Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Олександрія

Сторінка 11 з 15
Радянського уряду коштами, будівельними матеріалами. На шахти прибувала нова сучасна техніка. Партійні організації посилювали виховну роботу серед гірників, спрямовували їх творчу ініціативу на збільшення вуглевидобутку. Значному підвищенню продуктивності праці сприяла механізація трудомістких процесів. Обсяг видобутку вугілля в 1950 році зріс порівняно з 1949 на 54,3 проц., брикету - на 47,8 проц. Видобуток палива у 1950 році проти 1945 збільшився у 17 разів.
Протягом 1951-1971 рр. в Олександрії побудовано 20 промислових підприємств, 9 з них - для переробки і видобутку бурого вугілля. До 1955 року завершено створення буровугільного басейну та його виробничої бази. Байдаківський і Семенівсько-Головківський вуглерозрізи та шахта № 2-3 щороку давали близько 6,5 млн. тонн палива. Розвиваються допоміжні підриємства, устаткування для яких отримували з РРФСР, Білорусії, Естонії. У 1958 році в промисловому комплексі міста з'явилося ще одне господарство - авторемонтний завод, на якому поновлюють потужні дизельні мотори. Колектив авторемонтного заводу має виробничі зв'язки з підприємствами Білорусії, Вірменії, Грузії, Азербайджану, РРФСР. 1959 року став до ладу перший в країні завод гірського
воску. Продукція підприємства, одержувана шляхом хімічної обробки бурого вугілля, використовується в багатьох галузях промисловості. З 1960 року завод працює на повну потужність. Він забезпечує потреби народного господарства країни в гірському воску та вуглелужних реагентах, які раніше купували за кордоном.
Партійні організації міста приділяли велику увагу прискоренню технічного прогресу, поліпшенню якісних показників роботи підприємств. Міськком партії організовував громадський огляд правильного використання техніки й обладнання, технічні конференції, обмін досвідом роботи кращих гірників, внаслідок чого були виявлені нові резерви зростання виробництва. Машиністи екскаваторів І. Бесєдін і А. Тимошенков стали ініціаторами руху за підвищення продуктивності землерийних машин. Гірники йшли в авангарді соціалістичного змагання трудящих міста. Близько 50 передовиків виробництва в 1955- 1956 рр. нагороджено орденами та медалями СРСР, а 18 новаторам присвоєно звання почесного шахтаря. В 1956 році за підсумками соціалістичного змагання вугільникам Семенівсько-Головківського вуглерозрізу присуджено перехідний Червоний прапор Ради Міністрів СРСР, а Байдаківського - перехідний Червоний прапор ВЦРПС і Міністерства вугільної промисловості СРСР.
На початку 1958 року на промислових підприємствах Олександрії великого поширення набув почин донецьких гірників М. Я. Мамая і О. А. Кольчика, які закликали щоденно перевиконувати виробничі плани. Партійні та профспілкові організації провели на всіх шахтах, вуглерозрізах і в змінах партійні і загальні робітничі ябори. З донецькими шахтарями почали змагатися бригади олександрійських екскаваторників Героя Соціалістичної Праці М. Т. Чирви і депутата Верховної Ради СРСР І. Ф. Горовецького. Цим рухом було охоплено 3 тис. гірників. У 1958 ропі видобуток вугілля був у 25 разів більший, ніж у 1940 році. Застрільниками руху за комуністичне ставлення до праці в місті виступили брикетники. Звання колективу комуністичної праці 16 січня 1959 року присвоєно зміні Ф. І. Лящен- ка з Байдаківської брикетної фабрики. На підприємствах розгорталося масове соціалістичне змагання. Завдяки самовідданій праці робітників своєчасно здані в експлуатацію нові вуглерозрізи - Балахівський, Бандурівський і перша черга Михайлівського.
Більшість підприємств міста достроково виконала семирічний план. За 1959- 1965 рр. трудящі Олександрії виробили надпланової продукції на 9 млн. крб. Видобуто 683 тис. тонн палива понад завдання. Продуктивність праці підвищилася на 5,6 проц. У 1967 році бригада екскаватора РС-400, очолювана комуністом Д. О. Бє- лолапотковим, виступила ініціатором змагання за право називатися колективом ім. 50-річчя Великого Жовтня. Це починання, схвалене партійними і комсомольськими організаціями, поширилось на всіх вугільних підприємствах. У змагання включилось більше 300 бригад, змін і дільниць вугільних розрізів. Олександрійці з честю виконали взяті ювілейні зобов'язання. До 50 річчя Великого Жовтня серед гірників налічувалось 234 колективи комуністичної праці. Ряд підприємств


Сучасна карта - Олександрія