Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Натхнені рішеннями XXIV з'їзду Комуністичної партії Радянського Союзу,, павлишці зобов'язалися дев'яту п'ятирічку виконати за 4,5 року, а 1972 року, готуючи зустріч 50-річчю утворення СРСР, зібрати по 23,3 цнт зернових з гектара, виробити на 100 га сільськогосподарських угідь по 75 цнт м'яса, 419 цнт молока. Рік у рік зростають неподільні фонди колгоспу. У 1971 році вони перевершили 1552 тис. крб., що дало можливість успішно
здійснювати капітальне будівництво, виділяти значні кошти на придбання нової техніки. 1972 року господарство мало 17 тракторів, 20 автомашин, 10 комбайнів тощо. У колгоспі працює великий загін кваліфікованих спеціалістів з різних галузей сільськогосподарського виробництва, у т. ч. близько 60 механізаторів.
У Павлиші є маслозавод, хлібозавод, асфальтовий завод, коконосушарка, автопідприємство, інкубаторна станція, майстерні «Сільгосптехніки», хлібоприймальний пункт, райспоживспілка, заготконтора з овочевими перевалками, бурякопункт.
Багатьох трудівників селища за самовіддану працю нагороджено орденами й медалями, зокрема, орденом Леніна - ланкову О. О. Малолітко, орденами Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора - голову колгоспу А. А. Різника, орденом Трудового Червоного Прапора - бригадира тракторної бригади О. М. Щербину, тракториста Д. Ф. Доброконного, доярку Г. А. Кривохатько, бригадира шовківників Г. О. ПІевченко.
За роки Радянської влади значно підвищився добробут павлишців. Оплата людино-дня в колгоспі «Комінтерн» 1972 року становила 3 крб. 37 коп. На цей же час державною пенсією забезпечено 518 колгоспників. Широко ведеться громадське та індивідуальне будівництво. Тільки протягом 1960-1970 рр. житловий фонд подвоївся. Із введенням у дію Кременчуцької ГЕС селище повністю електрифіковане. З кожним роком збільшується тут кількість крамниць споживчої кооперації та підприємств громадського харчування, поліпшується їх робота. Товарооборот 29 торговельних точок селища становить близько 3 млн.крб. Працює комбінат побутового обслуговування.
В селищі є лікарня, де трудяться 20 медичних працівників. Середню і восьмирічну школи відвідують 818 дітей. У середній вечірній школі сільської молоді - близько 100 учнів. їх навчають 50 вчителів. За післявоєнні роки середню школу, директором якої майже чверть століття працював член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР В. О. Сухомлинський, закінчило 927 чоловік, з них 413 здобули вищу освіту. 63 його вихованці працюють педагогами, 35 - лікарями, 85 - інженерами, 31 - агрономами та зоотехніками, 41 - офіцери Радянської Армії. Під керівництвом В. О. Сухомлинського школа стала науковою лабораторією передового педагогічного досвіду. Вчений багато зробив для вдосконалення розумового, морального і громадського виховання учнів. Його педагогічні настанови виходять з глибокої віри в людину, пройняті ідеями гуманізму, колективізму й інтернаціоналізму. Свої думки він виклав у численних книгах і статтях. Велику популярність здобули твори В. О. Сухомлинського «Павлиська середня школа», «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Методика виховання колективу» та ін. У видавництвах Москви і Києва вийшло понад тридцять його наукових праць. їх видано також у Берліні, Бухаресті, Гавані, Делі, Каїрі, Монтевідео, Празі, Токіо. В. О. Сухомлинський виступав з доповідями в університетах Гавани і Берліна. Науково-педагогічну і громадсько-політичну діяльність видатного педагога, ім'я якого стоїть поряд з іменами К. Д. Ушинського і А. С. Макаренка, високо оцінили Радянський Уряд і Комуністична партія. В. О. Сухомлинського удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці, нагороджено двома орденами Леніна і багатьма іншими орденами й медалями. Його ім'я носить школа, якою він керував, і вулиця селища. На могилі встановлено пам'ятник, відкрито меморіально-педагогічний музей в квартирі, де він жив. Український радянський письменник І. І. Цюпа написав про В. О. Сухомлинського повість «Добротворець».
Знайомитись з роботою вченого-педагога приїжджали спеціалісти з усіх союзних республік та зарубіжні колеги. Не випадково шкільний сад у Павлиші названо «Садом дружби». В ньому посадили дерева білоруські, литовські, естонські, вірменські педагоги, представники багатьох областей
Павлиш
Сторінка 7 з 8
кращих трудівників селища, нагороджених Ленінською ювілейною медаллю, 46 колгоспників.Натхнені рішеннями XXIV з'їзду Комуністичної партії Радянського Союзу,, павлишці зобов'язалися дев'яту п'ятирічку виконати за 4,5 року, а 1972 року, готуючи зустріч 50-річчю утворення СРСР, зібрати по 23,3 цнт зернових з гектара, виробити на 100 га сільськогосподарських угідь по 75 цнт м'яса, 419 цнт молока. Рік у рік зростають неподільні фонди колгоспу. У 1971 році вони перевершили 1552 тис. крб., що дало можливість успішно
У Павлиші є маслозавод, хлібозавод, асфальтовий завод, коконосушарка, автопідприємство, інкубаторна станція, майстерні «Сільгосптехніки», хлібоприймальний пункт, райспоживспілка, заготконтора з овочевими перевалками, бурякопункт.
Багатьох трудівників селища за самовіддану працю нагороджено орденами й медалями, зокрема, орденом Леніна - ланкову О. О. Малолітко, орденами Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора - голову колгоспу А. А. Різника, орденом Трудового Червоного Прапора - бригадира тракторної бригади О. М. Щербину, тракториста Д. Ф. Доброконного, доярку Г. А. Кривохатько, бригадира шовківників Г. О. ПІевченко.
За роки Радянської влади значно підвищився добробут павлишців. Оплата людино-дня в колгоспі «Комінтерн» 1972 року становила 3 крб. 37 коп. На цей же час державною пенсією забезпечено 518 колгоспників. Широко ведеться громадське та індивідуальне будівництво. Тільки протягом 1960-1970 рр. житловий фонд подвоївся. Із введенням у дію Кременчуцької ГЕС селище повністю електрифіковане. З кожним роком збільшується тут кількість крамниць споживчої кооперації та підприємств громадського харчування, поліпшується їх робота. Товарооборот 29 торговельних точок селища становить близько 3 млн.крб. Працює комбінат побутового обслуговування.
В селищі є лікарня, де трудяться 20 медичних працівників. Середню і восьмирічну школи відвідують 818 дітей. У середній вечірній школі сільської молоді - близько 100 учнів. їх навчають 50 вчителів. За післявоєнні роки середню школу, директором якої майже чверть століття працював член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР В. О. Сухомлинський, закінчило 927 чоловік, з них 413 здобули вищу освіту. 63 його вихованці працюють педагогами, 35 - лікарями, 85 - інженерами, 31 - агрономами та зоотехніками, 41 - офіцери Радянської Армії. Під керівництвом В. О. Сухомлинського школа стала науковою лабораторією передового педагогічного досвіду. Вчений багато зробив для вдосконалення розумового, морального і громадського виховання учнів. Його педагогічні настанови виходять з глибокої віри в людину, пройняті ідеями гуманізму, колективізму й інтернаціоналізму. Свої думки він виклав у численних книгах і статтях. Велику популярність здобули твори В. О. Сухомлинського «Павлиська середня школа», «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Методика виховання колективу» та ін. У видавництвах Москви і Києва вийшло понад тридцять його наукових праць. їх видано також у Берліні, Бухаресті, Гавані, Делі, Каїрі, Монтевідео, Празі, Токіо. В. О. Сухомлинський виступав з доповідями в університетах Гавани і Берліна. Науково-педагогічну і громадсько-політичну діяльність видатного педагога, ім'я якого стоїть поряд з іменами К. Д. Ушинського і А. С. Макаренка, високо оцінили Радянський Уряд і Комуністична партія. В. О. Сухомлинського удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці, нагороджено двома орденами Леніна і багатьма іншими орденами й медалями. Його ім'я носить школа, якою він керував, і вулиця селища. На могилі встановлено пам'ятник, відкрито меморіально-педагогічний музей в квартирі, де він жив. Український радянський письменник І. І. Цюпа написав про В. О. Сухомлинського повість «Добротворець».
Знайомитись з роботою вченого-педагога приїжджали спеціалісти з усіх союзних республік та зарубіжні колеги. Не випадково шкільний сад у Павлиші названо «Садом дружби». В ньому посадили дерева білоруські, литовські, естонські, вірменські педагоги, представники багатьох областей
Дивиться також інші населені пункти району:
- Сметанівка
- Попівка
- Омельник
- Млинок
- Куцеволівка
- Камбурліївка
- Зибкове
- Деріївка
- Вишнівці
- Василівка
- Успенка