Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Павлиш

населення. 22 травня радянські війська визволили Павлиш від банд Григор'єва.
Та 6 серпня 1919 року в селі з'явилися денікінці. Каральні загони з офіцерів царської армії, колишніх жандармів, поміщицьких і куркульських синків по-звірячому розправлялися з радянськими активістами й біднотою. За допомогою розстрілів і шибениць відновлювалася влада поміщиків і куркулів. У кінці вересня 1919 року в Павлиш нелегально прибув
уповноважений ЦК КП(б)У Г. О. Колос. Він провів значну роботу щодо згуртування місцевого активу. В селі створено партизанський загін з 17 чоловік на чолі з моряком Чорноморського флоту Ф. Г. Третяком. З кожним днем до нього приєднувалося все більше місцевих жителів. Партизани висаджували у повітря залізничні колії та мости, порушували телефонний і телеграфний зв'язок, захоплювали склади з боєприпасами, ешелони й обози денікінців, а 18 грудня 1919 року, перебуваючи в тилу білих, зайняли станцію Павлиш. Щоб паралізувати дії загону, білогвардійська контррозвідка провела в селі арешти і розстріли. За зв'язки з партизанами страчені Ф. С. Ляшенко, Д. П. Козловський, М. Н. Семерій, Д. І. Походій. Та загін продовжував діяти, особливо на залізничних комунікаціях. Денікінцям довелося перекинути з фронту два бронепоїзди і під їх охороною просувати свої ешелони. Загін Ф. Г. Третяка швидко реорганізувався і поповнився людьми, при ньому було сформовано взвод кавалерії. В урочищі Блажківці, біля села Шевченка, вони розгромили озброєну колону білогвардійців. Ця операція змусила денікінське командування спішно зняти з фронту загін і кинути його проти повстанців. Наступ повели від станції Павлиш. Просувалися вони під прикриттям вогню з бронепоїздів. Партизани з боєм відійшли на Онуфріївну, а далі - на Кам'яні Потоки, де переправилися на лівий берег Дніпра. 20 грудня 1919 року загін Ф. Г. Третяка брав участь у визволенні від денікінців міста Кременчука. Багато його бійців влилося в частини Червоної Армії. 31 грудня 1919 року радянські війська вигнали з села білогвардійців.
Відновлювалися органи Радянської влади. У січні 1920 року почав діяти волосний революційний комітет. Весною обрано Раду робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Велику роботу щодо згуртування трудового селянства провів створений влітку КНС. Він допомагав радянським органам наділяти землею безземельних і малоземельних, реквізавувати у куркулів і спекулянтів лишки хліба і розподіляти його серед бідноти. Комнезамівці брали активну участь у тижні хворого і пораненого червоноармійця, що проводився у другій половині липня, у кампанії «Незаможник, на коня!». Багато павлиських селян пішли добровольцями до лав Червоної Армії. Значну роботу щодо соціалістичного будівництва на селі проводив комсомол. Перший його осередок виник у Павлиші в лютому 1919 року,
а восени наступного року він об'єднував 30 юнаків і дівчат. Делегація від павлишців брала участь у роботі першого повітового і губернського з'їздів комсомолу.
Партійна організація і органи Радянської влади приділяли велику увагу соціально-культурному будівництву, весною 1919 року вживали заходів щодо налагодження роботи лікарні, шкіл, споживчої кооперації. Силами громадських організацій села розпочато спорудження народного дому, посаджено парк.
Трудящі Шавлиша підтримували тісний зв'язок з робітничими центрами країни та Червоною Армією. Ще в кінці 1917 року представники колективу Миколаївського суднобудівного заводу «Наваль», де працювало багато уродженців села, подарували їм оксамитовий прапор на честь єднання міста з селом. А в 1920 році, під час переходу Першої Кінної армії з Кавказького фронту на польський, будьоннівці подарували павлишцям великий портрет Т. Г. Шевченка.
Після закінчення громадянської війни перед органами Радянської влади і партійною організацією постали завдання відбудови народного господарства. У 1921 році Павлиська волосна партійна організація у складі 15 чоловік, керуючись рішеннями X з'їзду РКП(б) про перехід до непу, роз'яснювала селянству політику Радянського уряду, вживала енергійних заходів щодо виконання планів продподатку та подання допомоги робітничому класу. З ініціативи комуністів 15 вересня проведено недільник на користь голодуючих. У колишньому поміщицькому маєтку організовано


Сучасна карта - Павлиш