Сторінка 3 з 10
розгорнув боротьбу проти інтервентів та гетьманців. Занепокоєні його діями, австрійські карателі в жовтні обстріляли Онуфріївку, зруйнували багато будинків, завдали селу збитків на суму понад 11 тис. крб. Онуфріївці боролися з ворогами революції в загонах Червоного козацтва, куди в січні 1919 року вступили М. Я. Сагайдак, Д. Ю. Сажка, М. Н. Мокрий, І. В. Галактіонов, І. К. Котолуп, П. Ошека та інші. В 1920 році М. Я. Сагайдак став політруком 44-го кавалерійського-лолку Червоного козацтва (нині він персональний пенсіонер, живе в м.Москві). У червоно-партизанських та червоногвардійських загонах воювали М. Котолуп, В. Ф. Долина, О. В. Смішко, С. А. Долина.
Після вигнання австро-німецьких окупантів і петлюрівців, що змінили їх, у лютому 1919 року в Онуфріївці встановилася Радянська влада. Відновив свою діяльність волревком, 4 травня створено партійний осередок. Вони розподілили поміщицьку землю між селянами. На душу припало по 1,5-2 десятини.
Та в серпні 1919 року село захопили денікінці. Голова волревкому Д. Г. Ковальський, який за завданням Олександрійського повітового революційного комітету залишився тут на нелегальному становищі, проводив революційну роботу. В середині листопада Онуфріївський партизанський загін разом з загоном Ф. Г. Третяка з допомогою жителів села вигнав білогвардійців. Щоб розгромити партизанів, вороже командування направило сюди карателів. Патріоти, в яких не вистачало зброї і боєприпасів, з боєм залишили село та відійшли на Кам'яні Потоки. Білогвардійці вчинили жорстоку розправу над населенням. Вони розстріляли завідуючого земельним відділом волревкому В. Л. Чорного, партизанів К. С. Назаренка і С. Г. Буланка, повісили В. Ф. Долину, порубали робітника І. Г. Пузя. За відмову Л. К. Кохна виказати, де живуть партизани, вбили його 6-річного сина. 28 дворів було спалено.
У грудні 1919 року Онуфріївну визволили частини Червоної Армії. Відновили роботу партійний осередок, ревком, що згодом передав свої повноваження
Раді робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Налагоджувалося мирне життя. Завершився розподіл поміщицької землі. Велику роботу щодо згуртування бідняцьких і середняцьких мас, залучення їх до соціалістичного будівництва провів комітет незаможних селян, створений влітку 1920 року. Він влаштовував пункти безкоштовного харчування дітей сільської бідноти, допомагав незаможним селянським господарствам посівним матеріалом, звільняв їх від сільськогосподарського податку. Разом з тим онуфріївцям довелося вести напружену боротьбу з куркульськими бандами, від яких загинуло багато їх односельців. У серпні на село напала банда Клипача, забрала майно в населення, порушила телеграфний зв'язок з повітовим містом. 17 вересня тут пройшла банда, яка діяла на перегоні Павлиш - Користівка. Вона теж пограбувала мешканців і зруйнувала телефонну станцію. Та, незважаючи на труднощі, в 1920 році жителі села виконали план продроз- верстки і здали державі 6 042 пуди хліба. Для допомоги селянам 1921 року в колишньому поміщицькому маєтку утворилася агробаза. Тісні зв'язки встановилися у населення з Червоною Армією. 26 січня 1922 року в селі розпочався двотижневик допомоги Червоній Армії: онуфріївці шили білизну, верхній одяг, матраци тощо. Голодного 1922 року, рятуючи дітей, органи Радянської влади відкрили в селах харчопункти, де видавалися хліб і гарячі страви, провели тиждень допомоги голодній дитині.
Сільська Рада, партосередок і комсомольська організація (оформилася у квітні 1921 року з 12 чоловік) приділяли основну увагу здійсненню соціалістичних перетворень на селі. Створений 1923 року радгосп «Онуфріївна» став прикладом соціалістичного господарювання. 27 червня 1927 року засновано перше машинно- тракторне товариство «Орач», до якого увійшло 16 чоловік. Воно одержало від держави на пільгових умовах трактор і механічну молотарку. В налагодженні його роботи та використанні техніки допомагав онуфріївський радгосп.
Значну роль у соціалістичному будівництві в селі відігравали профспілки. Ще 1923 року в радгоспі «Онуфріївна» оформився профспілковий осередок з 8 чоловік. В кінці 20-х років тут виникли профспілкові організації сільськогосподарських робітників, працівників лісового господарства, торгівлі. Вони вели роз'яснювальну роботу серед селян, сприяли піднесенню їх політичної свідомості.
Дивиться також інші населені пункти району: