Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Олександрія

відзначені пам'ятними Червоними прапорами ЦК КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради. Багато
підприємств і передовиків занесено на обласну і міську Дошки пошани, сотні робітників і службовців нагороджені Почесними грамотами. Краших показників добилися бригади І. Коваленка та П. Калини. В серпні 1967 року в Олександрії проведено всесоюзну нараду працівників вугільної промисловості з питань досвіду використання гірничої техніки.
Готуючи гідну зустріч 100-річчю з дня народження В. І. Леніна, робітничі колективи міста виступили з пропозицією - працювати без відстаючих підприємств. П'ятирічний план вони завершили до 19 жовтня 1970 року. Понад план було видобуто 2,2 млн. тонн вугілля. Передова бригада прохідників з шахти № 3-біс при нормі 1050 видала на-гора 2870 тонн вугілля - найвищий показник за всю історію Олександрійського буровугільного басейну. За успішне виконання соціалістичних зобов'язань на честь ювілею В. І. Леніна та завдань п'ятирічки 4230 чоловік відзначені Ленінською ювілейною медаллю. Олександрійське розрізо-монтажне управління та Бандурівський вуглерозріз нагороджені Ювілейними Почесними Грамотами ІІК КП України, Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради. Комбінат «Олександріявугілля» занесено на Ленінський стенд пошани, 33 передові підприємства - на міську Дошку пошани і до Ленінської книги трудової слави міста. Імена 40 передовиків виробництва вписані до обласної Ленінської книги трудової доблесті.
В ході підготовки до XXIV з'їзду КПРС трудящі промислових підприємств зобов'язалися додатково до п'ятирічної програми видати 2,4 млн. тонн вугілля, понад 650 тис. тонн брикету та ін. продукції на суму понад 40 млн. крб. Під керівництвом комуністів у місті розгорнувся рух під девізом «Працювати без відстаючих цехів, змін, дільниць», «Сьогодні рубіж новатора - завтра рубіж кожного працівника». З ініціативи партійних та профспілкових організацій на підприємствах були створені школи передового досвіду, в яких вивчаються методи роботи кращих гірників. В русі за комуністичну працю беруть участь 20 тис. чоловік. Почесне звання колективу комуністичної праці виборюють 72 цехи, 93 дільниці, 59 змін і 358 бригад. Близько 8 тис. передовиків здобули звання ударника комуністичної праці.
План першого року дев'ятої п'ятирічки підприємства міста завершили 21 грудня. Обсяг реалізації продукції за рік збільшився на 11 925 тис. крб. В умовах політичного і трудового піднесення, викликаного підготовкою до 50-річчя ювілею СРСР, трудящі Олександрії докладають усіх зусиль щодо виконання завдань 1972 року. За ініціативою комуністів Головківського вуглерозрізу на підприємствах міста широко розгорнулося змагання за право бути нагородженими Ювілейним почесним знаком на честь 50-річчя утворення СРСР. За підсумками змагання в першому кварталі комбінат «Олександріявугілля» удостоєно перехідного Червоного прапора Міністерства вугільної промисловості СРСР та ЦК профспілки працівників цієї галузі. Бригада прохідників шахти «Світлопольська», яку очолює почесний шахтар І. М. Хворостина, протягом червня 1972 року пройшла 624 погонні метри бортового штреку. Кожен робітник виконував норми на 206 проц. Досягнуті темпи проходки - рекорд для буровугільних шахт країни. Ця бригада та інші передові колективи Олександрії перші занесені рішенням облпрофради і редколегією газети «Кіровоградська правда» до Книги трудових звершень трудящих Кіровоградської області на честь 50-річчя утворення СРСР.
Вироби місцевих підприємств надсилаються в різні кінці країни, а також на експорт. Міцні зв'язки і творча співдружність встановилися між гірниками Олександрії і вугільниками російського міста Карпінська, башкирського Кумертау та грузинського Ткібулі. Дружба з грузинськими шахтарями зародилася одразу ж після війни. Змагались бригада з бригадою, робітник з робітником. Наваловідбійник шахти
№ 2-З І. Щербаченко кілька років змагався з кращим вибійником шахти тресту «Ткібулівугілля» Р. Мушкудіані. 1957 року делегація Олександрійців відвідала вугільні підприємства Башкири. Потім в Олександрію прибули посланці гірників Кумертау. Братні взаємовідносини встановилися між колективами заводів авторемонтного і Мінського автомобільного, підйомно-


Сучасна карта - Олександрія