Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
23 листопада 1943 року на околицях села з'явилися розвідники з підрозділу лейтенанта Колесникова, щоб виявити вогневі точки ворога. Виконавши бойове завдання, вони поверталися назад, але несподівано зіткнулися з великим загоном гітлерівців. Зав'язався бій/ Кілька разів радянські воїни
намагалися прорвати кільце оточення, але заважав вогонь кулемета. Найближче до нього лежав шістнадцятирічний Толя Комар з м. Слов'янська. Бійці бачили, як хлопець поповз уперед і кинув гранату. Та коли вони ще раз пішли в атаку, кулемет знов ожив. Тоді Толя Комар підвівся на весь зріст, зробив кілька кроків і впав на смертоносне дуло. Він повторив подвиг Олександра Матросова. Юний розвідник А. Г. Комар був посмертно нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня. 1967 року на місці його загибелі споруджено обеліск з барельєфом героя.
Перемагаючи опір ворога, з'єднання 53-ї армії 2-го Українського фронту 23 листопада 1943 року вигнали з Онуфріївни німецько-фашистських загарбників. Останки розстріляних та замордованих радянських людей з почестями поховали в братській могилі на території місцевого парку. 51 радянський воїн віддав своє життя за визволення села. їм споруджено пам'ятник.
Понад 920 жителів Онуфріївни воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни. Більше 400 з них нагороджені. У 1966 році в центрі села звівся обеліск Слави. На 3 мармурових плитах золотом сяють прізвища 310 онуфріївців, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Щороку 9 травня тут збираються дорослі і діти, щоб вшанувати пам'ять полеглих у боротьбі з фашистами.
Після визволення село лежало в руїнах. За роки тимчасової окупації гітлерівці зруйнували більшість адміністративних і житлових будинків, районну лікарню, бібліотеку, висадили в повітря механічний млин, попсували трактори, комбайни та інші машини Онуфріївської МТС, а обладнання майстерень вивезли до Німеччини. Тільки в колгоспах «Заповіт Шевченка» та ім. Калініна вони знищили господарських будівель та сільськогосподарського реманенту на суму понад 756 тис. карбованців.
У грудні 1943 року відновила роботу сільська Рада, в якій з 27 депутатів залишилося лише 16, в основному жінки й літні чоловіки. При сільраді утворилися комісії: тваринницька, фінансова, охорони здоров'я, культури й побуту та інші. На засіданнях сільради голови колгоспів ім. Калініна та «Заповіт Шевченка» постійно звітували про хід підготовки до господарських кампаній, відбудову господарств. Почали діяти районний комітет партії, райком комсомолу, райвиконком, партійні організації в установах, які проводили велику організаторську та полі- тико-виховну роботу серед населення. В березні 1944 року комуністи села об'єдналися в територіальну парторганізацію. З лютого почала виходити районна газета «Ударна праця» тиражем 900 примірників.
Сільськогосподарський реманент весною 1944 року колгоспні умільці зібрали з окремих деталей та військової техніки, що залишилася на полях боїв. Онуф- ріївський райком комсомолу створив комсомольсько-молодіжні бригади для його ремонту, підготовки тягла, збирання серед трудящих посівного матеріалу, заготівлі кормів тощо. В артілях працювали в основному жінки. Серед 60 трактористів, яких у березні 1944 року підготувала Онуфріївська МТС, було лише два чоловіки. Під час весняної сівби 1944 року тракторів і пального не вистачало. Орали коровами. Врожай на площі 122 га збирали серпами і косами. У колгоспі ім. Калініна на фермі великої рогатої худоби налічувалося лише 19 голів, на свинофермі - 7. Та з допомогою трудівників братніх республік господарства швидко відбудовувалися. З областей РРФСР, зокрема з Алтайського краю, колгоспники одержали робочу худобу, корів, овець. Вже у вересні 1944 року в артілі ім. Калініна було 4 тваринницькі ферми, 100 голів великої рогатої худоби. За перевиконання завдань у розвитку
тваринництва колгосп того року одержав перехідний Червоний прапор обкому КП(б)У. Його трудівники виростили також у середньому на гектарі по 24 цнт озимої пшениці, а комсомольсько-молодіжна ланка М. С. Волошиної - по 31 цнт, за що одержала Похвальну грамоту Наркомзему СРСР, двічі була нагороджена грамотами обкому ЛКСМУ. У соцзмаганні за успішне
Онуфріївка
Сторінка 6 з 10
їм фіктивні довідки про хворобу. Після визволення Онуфріївни Ю. ПІ. Омаров пішов до лав Червоної Армії.23 листопада 1943 року на околицях села з'явилися розвідники з підрозділу лейтенанта Колесникова, щоб виявити вогневі точки ворога. Виконавши бойове завдання, вони поверталися назад, але несподівано зіткнулися з великим загоном гітлерівців. Зав'язався бій/ Кілька разів радянські воїни
Перемагаючи опір ворога, з'єднання 53-ї армії 2-го Українського фронту 23 листопада 1943 року вигнали з Онуфріївни німецько-фашистських загарбників. Останки розстріляних та замордованих радянських людей з почестями поховали в братській могилі на території місцевого парку. 51 радянський воїн віддав своє життя за визволення села. їм споруджено пам'ятник.
Понад 920 жителів Онуфріївни воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни. Більше 400 з них нагороджені. У 1966 році в центрі села звівся обеліск Слави. На 3 мармурових плитах золотом сяють прізвища 310 онуфріївців, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Щороку 9 травня тут збираються дорослі і діти, щоб вшанувати пам'ять полеглих у боротьбі з фашистами.
Після визволення село лежало в руїнах. За роки тимчасової окупації гітлерівці зруйнували більшість адміністративних і житлових будинків, районну лікарню, бібліотеку, висадили в повітря механічний млин, попсували трактори, комбайни та інші машини Онуфріївської МТС, а обладнання майстерень вивезли до Німеччини. Тільки в колгоспах «Заповіт Шевченка» та ім. Калініна вони знищили господарських будівель та сільськогосподарського реманенту на суму понад 756 тис. карбованців.
У грудні 1943 року відновила роботу сільська Рада, в якій з 27 депутатів залишилося лише 16, в основному жінки й літні чоловіки. При сільраді утворилися комісії: тваринницька, фінансова, охорони здоров'я, культури й побуту та інші. На засіданнях сільради голови колгоспів ім. Калініна та «Заповіт Шевченка» постійно звітували про хід підготовки до господарських кампаній, відбудову господарств. Почали діяти районний комітет партії, райком комсомолу, райвиконком, партійні організації в установах, які проводили велику організаторську та полі- тико-виховну роботу серед населення. В березні 1944 року комуністи села об'єдналися в територіальну парторганізацію. З лютого почала виходити районна газета «Ударна праця» тиражем 900 примірників.
Сільськогосподарський реманент весною 1944 року колгоспні умільці зібрали з окремих деталей та військової техніки, що залишилася на полях боїв. Онуф- ріївський райком комсомолу створив комсомольсько-молодіжні бригади для його ремонту, підготовки тягла, збирання серед трудящих посівного матеріалу, заготівлі кормів тощо. В артілях працювали в основному жінки. Серед 60 трактористів, яких у березні 1944 року підготувала Онуфріївська МТС, було лише два чоловіки. Під час весняної сівби 1944 року тракторів і пального не вистачало. Орали коровами. Врожай на площі 122 га збирали серпами і косами. У колгоспі ім. Калініна на фермі великої рогатої худоби налічувалося лише 19 голів, на свинофермі - 7. Та з допомогою трудівників братніх республік господарства швидко відбудовувалися. З областей РРФСР, зокрема з Алтайського краю, колгоспники одержали робочу худобу, корів, овець. Вже у вересні 1944 року в артілі ім. Калініна було 4 тваринницькі ферми, 100 голів великої рогатої худоби. За перевиконання завдань у розвитку
тваринництва колгосп того року одержав перехідний Червоний прапор обкому КП(б)У. Його трудівники виростили також у середньому на гектарі по 24 цнт озимої пшениці, а комсомольсько-молодіжна ланка М. С. Волошиної - по 31 цнт, за що одержала Похвальну грамоту Наркомзему СРСР, двічі була нагороджена грамотами обкому ЛКСМУ. У соцзмаганні за успішне
Дивиться також інші населені пункти району:
- Сметанівка
- Попівка
- Омельник
- Млинок
- Куцеволівка
- Камбурліївка
- Зибкове
- Деріївка
- Вишнівці
- Василівка
- Успенка
- Павлиш