Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Показуючи зразки трудової звитяги, комуністи і комсомольці вели за собою всіх робітників. З 188 членів партії станції Знам'янка 153 в 1935 році були стахановцями. На заводі «Червона зірка» 1936 року з 465 комуністів-виробничників стахановцями стали 2332. 1940 року серед робітників
машинобудівних і металообробних підприємств області було 75 проц. стахановців. на підприємствах харчової промисловості - 72 проц., на транспорті - 54 проц. Тільки в Кіровограді на початок 1939 року орденами й медалями відзначено 105 працівників промисловості, в т. ч. 18 - орденом Леніна. Зразки самовідданної праці показували посланці робітничого класу області і на численних гігантах індустрії, споруджених у країні протягом перших п'ятирічок.
Успіхи у здійсненні політики соціалістичної індустріалізації створили необхідні передумови для перебудови на соціалістичних засадах сільського господарства. Втілюючи в життя рішення XV з'їзду ВКП(б), комуністи розгорнули широку роз'яснювальну роботу серед селянських мас. Уже в кінці 1928 року кількість колективних господарств в Єлисаветградському окрузі зросла з 383 до 7904. В основному це були сільськогосподарські артілі. Восени 1929 року в окрузі налічувалось 906 колективних об'єднань. До кінця року в багатьох селах Новоукраїнського, Знам'янського та інших районів колективізацію було завершено.
Важливу роль у проведенні суцільної колективізації відіграли машинно-тракторні станції. У жовтні 1929 року розпочалося будівництво МТС у Шостаківці, Плетеному Ташлику, Помічній, Шарівці і Трепівці.
Партійні, радянські та профспілкові організації активізували діяльність у дальшому зміцненні союзу робітничого класу і селянства. На виконання рішень листопадового (1929) Пленуму ЦК ВКП(б) на постійну роботу в села Єлисаветградського округу відряджено 265 передових робітників - двадцятий'ятитисячників, які брали активну участь у соціалістичному будівництві на селі.
Надійним помічником партійних організацій краю у здійсненні соціалістичного будівництва став комсомол. У 1928 році в Єлисаветградському окрузі налічувалося понад 12 тис. членів ВЛКСМ. Ними засновані колективні господарства у селах Красновершці Компаніївського, Дмитрівці Знам'янського, Підвисокому Новоархангельського районів тощо. Велику шефську допомогу колективним господарствам подавало Єлисаветградське товариство «Культзмичка». Лише під час весняної сівби і збирання врожаю в 1928 році воно відправило в села 45 виробничо- ремонтних та культосвітніх бригад. Члени товариства допомагали налагоджувати роботу споживчої кооперації, медичних та освітніх закладів на селі.
Невід'ємною складовою частиною процесу соціалістичної перебудови сільського господарства була ліквідація куркульства як класу, яке чинило шалений опір колективізації. У Красносіллі Єлизаветградківського району оскаженілі куркулі вбили робітника заводу «Червона зірка» - двадцятип'ятитисячника Б. А. Будзинського, який організував тут колгосп. У Братському районі від їх рук загинули два робітники, що приїхали працювати на село. На хуторі Роздолля Букварської сільради куркулі спалили господарство колгоспника Умрихіна, в коморі якого зберігалось колгоспне зерно. У відповідь на контрреволюційні дії куркульства бідняцько-середняцькі маси села вимагали їх експропріації, повністю підтримуючи політику ліквідації куркульства як класу.
В процесі суцільної колективізації в окремих районах округу були допущені викривлення партійної лінії в колгоспному будівництві, які проявились у примусовому створенні колгоспів, розкуркулюванні середняків. Партійні організації повели рішучу боротьбу за усунення допущених помилок. До жовтня 1930 року в колективних господарствах Єлисаветградського округу було об'єднано 97 проц. усіх селянських господарств1, усуспільнено 90 проц. усієї земельної площі.
Колгоспне селянство краю першим відгукнулося на заклик ЦК КП(б)У допомогти Одеському і Миколаївському округам в організації артілей, надіславши туди у жовтні-листопаді 1930 року т. зв. буксирні бригади. Ініціаторами їх створення виступили колгоспники с. Грузького
Кіровоградська область
Сторінка 34 з 51
великовагові состави. В 1936 році кривоносівці станції Кірово-Українське скоротили час простоїв вагонів на 3,6 години, а план їх вантаження перевиконали майже вдвічі.Показуючи зразки трудової звитяги, комуністи і комсомольці вели за собою всіх робітників. З 188 членів партії станції Знам'янка 153 в 1935 році були стахановцями. На заводі «Червона зірка» 1936 року з 465 комуністів-виробничників стахановцями стали 2332. 1940 року серед робітників
Успіхи у здійсненні політики соціалістичної індустріалізації створили необхідні передумови для перебудови на соціалістичних засадах сільського господарства. Втілюючи в життя рішення XV з'їзду ВКП(б), комуністи розгорнули широку роз'яснювальну роботу серед селянських мас. Уже в кінці 1928 року кількість колективних господарств в Єлисаветградському окрузі зросла з 383 до 7904. В основному це були сільськогосподарські артілі. Восени 1929 року в окрузі налічувалось 906 колективних об'єднань. До кінця року в багатьох селах Новоукраїнського, Знам'янського та інших районів колективізацію було завершено.
Важливу роль у проведенні суцільної колективізації відіграли машинно-тракторні станції. У жовтні 1929 року розпочалося будівництво МТС у Шостаківці, Плетеному Ташлику, Помічній, Шарівці і Трепівці.
Партійні, радянські та профспілкові організації активізували діяльність у дальшому зміцненні союзу робітничого класу і селянства. На виконання рішень листопадового (1929) Пленуму ЦК ВКП(б) на постійну роботу в села Єлисаветградського округу відряджено 265 передових робітників - двадцятий'ятитисячників, які брали активну участь у соціалістичному будівництві на селі.
Надійним помічником партійних організацій краю у здійсненні соціалістичного будівництва став комсомол. У 1928 році в Єлисаветградському окрузі налічувалося понад 12 тис. членів ВЛКСМ. Ними засновані колективні господарства у селах Красновершці Компаніївського, Дмитрівці Знам'янського, Підвисокому Новоархангельського районів тощо. Велику шефську допомогу колективним господарствам подавало Єлисаветградське товариство «Культзмичка». Лише під час весняної сівби і збирання врожаю в 1928 році воно відправило в села 45 виробничо- ремонтних та культосвітніх бригад. Члени товариства допомагали налагоджувати роботу споживчої кооперації, медичних та освітніх закладів на селі.
Невід'ємною складовою частиною процесу соціалістичної перебудови сільського господарства була ліквідація куркульства як класу, яке чинило шалений опір колективізації. У Красносіллі Єлизаветградківського району оскаженілі куркулі вбили робітника заводу «Червона зірка» - двадцятип'ятитисячника Б. А. Будзинського, який організував тут колгосп. У Братському районі від їх рук загинули два робітники, що приїхали працювати на село. На хуторі Роздолля Букварської сільради куркулі спалили господарство колгоспника Умрихіна, в коморі якого зберігалось колгоспне зерно. У відповідь на контрреволюційні дії куркульства бідняцько-середняцькі маси села вимагали їх експропріації, повністю підтримуючи політику ліквідації куркульства як класу.
В процесі суцільної колективізації в окремих районах округу були допущені викривлення партійної лінії в колгоспному будівництві, які проявились у примусовому створенні колгоспів, розкуркулюванні середняків. Партійні організації повели рішучу боротьбу за усунення допущених помилок. До жовтня 1930 року в колективних господарствах Єлисаветградського округу було об'єднано 97 проц. усіх селянських господарств1, усуспільнено 90 проц. усієї земельної площі.
Колгоспне селянство краю першим відгукнулося на заклик ЦК КП(б)У допомогти Одеському і Миколаївському округам в організації артілей, надіславши туди у жовтні-листопаді 1930 року т. зв. буксирні бригади. Ініціаторами їх створення виступили колгоспники с. Грузького