Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Павлиш

Сторінка 4 з 8
населення. 22 травня радянські війська визволили Павлиш від банд Григор'єва.
Та 6 серпня 1919 року в селі з'явилися денікінці. Каральні загони з офіцерів царської армії, колишніх жандармів, поміщицьких і куркульських синків по-звірячому розправлялися з радянськими активістами й біднотою. За допомогою розстрілів і шибениць відновлювалася влада поміщиків і куркулів. У кінці вересня 1919 року в Павлиш нелегально прибув
уповноважений ЦК КП(б)У Г. О. Колос. Він провів значну роботу щодо згуртування місцевого активу. В селі створено партизанський загін з 17 чоловік на чолі з моряком Чорноморського флоту Ф. Г. Третяком. З кожним днем до нього приєднувалося все більше місцевих жителів. Партизани висаджували у повітря залізничні колії та мости, порушували телефонний і телеграфний зв'язок, захоплювали склади з боєприпасами, ешелони й обози денікінців, а 18 грудня 1919 року, перебуваючи в тилу білих, зайняли станцію Павлиш. Щоб паралізувати дії загону, білогвардійська контррозвідка провела в селі арешти і розстріли. За зв'язки з партизанами страчені Ф. С. Ляшенко, Д. П. Козловський, М. Н. Семерій, Д. І. Походій. Та загін продовжував діяти, особливо на залізничних комунікаціях. Денікінцям довелося перекинути з фронту два бронепоїзди і під їх охороною просувати свої ешелони. Загін Ф. Г. Третяка швидко реорганізувався і поповнився людьми, при ньому було сформовано взвод кавалерії. В урочищі Блажківці, біля села Шевченка, вони розгромили озброєну колону білогвардійців. Ця операція змусила денікінське командування спішно зняти з фронту загін і кинути його проти повстанців. Наступ повели від станції Павлиш. Просувалися вони під прикриттям вогню з бронепоїздів. Партизани з боєм відійшли на Онуфріївну, а далі - на Кам'яні Потоки, де переправилися на лівий берег Дніпра. 20 грудня 1919 року загін Ф. Г. Третяка брав участь у визволенні від денікінців міста Кременчука. Багато його бійців влилося в частини Червоної Армії. 31 грудня 1919 року радянські війська вигнали з села білогвардійців.
Відновлювалися органи Радянської влади. У січні 1920 року почав діяти волосний революційний комітет. Весною обрано Раду робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Велику роботу щодо згуртування трудового селянства провів створений влітку КНС. Він допомагав радянським органам наділяти землею безземельних і малоземельних, реквізавувати у куркулів і спекулянтів лишки хліба і розподіляти його серед бідноти. Комнезамівці брали активну участь у тижні хворого і пораненого червоноармійця, що проводився у другій половині липня, у кампанії «Незаможник, на коня!». Багато павлиських селян пішли добровольцями до лав Червоної Армії. Значну роботу щодо соціалістичного будівництва на селі проводив комсомол. Перший його осередок виник у Павлиші в лютому 1919 року,
а восени наступного року він об'єднував 30 юнаків і дівчат. Делегація від павлишців брала участь у роботі першого повітового і губернського з'їздів комсомолу.
Партійна організація і органи Радянської влади приділяли велику увагу соціально-культурному будівництву, весною 1919 року вживали заходів щодо налагодження роботи лікарні, шкіл, споживчої кооперації. Силами громадських організацій села розпочато спорудження народного дому, посаджено парк.
Трудящі Шавлиша підтримували тісний зв'язок з робітничими центрами країни та Червоною Армією. Ще в кінці 1917 року представники колективу Миколаївського суднобудівного заводу «Наваль», де працювало багато уродженців села, подарували їм оксамитовий прапор на честь єднання міста з селом. А в 1920 році, під час переходу Першої Кінної армії з Кавказького фронту на польський, будьоннівці подарували павлишцям великий портрет Т. Г. Шевченка.
Після закінчення громадянської війни перед органами Радянської влади і партійною організацією постали завдання відбудови народного господарства. У 1921 році Павлиська волосна партійна організація у складі 15 чоловік, керуючись рішеннями X з'їзду РКП(б) про перехід до непу, роз'яснювала селянству політику Радянського уряду, вживала енергійних заходів щодо виконання планів продподатку та подання допомоги робітничому класу. З ініціативи комуністів 15 вересня проведено недільник на користь голодуючих. У колишньому поміщицькому маєтку організовано


Сучасна карта - Павлиш