Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
поліклінік селища держава асигнувала понад 377 тис. карбованців.
В роки четвертої п'ятирічки серед колективів підприємств Гайворона розгорнулося соціалістичне змагання за дострокове виконання виробничих завдань. 1950 року в ньому брало участь 98,7 проц. працівників паровозоремонтного заводу, з них 79 проц. були стахановцями і ударниками. Авангардну роль в соціалістичному
змаганні відігравали комуністи. На паровозоремонтному заводі у складі партійної організації 1955 року налічувалося 100 комуністів, було дев'ять цехових партгруп. Колектив заводу не раз виходив переможцем у всесоюзному змаганні паровозоремонтних підприємств і утримував перехідний Червоний прапор ВЦРПС і Міністерства шляхів сполучення СРСР.
Протягом 1951 -1955 рр. здійснено реконструкцію і технічне переозброєння залізничного відділка, який першим на Південно-Західній залізниці одержав тепловози. Тепер на тепловозній тязі здійснюються всі пасажирські перевозки і 40 проц. вантажних. Дерев'яні пасажирські вагони замінено суцільнометалевими, що надійшли з Польської Народної Республіки.
Шістдесятиріччя паровозоремонтного заводу колектив відзначив перевиконанням плану 1958 року. Кількість відремонтованих паровозів збільшилася порівняно з довоєнним 1940 роком у 3,6 раза. Тільки за 1958 рік гайворонські машиністи провели 5060 великовагових поїздів і зекономили 7,7 проц. палива.
За почином колективу депо Москва-Сортувальна на підприємствах Гайворона широко розгорнувся рух за комуністичну працю. Ініціаторами руху були бригади, очолювані комуністами А. І. Танасієнком, А. І. Гладиком, Н. Д. Горбенком, А. Н. Швецем. Першою високого звання бригади комуністичної праці удостоєна у 1960 році бригада І. П. Каленика з паровозоремонтного заводу. В боротьбу за право називатися комуністичними включилися локомотивне депо, відділок залізниці, промкомбінат, районний вузол зв'язку, райдрукарня, млинзавод, маслозавод, гранітний кар'єр - всього 662 бригади, цехи, зміни, що об'єднували 2718 чоловік. За роки семирічки це звання присвоєно 262 колективам, в яких працювало 1103 чоловіка.
Розгортаючи змагання, гайворонські підприємства з року в рік добивалися зростання випуску продукції. 1964 року на річці Південному Бузі завершено будівництво гідроелектростанції потужністю 6300 квт, що дала струм підприємствам міста та колгоспам району.
До 50-річчя Великого Жовтня всі підприємства виконали план двох років п'ятирічки. За трудові перемоги колектив відділення залізниці одержав на вічне зберігання пам'ятний Червоний прапор Кіровоградського обкому КП України та виконкому обласної Ради депутатів трудящих. Він домігся зростання продуктивності праці на 8,3 проц., одержав 230 тис. крб. надпланових прибутків. За успішне виконання завдань держави комбінату хлібопродуктів, створеному на базі держмлинза- воду, у 1967 році присуджено перехідний Червоний прапор і першу грошову премію Державного комітету заготівель при Раді Міністрів СРСР і ЦК профспілки працівників сільського господарства і заготівель.
Соціалістичне змагання трудящих набуло нового піднесення напередодні Ленінського ювілею. План 1969 року виконали всі підприємства міста. До 1 січня 1970 року перевезено понад 300 тис. тонн падпланових народногосподарських вантажів. На місяць і десять днів раніше строку завершив річний план 1969 року колектив
складального цеху паровозоремонтного заводу. До кінця року він відремонтував ще 20 локомотивів. Всі підприємства Гайворона перейшли на нову систему планування і економічного стимулювання.
Достроково виконали промислові підприємства міста також завдання восьмої п'ятирічки. Про це 22 березня 1970 року рапортував колектив харчового комбінату, 7 червня - відділку залізниці, 20 жовтня - тепловозоремонтного
Гайворон
Сторінка 7 з 9
сільське господарство. Відновили роботу місцеві колгоспи «Червона Зірка» і «Червоний промінь». Вже весною вони одержали з РРФСР насіння ячменю, що дало можливість засіяти понад 3 тис. га. землі. На колгоспних ланах працювало 14 тракторів, які надійшли з Челябінського і Сталінградського тракторних заводів. Трудящі Уралу, Алтайського краю, Далекого Сходу надіслали колгоспам Гайворона сотні голів худоби і коней, 600 куб. метрів лісоматеріалів для ремонту тваринницьких ферм. Для потреб лікарень і В роки четвертої п'ятирічки серед колективів підприємств Гайворона розгорнулося соціалістичне змагання за дострокове виконання виробничих завдань. 1950 року в ньому брало участь 98,7 проц. працівників паровозоремонтного заводу, з них 79 проц. були стахановцями і ударниками. Авангардну роль в соціалістичному
змаганні відігравали комуністи. На паровозоремонтному заводі у складі партійної організації 1955 року налічувалося 100 комуністів, було дев'ять цехових партгруп. Колектив заводу не раз виходив переможцем у всесоюзному змаганні паровозоремонтних підприємств і утримував перехідний Червоний прапор ВЦРПС і Міністерства шляхів сполучення СРСР.
Протягом 1951 -1955 рр. здійснено реконструкцію і технічне переозброєння залізничного відділка, який першим на Південно-Західній залізниці одержав тепловози. Тепер на тепловозній тязі здійснюються всі пасажирські перевозки і 40 проц. вантажних. Дерев'яні пасажирські вагони замінено суцільнометалевими, що надійшли з Польської Народної Республіки.
Шістдесятиріччя паровозоремонтного заводу колектив відзначив перевиконанням плану 1958 року. Кількість відремонтованих паровозів збільшилася порівняно з довоєнним 1940 роком у 3,6 раза. Тільки за 1958 рік гайворонські машиністи провели 5060 великовагових поїздів і зекономили 7,7 проц. палива.
За почином колективу депо Москва-Сортувальна на підприємствах Гайворона широко розгорнувся рух за комуністичну працю. Ініціаторами руху були бригади, очолювані комуністами А. І. Танасієнком, А. І. Гладиком, Н. Д. Горбенком, А. Н. Швецем. Першою високого звання бригади комуністичної праці удостоєна у 1960 році бригада І. П. Каленика з паровозоремонтного заводу. В боротьбу за право називатися комуністичними включилися локомотивне депо, відділок залізниці, промкомбінат, районний вузол зв'язку, райдрукарня, млинзавод, маслозавод, гранітний кар'єр - всього 662 бригади, цехи, зміни, що об'єднували 2718 чоловік. За роки семирічки це звання присвоєно 262 колективам, в яких працювало 1103 чоловіка.
Розгортаючи змагання, гайворонські підприємства з року в рік добивалися зростання випуску продукції. 1964 року на річці Південному Бузі завершено будівництво гідроелектростанції потужністю 6300 квт, що дала струм підприємствам міста та колгоспам району.
До 50-річчя Великого Жовтня всі підприємства виконали план двох років п'ятирічки. За трудові перемоги колектив відділення залізниці одержав на вічне зберігання пам'ятний Червоний прапор Кіровоградського обкому КП України та виконкому обласної Ради депутатів трудящих. Він домігся зростання продуктивності праці на 8,3 проц., одержав 230 тис. крб. надпланових прибутків. За успішне виконання завдань держави комбінату хлібопродуктів, створеному на базі держмлинза- воду, у 1967 році присуджено перехідний Червоний прапор і першу грошову премію Державного комітету заготівель при Раді Міністрів СРСР і ЦК профспілки працівників сільського господарства і заготівель.
Соціалістичне змагання трудящих набуло нового піднесення напередодні Ленінського ювілею. План 1969 року виконали всі підприємства міста. До 1 січня 1970 року перевезено понад 300 тис. тонн падпланових народногосподарських вантажів. На місяць і десять днів раніше строку завершив річний план 1969 року колектив
складального цеху паровозоремонтного заводу. До кінця року він відремонтував ще 20 локомотивів. Всі підприємства Гайворона перейшли на нову систему планування і економічного стимулювання.
Достроково виконали промислові підприємства міста також завдання восьмої п'ятирічки. Про це 22 березня 1970 року рапортував колектив харчового комбінату, 7 червня - відділку залізниці, 20 жовтня - тепловозоремонтного