС, 94 колгоспні і радгоспні ферми, 1894 передовики були нагороджені зо
лотими і срібними медалями Всесоюзної сільськогосподарської виставки. В лютому 1940 року орденом Леніна нагороджено Грушківську МТС Ульяновського району, орденом «Знак Пошани» - колгосп «Червона зірка» с. Сотницької Балки Новоукраїнського та ім. Котовського с. Синьок Ульяновського районів.
В результаті соціалістичних перетворень Кіровоградщина стала областю з розвинутою промисловістю і сільським господарством. До її складу в 1940 році входило 30 адміністративних районів, 6 міст, у т. ч. два міста обласного підпорядкування і дев'ять селищ міського типу. В області проживало 1 176 906 чоловік, у т. ч. в містах - 14,7 проц., в селах - 85,3 процента.
Успіхи соціалістичної економіки обумовили планомірне підвищення матеріального добробуту трудящих. Ще в 1929 році повністю ліквідовано безробіття. Неухильно зростала заробітна плата робітників і службовців. Докорінно змінилося матеріально забезпечення, зростав культурний рівень селянства. У 1940 році на трудодень колгоспники одержали в середньому по 3 кг зерна і по 2 карбованці.
Область мала густу роздрібну торговельну мережу, яка 1940 року налічувала понад 2,7 тис. точок, товарооборот їх становив 551 млн. карбованців.
На кінець 1940 року на Кіровоградщині працював 201 медичний заклад, в т. ч. 86 стаціонарних лікарняних установ (без госпіталів) на 3,6 тис. ліжок. Було 39 жіночих і дитячих консультацій. Про здоров'я трудящих дбали 484 лікарі і 2,4 тис. чоловік середнього медичного персоналу.
Кіровоградська область
Сторінка 35 з 51
Єлисаветградського району. Лише на Одещині за допомогою буксирних бригад протягом двох місяців було засновано 190 колгоспів, 215 ініціативних груп, до артілей вступили 10 тис. бідняцько- середняцьких господарств.Важливу роль у зміцненні колгоспів і посиленні партійно-політичної роботи на селі відіграли політвідділи МТС і радгоспів. Вже в березні 1933 року їх було 38. Працівники політвідділів допомагали трудовому селянству перебудовувати господарство і побут на соціалістичних засадах, боротися з куркульством. 26 політвідділівських газет популяризували досвід передових колгоспів, висвітлювали хід соціалістичного змагання між ними. В травні 1934 року Радянський уряд відзначив орденами й медалями самовіддану роботу працівників політвідділів Грушківської, Вільшанської та Онуфріївської МТС.
Велику роль у поширенні досягнень науки та передового досвіду, а також збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції відіграли 37 радгоспів. На радгосп виділялося 24 трактори і 10 комбайнів. Напередодні Великої Вітчизняної війни посівні площі у всіх категоріях господарств Кіровоградщини становили 1694,2 тис. га, з них зернові займали 1067.1 тис. га (5 проц. усіх посівів республіки). Валовий збір зерна досяг 14 088 тис. цнт.- 5,3 проц. амбарного врожаю України. У тваринництві важливе місце посіло розведення великої рогатої худоби.
У сільському господарстві виросли сотні ударників і новаторів виробництва. В 30-х роках по 350-450 цнт цукрових буряків з гектара вирощували ланки С. Поволоцької, X. Юрченко, М. Горбань, Я. Тарнавської, П. Шевцової. Рух новаторів-буряківників підхопили механізатори. Тільки в Піщанобрідській МТС 1936 року в дев'яти тракторних бригадах налічувалося 96 стахановців. З'явилося чимало послідовниць П. Ангеліної - К. Босенко, О. Сугак, К. Головко, М. Правда та інші. Багато передовиків сільськогосподарського виробництва були удостоєні високих урядових нагород. Так, ланкова с. Данилової Балки Ульяновського району М. І. Кравець, бригадири рільничих бригад с. Мощеного Гайворонського і с. ПІепилового Голованівського районів Д. М. Федченко і Є. І. Запорожець, начальник політвідділу Грушківської МТС С. М. Білоусов відзначені орденом Леніна. 1939 року 160 колгоспів, 4 МТС, 94 колгоспні і радгоспні ферми, 1894 передовики були нагороджені зо
лотими і срібними медалями Всесоюзної сільськогосподарської виставки. В лютому 1940 року орденом Леніна нагороджено Грушківську МТС Ульяновського району, орденом «Знак Пошани» - колгосп «Червона зірка» с. Сотницької Балки Новоукраїнського та ім. Котовського с. Синьок Ульяновського районів.
В результаті соціалістичних перетворень Кіровоградщина стала областю з розвинутою промисловістю і сільським господарством. До її складу в 1940 році входило 30 адміністративних районів, 6 міст, у т. ч. два міста обласного підпорядкування і дев'ять селищ міського типу. В області проживало 1 176 906 чоловік, у т. ч. в містах - 14,7 проц., в селах - 85,3 процента.
Успіхи соціалістичної економіки обумовили планомірне підвищення матеріального добробуту трудящих. Ще в 1929 році повністю ліквідовано безробіття. Неухильно зростала заробітна плата робітників і службовців. Докорінно змінилося матеріально забезпечення, зростав культурний рівень селянства. У 1940 році на трудодень колгоспники одержали в середньому по 3 кг зерна і по 2 карбованці.
Область мала густу роздрібну торговельну мережу, яка 1940 року налічувала понад 2,7 тис. точок, товарооборот їх становив 551 млн. карбованців.
На кінець 1940 року на Кіровоградщині працював 201 медичний заклад, в т. ч. 86 стаціонарних лікарняних установ (без госпіталів) на 3,6 тис. ліжок. Було 39 жіночих і дитячих консультацій. Про здоров'я трудящих дбали 484 лікарі і 2,4 тис. чоловік середнього медичного персоналу.