Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Олександрія

Сторінка 14 з 15
Трудову і громадську активність трудящих Олександрії спрямовує міська партійна організація, ряди якої у післявоєнний період зросли у 8,5 раза. Тепер у ній налічується 6100 комуністів, об'єднаних у 137 первинних організаціях і 204 групах. 3236 членів партії працюють в сфері матеріального виробництва. В авангарді трудового походу поруч з комуністами йдуть комсомольці. У 95 первинних організаціях - 11 500 юнаків і дівчат. Близько 1700 членів ВЛКСМ - ударники комуністичної праці.
У господарському і культурному будівництві важлива роль належить міській Раді депутатів трудящих. У її складі - 250 обранців народу, в т. ч. 139
комуністів, 37 комсомольців; 109 жінок. Серед депутатів - 180 робітників і 70 інженерно-технічних працівників. Понад 500 кращих представників розрізів, заводів, фабрик і установ - депутати міської і селищних Рад депутатів трудящих. Викладач педагогічного училища Р. Я. Костенко представляє місто у Верховній Раді УРСР. Активно працюють 14 комісій міськради, її численний актив. Багато зроблено для поліпшення побуту, умов праці і відпочинку трудящих. З міського бюджету на охорону здоров'я у 1971 році витрачено 3 млн. 401 тис. крб., на благоустрій - 520 тис. карбованців.
Протягом 1951-1972 рр. здано в експлуатацію близько 381 тис. кв. метрів житлової площі. На південно-західній околиці міста, серед степу виросли красиві, впорядковані мікрорайони - Октябрське і Перемога. Тепер житловий фонд міста становить понад 600 тис. кв. метрів, або в 7 разів більше проти довоєнного. Лише за 1966- 1970 рр. новосілля справили 1147 сімей олександрійців. Змінився і зовнішній вигляд міста. Виросли архітектурні ансамблі сучасного типу. Озеленюються території підприємств. Депутатами та громадськістю здійснюється контроль за додержанням санітарно- гігієнічних умов праці, за роботою профі
лакторіїв. До 1940 року в Олександрії не було жодного метра асфальту, а тепер вулиці з твердим покриттям займають десятки тис. кв. метрів. Містом курсують 202 автобуси та кілька десятків таксомоторів. В особистому користуванні трудящих - близько 900 автомобілів, більше 2000 мотоциклів.
У місті працюють 6 лікарень, 3 диспансери, стоматологічна поліклініка, станція швидкої допомоги, санепідстанція, 7 аптек. Є будинок санітарної освіти. У стаціонарних лікарнях і диспансерах налічується 1200 ліжок. Медичну допомогу трудівникам міста надають понад 250 лікарів. Серед них заслужений лікар Української РСР Ю. В. Осмоловський, відмінник охорони здоров'я кандидат медичних наук Н. Ф. Бузанова та інші висококваліфіковані спеціалісти. На промислових підприємствах відкрито 33 лікарські та фельдшерські пункти. Медичні пункти поповнились новою лікувальною апаратурою. На швейній фабриці, наприклад, установлені апарати для УВЧ-терапії і гальванізації, ртутно-кварцовий і ультрафіолетовий опромінювачі, лампа інфрачервоних променів тощо. Щороку тисячі гірників зміцнюють своє здоров'я в санаторіях і будинках відпочинку. Майже всі великі підприємства Олександрії побудували туристські бази на берегах Дніпра, Псла, Чорного моря. В 1972 році у 75 колективах фізкультури налічується 21 146 спортсменів, в т. ч. 9 майстрів спорту СРСР. Працює дві спортивні школи.
Близько 13 тис. дітей робітників і службовців навчаються в 25 загальноосвітніх школах, серед яких 13 середніх; понад 1600 чоловік - у 6 вечірніх і заочній школах. Наймолодші громадяни Олександрії виховуються у 26 дитячих садках. До 400 працівників гірничої справи, учителів виробничого навчання та вихователів дитячих садків, ветеринарів, медсестер, бібліотекарів випускають щороку індустріальний і зооветеринарний технікуми, медичне, педагогічне та культосвітнє училища. До 1500 юнаків і дівчат здобувають освіту і спеціальність в 4 профтехучилищах. Поважають олександрійці заслужених учителів УРСР О. X. Бадюк, В. С. Покладовича, А. А. Москаленка, І. А. Шевченка, Г. К. Настасьєва, А. А. Малоока.
1966 року в місті відкрилось відділення Дніпропетровського гірничого інституту ім. Артема, де без відриву від виробництва здобувають вищу освіту 570 молодих робітників. Понад 1700 гірників - студенти заочних інститутів і учні середніх спеціальних закладів. Кожен третій олександрієць навчається. Міська Рада на потреби освіти виділяє щороку понад 3 млн. крб., тобто більше третини місцевого бюджету.


Сучасна карта - Олександрія