Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Олександрія

Сторінка 13 з 15
транспортного устаткування і Магнітогорського кранового, електромеханічного і Прокоп'євського електротехнічного.
Олександрійці підтримують тісні зв'язки з трудящими братніх соціалістичних країн, зокрема з болгарським народом. У березні 1967 року створено міське відділення товариства радянсько-болгарської дружби, а на підприємствах, в організаціях, навчальних закладах - групи сприяння. На комбінаті
«Олександріявугілля» з 1962 по 1967 рр. пройшли теоретичне навчання та виробничу практику 150 болгарських гірників. Тільки на Семенівсько-Головківському вуглерозрізі підготовлено 38 машиністів екскаваторів та диспетчерів. Майже рік на вугільних розрізах «Трояново-1» і «Трояново-2» працювала група інженерів і техніків комбінату «Олександріявугілля». Радянські новатори допомагали болгарським друзям освоїти проектну потужність підприємства. Обмінюватися виробничим досвідом у Болгарію їздив Герой Соціалістичної Праці М. Т. Чирва. Часто відвідують місто гірників представники Толбухінського округу.
На підприємствах Олександрії кількість робітників проти 1940 року зросла у 12 разів. Великі зміни відбулися і в якісному складі виробничих колективів. Так, на розрізах, заводах і фабриках трудяться 5 кандидатів технічних наук, 986 інженерів і 2291 технік. У місті- 7095 спеціалістів з вищою та середньою освітою. Чимало робітників плідно працюють у галузі раціоналізації і винахідництва. Кращим з них - слюсарю М. К. Кошовому і старшому майстру заводу підйомно-транспорт- ного устаткування М. Л. Киму, помічнику механіка Семенівсько-Головківського вуглерозрізу В. В. Потапенку присвоєно звання заслуженого раціоналізатора УРСР. Понад 5200 гірників нагороджено орденами й медалями. Звання почесного шахтаря удостоєні понад 60 чоловік, А. І. Журавльов та С. К. Буза - заслуженого шахтаря УРСР. Машиністів екскаваторів М. І. Гориславця, П. 3. Калину, гірників І. Ф. Попова, В. Т. Фесуна, будівельника Н. П. Олійника, фрезерувальницю П. Ф. Жежерю та багатьох інших нагороджено орденом Леніна, першого секретаря міськкому КП України П. Ю. Гриценка - орденом Трудового Червоного Прапора; 140 гірників - знаком «Шахтарська слава», 220 - знаком «Відмінник соціалістичного змагання УРСР» і «Відмінник соціалістичного змагання вугільної промисловості СРСР».
На комбінаті «Олександріявугілля» трудяться цілі робітничі династії. Так, численною і працьовитою є шахтарська династія Петрових. Сорок два роки тому при
йшов П. Д. Петров на Сніжнянську шахту Донецького вугільного басейну, де працював його батько. Спочатку юнак возив санки з вугіллям. Вже через кілька років він очолював зміну, а згодом став заступником начальника дільниці шахти. В роки Великої Вітчизняної війни П. Д. Петров із зброєю в руках одстоював незалежність Батьківщини. З 1946 року він працює гірничим майстром на шахті № 2Г будує шахту № 3, а потім очолює дренажну шахту на Байдаківському вугільному розрізі. Його робота відзначена почесним знаком «Шахтарська слава» 3-го ступеня. П. Д. Петров виховав собі надійну зміну. Син Сергій працював разом з ним у шахті стволовим, відкатником, вагонником, вибійником, згодом здобув середню освіту. Багато часу віддає громадській роботі: був комсоргом шахти, а в 1965 році вступив до лав КПРС. Уже протягом семи років С. П. Петров обирається членом парткому шахти «Верболозівська», бере активну участь в роботі шахтарського комітету профспілки, обирався депутатом міськради. За успіхи у виконанні завдань восьмої п'ятирічки він нагороджений орденом «Знак Пошани». Другий син П. Д. Петрова - Анатолій - після повернення зі служби в Радянській Армії працював робітником маркшейдерського відділка на шахті, потім прохідником, тепер машиніст вугільного комбайну. Третій - Микола - закінчив Олександрійський індустріальний технікум і працює електрослюсарем п'ятого розряду теплоелектроцентралі. Поповнюється число Петрових на шахті «Верболозівська»: вже й онук П. Д. Петрова - Петро - працює тут електрослюсарем.
Робітники Олександрії подають шефську допомогу 27 колгоспам Олександрійського і чотирьом Петрівського районів у проведенні масово-політичної роботи серед хліборобів, у ремонті сільгосптехніки, інвентаря, механізації тваринницьких ферм, будівництві зрошувальних систем, у підготовці сільських механізаторів.


Сучасна карта - Олександрія