Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Володимира Ілліча Леніна». 119 онуфріївців вибороли право називатись ударниками комуністичної праці. Чотири колективи селища (два на кінному заводі № 175, один в «Міжколгоспбуді» і один - в побуткомбінаті) здобули звання колективів комуністичної праці.
Підвищився добробут жителів. У колгоспі ім. Щорса 1971 року середньомісячний заробіток механізаторів становив 100 крб., свинарок - 116 крб., доярок - 139 крб., а середньорічна зарплата робітника кінного заводу - 1355 крб. Зросли грошові заощадження населення. В 1972 році 2296 вкладників зберігали в ощадкасі близько 1773 тис. крб. Через роздрібну торгівлю в 1971 році реалізовано товарів на 2700 тис. карбованців.
21 травня 1968 року Онуфріївну віднесено до категорії селищ міського типу. Невпізнанним став населений пункт за роки Радянської влади. Тільки з 1950 року з'явилося 10 нових вулиць. За рахунок державних капіталовкладень та коштів селищної Ради у восьмій п'ятирічці зведено 6 двоповерхових житлових будинків на 38 квартир. Робітники, колгоспники і сужбовці збудували на власні заощадження 64 добротні цегляні будинки. Колгосп ім. Щорса для хліборобів спорудив 49 будинків, для працівників ферми - будинок тваринника, в якому є їдальня, магазин, профілакторій, лазня, кінозал на 150 місць. Відкрито ленінську кімнату. «Міжколгоспбуд» збудував 2 гуртожитки на 50 чоловік. Окрасою райцентру є триповерховий будинок адміністративних установ, двоповерхові приміщення універмагу та побутового комбінату. В центрі селища піднявся молодий сквер, розбитий на честь 50-річчя Радянської влади. В день 100-річчя з дня народження В. І. Леніна посаджено дубовий гай. Чудовим місцем відпочинку, масових гулянь, спортивних
вмагань став закладений 1884 року Онуфріївський дендропарк, який розкинувся на площі 124 га і є справжнім зразком садово-паркової архітектури кінця XIX ст. Тут росте близько 150 порід різних дерев і кущів. У 1950 році в пам'ять воїнів, які загинули у Великій Вітчизняній війні, визволяючи Онуфріївну, посаджено нову осокорову алею. На берегах ставків розташовані піонерські табори. Постановою Ради Міністрів УРСР у 1960 році Онуфріївський парк оголошено заповідником.
У селищі є районна лікарня на 130 ліжок, яку обслуговують 17 лікарів і 65 працівників середнього медичного персоналу. При поліклініці працюють 13 кабінетів, клінічна лабораторія. Тривалий час обіймав посаду головного лікаря Онуфріївської лікарні нині доктор медичних наук, учень професора М. М. Амосова І. М. Сліпуха. 1953 року в селищі відкрився дитячий садок на 25 дітей. У дитячому комбінаті виховується 205 малюків, трудяться 7 медсестер, 3 вихователі з вищою і середньою освітою.
В Онуфріївській середній школі 47 педагогів навчають 600 дітей. Тут добре обладнані кабінети хімії, фізики, біології, машинознавства, ленінська кімната, кімната бойової і трудової слави, т. зв. мала Третьяковка. Міцна дружба зв'язує учнів Онуфріївської і Слов'янської середньої школи № 11, де вчився Толя Комар. Не раз дорогим гостем піонерів була мати героя. За успіхи у навчально-виховній роботі школу з нагоди 100-річчя з дня народження В. І. Леніна занесено до районної Ленінської книги трудової слави. В 1969 році в селищі відкрито музичну школу, в якій навчається 111 дітей.
При будинку культури працюють педагогічний університет для батьків, школа молодого батька, лекторій товариства «Знання», політичний клуб «Планета сьогодні», районний театр народної творчості. Молодь відвідує драматичний, хоровий, музичний, танцювальний гуртки. Хор лікарні не раз виходив переможцем районних олімпіад і брав участь в обласних оглядах.
Невпинно зростає потяг людей до духовної культури. Жителі селища користуються 25-тисячним книжковим фондом бібліотеки для дорослих і 20-тисячним фондом дитячої бібліотеки. На тисячу чоловік населення в 1972 році передплачено 1960 примірників газет і журналів. З 1932 року тут видається районна газета «Соціалістичне село».
Онуфріївка
Сторінка 9 з 10
Павленко, перший секретар РК КП України В. Д. Іванов, директор середньої школи М. О. Долина, телятниця кінного заводу М. О. Морозова, тракторист С. А. Прилипко, свинарки П. Т. Кремса і М. М. Синенко, лісник П. К. Сірченко. 262 робітники, колгоспники і службовці, що вийшли переможцями у змаганні на честь Ленінського ювілею, в 1970 році нагороджені ювілейною медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Підвищився добробут жителів. У колгоспі ім. Щорса 1971 року середньомісячний заробіток механізаторів становив 100 крб., свинарок - 116 крб., доярок - 139 крб., а середньорічна зарплата робітника кінного заводу - 1355 крб. Зросли грошові заощадження населення. В 1972 році 2296 вкладників зберігали в ощадкасі близько 1773 тис. крб. Через роздрібну торгівлю в 1971 році реалізовано товарів на 2700 тис. карбованців.
21 травня 1968 року Онуфріївну віднесено до категорії селищ міського типу. Невпізнанним став населений пункт за роки Радянської влади. Тільки з 1950 року з'явилося 10 нових вулиць. За рахунок державних капіталовкладень та коштів селищної Ради у восьмій п'ятирічці зведено 6 двоповерхових житлових будинків на 38 квартир. Робітники, колгоспники і сужбовці збудували на власні заощадження 64 добротні цегляні будинки. Колгосп ім. Щорса для хліборобів спорудив 49 будинків, для працівників ферми - будинок тваринника, в якому є їдальня, магазин, профілакторій, лазня, кінозал на 150 місць. Відкрито ленінську кімнату. «Міжколгоспбуд» збудував 2 гуртожитки на 50 чоловік. Окрасою райцентру є триповерховий будинок адміністративних установ, двоповерхові приміщення універмагу та побутового комбінату. В центрі селища піднявся молодий сквер, розбитий на честь 50-річчя Радянської влади. В день 100-річчя з дня народження В. І. Леніна посаджено дубовий гай. Чудовим місцем відпочинку, масових гулянь, спортивних
вмагань став закладений 1884 року Онуфріївський дендропарк, який розкинувся на площі 124 га і є справжнім зразком садово-паркової архітектури кінця XIX ст. Тут росте близько 150 порід різних дерев і кущів. У 1950 році в пам'ять воїнів, які загинули у Великій Вітчизняній війні, визволяючи Онуфріївну, посаджено нову осокорову алею. На берегах ставків розташовані піонерські табори. Постановою Ради Міністрів УРСР у 1960 році Онуфріївський парк оголошено заповідником.
У селищі є районна лікарня на 130 ліжок, яку обслуговують 17 лікарів і 65 працівників середнього медичного персоналу. При поліклініці працюють 13 кабінетів, клінічна лабораторія. Тривалий час обіймав посаду головного лікаря Онуфріївської лікарні нині доктор медичних наук, учень професора М. М. Амосова І. М. Сліпуха. 1953 року в селищі відкрився дитячий садок на 25 дітей. У дитячому комбінаті виховується 205 малюків, трудяться 7 медсестер, 3 вихователі з вищою і середньою освітою.
В Онуфріївській середній школі 47 педагогів навчають 600 дітей. Тут добре обладнані кабінети хімії, фізики, біології, машинознавства, ленінська кімната, кімната бойової і трудової слави, т. зв. мала Третьяковка. Міцна дружба зв'язує учнів Онуфріївської і Слов'янської середньої школи № 11, де вчився Толя Комар. Не раз дорогим гостем піонерів була мати героя. За успіхи у навчально-виховній роботі школу з нагоди 100-річчя з дня народження В. І. Леніна занесено до районної Ленінської книги трудової слави. В 1969 році в селищі відкрито музичну школу, в якій навчається 111 дітей.
При будинку культури працюють педагогічний університет для батьків, школа молодого батька, лекторій товариства «Знання», політичний клуб «Планета сьогодні», районний театр народної творчості. Молодь відвідує драматичний, хоровий, музичний, танцювальний гуртки. Хор лікарні не раз виходив переможцем районних олімпіад і брав участь в обласних оглядах.
Невпинно зростає потяг людей до духовної культури. Жителі селища користуються 25-тисячним книжковим фондом бібліотеки для дорослих і 20-тисячним фондом дитячої бібліотеки. На тисячу чоловік населення в 1972 році передплачено 1960 примірників газет і журналів. З 1932 року тут видається районна газета «Соціалістичне село».
Дивиться також інші населені пункти району:
- Сметанівка
- Попівка
- Омельник
- Млинок
- Куцеволівка
- Камбурліївка
- Зибкове
- Деріївка
- Вишнівці
- Василівка
- Успенка
- Павлиш