Сторінка 4 з 10
Село було розподілене на «десятихатки» і «п'ятихатки», де тричі на тиждень проводилися заняття. Діти навчалися в початковій школі, яка 1924 року стала семирічкою. У грудні комсомолки А. Долиніна та Є. Смішко організували при ній перший піонерський загін. Юнаки й дівчата відремонтували приміщення для сільського клубу, організували роботу гуртків художньої самодіяльності. Авторитет комсомолу серед молоді
зростав. За вісім місяців 1925 року комсомольська організація збільшилася вдвічі. Кременчуцький окружний партком не раз відмічав її роботу.
Почало працювати товариство «Геть неписьменність», члени якого організували па кутках навчання односельців. У лютому 1928 року за їх активною участю відкрито школу селянської молоді, а в листопаді з ініціативи культкомісії при сільраді почав працювати сільськогосподарський гурток. Депутати сільради в січні того ж року ухвалили надати допомогу бідноті у харчуванні дітей. 249 дітям було призначено спеціальні продуктові пайки.
У 1928 році в селі організовано 2 ТСОЗи: «Жовтнева перемога» і «Червоний перевал». За рахунок державного кредиту вони придбали 2 трактори і сільськогосподарський реманент. Наступного року утворилася онуфріївська промислова артіль «Коваль і слюсар», що ставила своїм завданням допомагати ТСОЗам та
некооперованому селянству в ремонті сільськогосподарського реманенту. На початку 1930 року на базі ТСОЗів виник колгосп ім. Т. Г. Шевченка.
Дійово допомагали першим колективним господарствам робітники Крюків- ських вагонних майстерень, які цілими бригадами приїздили сюди ремонтувати машини і збирати врожай. Комуніст-двадцятип'ятитисячник Д. П. Комлик брав участь у проведенні колективізації в Онуфріївці.
21 січня 1930 року на траурно-пленарному засіданні сільради, присвяченому пам'яті В. І. Леніна, разом з представниками партійних, профспілкових, громадських організацій та активу села прийнято рішення: «Ще міцніше з'єднаємо навколо партії Леніна, навколо ленінської науки - ленінізму наймитсько-бідняцькі і середняцькі маси. Кращим вшануванням пам'яті В. І. Леніна буде виконання ленінського кооперативного плану». Багато зробили для здійснення цих завдань партійні організації, що оформилися при колгоспі й радгоспі 21 листопада 1930 року. 14-20 лютого 1931 року в Онуфріївці відбувся районний з'їзд Рад (з 1923 року Онуфріївка- центр району), на якому відмічалося, що рух селянства за колективні форми господарювання набрав широкого розмаху. До колгоспу пішов середняк. До весни 1931 року в Онуфріївці організувалося вже п'ять колгоспів, які об'єднували більшість селянських господарств. Та економіка їх була ще слабкою. Того ж року всі артілі села об'єдналися в одну - «Заповіт Шевченка», до якої увійшло 600 селянських дворів, що були поділені на 10 виробничих бригад. В 1933 році колгосп «Заповіт Шевченка» добився значного підвищення врожайності сільськогосподарських культур, на трудодень було видано більше 4 кг хліба. Родина О. П. Кохна виробила 1032 трудодні і одержала 268 пудів зерна. І. Прилипко з дружиною заробили 131 нуд хліба.
У 1934 році в Онуфріївці замість одного утворилося два колективних господарства: «Заповіт Шевченка» та ім. Калініна (його очолив робітник - двадцятип'ятитисячний О. І. Дреков). Хлібороби ударною працею зміцнювали економіку артілей. Тоді ж О. Г. Чорна з колгоспу ім. Калініна надоїла від кожної корови по 3250 літрів молока. Вона була прикладом стахановського ставлення до праці, брала участь в обласних і республіканських нарадах передових тваринників, а 1936 року - в республіканському зльоті ударників-тваринників у Харкові. З кожним роком ширився стахановський рух. У 1940 році стахановцями стали 65 трудівників артілей, в 1941 - 123.
Колгоспники з піднесенням включилися в змагання за право взяти участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. Соціалістичне змагання дало добрі наслідки. На молочнотоварній фермі артілі ім. Калініна одержували в середньому від корови по 2161 кг молока, а на свинофермі - по 17,8 поросят від свиноматки. В 1939 році колективи занесені до Книги пошани ВСГВ, а в 1940 році - свинарки М. М. Синенко і Я. Д. Калантаївська, доярка О. І. Соломка, завідуючий молочнотоварною фермою В. І. Шевелюк.
Дивиться також інші населені пункти району: