Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Близько півтори тисячі рівнянців громили ненависного ворога на фронтах Великої Вітчизняної війни, 578 з них загинуло. Особливо відзначився І. Кувіка,під командуванням якого саперний батальйон спорудив у ніч на 28 вересня 1943 року
переправу через Дніпро, захопив плацдарм на правому березі і сім днів утримував його, відбиваючи одну за одною атаки переважаючих сил ворога. За героїзм, виявлений під час форсування Дніпра, І. Кувіці присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Про подвиг підрозділу під командуванням уродженця села Р. М. Кислого писала 22 грудня 1942 року червоноармійська газета «За честь Вітчизни», присвятивши йому цілу сторінку. Підрозділ був атакований 40 гітлерівськими танками. Відважні бійці знищили 10 ворожих машин, а решту змусили повернути назад. За мужність, проявлену в бою, Р. М. Кислий нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня.
Відступаючи, фашисти зруйнували всі адміністративні будівлі, школи, лікарні, клуби, а також багато житлових будинків. Гітлерівці пограбували колгоспи і населення, забрали з Рівнянської та Семенастівської МТС 134 трактори, 54 комбайни, 37 сівалок, 23 молотарки, 97 тракторних плугів, 67 лущильників та культиваторів.
Партійні організації та три рівнянські сільські Ради, які одразу відновили свою діяльність, мобілізували жителів села на ліквідацію тяжких наслідків фашистської окупації. На всі колгоспи залишилося 4 корови, віл, кілька десятків виснажених, не придатних до роботи коней. В колгоспі «Новий хлібороб» із 130 працездатних налічувалося 10 чоловіків і 120 жінок, в артілі ім. Будьонного - 32 чоловіки і 160 жінок. Посівного матеріалу не було зовсім. Колгоспники знесли до громадського двору збережене в лиху годину зерно. В поле виходили всі, хто тільки міг, впрягали в плуги та борони своїх корів. Старі механізатори Г. П. Матвієнко, Й. В. Никонов, Т. С. Мусик та інші в розпал весняних робіт склали майже з брухту трактори, які вийшли в поле. Одними з перших в області колгоспи Рівного завершили сівбу. Особливо відзначилися трудівники артілей ім. Калініна та ім. Карла Маркса. Вони завоювали першість у соціалістичному змаганні серед колгоспників району. Того ж року в колгоспі ім. XVIII партз'їзду одержали по 19,3 цнт пшениці, ім. Калініна - по 19, ім. Будьонного - по 18,1 цнт з гектара. З урожаю 1944 року рівнянські колгоспники здали у фонд оборони 92 тис. пудів хліба і 18 тис. пудів картоплі. Героїчна праця багатьох трудівників села була відзначена медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.». Лише в артілі ім. 43-го полку цієї нагороди було удостоєно 18 чоловік.
Як велике всенародне свято зустріли жителі села перші післявоєнні вибори до Рад. Директор Рівнянської середньої школи №5Т. Я. Омельченко представляла трудівників області у Верховній Раді СРСР, голова колгоспу ім. Калініна П. Ю. Викова - у Верховній Раді УРСР, вчителька Г. М. Радченко була обрана до обласної Ради. Десятки передовиків виробництва стали депутатами районної та сільських Рад.
Багато уваги приділяли депутати Рад відбудові колгоспів. Після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни значно зросла державкадопомога кредитами, будівельними матеріалами, технікою. Вже 1947 року господарства освоїли довоєнні посівні площі, відновили сівозміни. Ланкова Є. Н. Гавриленко з колгоспу ім. Калініна виростила того року по 21,2 цнт пшениці на гектарі, бригада, очолювана П. Н. Іваненком,- по 20,2 цнт; бригада 3. Г. Яреми з колгоспу ім. Леніна - по 22 цнт. За ці досягнення група передовиків сільського господарства удостоєна урядових нагород, у т. ч. ордена Трудового Червоного Прапора - 7 чоловік.
Широко розгорнулося соціалістичне змагання і серед механізаторів. На 20 серпня 1947 року тракторист І. Г. Бурлаков виконав річний план на 160, І. Я. Гуйван - на 154, С. П. Кур'ян - на 135 проц. З основних показників Рівнянська МТС того року зайняла перше місце в області і завоювала перехідний Червоний прапор обласного управління сільського господарства та обкому профспілки працівників МТС, а в 1949 році - перехідний Червоний прапор Міністерства сільського господарства СРСР та ВЦРПС і грошову премію.
В 1950 році 16 дрібних колгоспів села об'єдналися у сім великих, що сприяло більш раціональному використанню техніки, застосуванню
Рівне
Сторінка 6 з 9
гітлерівців. У боях за село поліг 41 радянський воїн. Над братською могилою, де їх поховано, споруджено пам'ятник.Близько півтори тисячі рівнянців громили ненависного ворога на фронтах Великої Вітчизняної війни, 578 з них загинуло. Особливо відзначився І. Кувіка,під командуванням якого саперний батальйон спорудив у ніч на 28 вересня 1943 року
Відступаючи, фашисти зруйнували всі адміністративні будівлі, школи, лікарні, клуби, а також багато житлових будинків. Гітлерівці пограбували колгоспи і населення, забрали з Рівнянської та Семенастівської МТС 134 трактори, 54 комбайни, 37 сівалок, 23 молотарки, 97 тракторних плугів, 67 лущильників та культиваторів.
Партійні організації та три рівнянські сільські Ради, які одразу відновили свою діяльність, мобілізували жителів села на ліквідацію тяжких наслідків фашистської окупації. На всі колгоспи залишилося 4 корови, віл, кілька десятків виснажених, не придатних до роботи коней. В колгоспі «Новий хлібороб» із 130 працездатних налічувалося 10 чоловіків і 120 жінок, в артілі ім. Будьонного - 32 чоловіки і 160 жінок. Посівного матеріалу не було зовсім. Колгоспники знесли до громадського двору збережене в лиху годину зерно. В поле виходили всі, хто тільки міг, впрягали в плуги та борони своїх корів. Старі механізатори Г. П. Матвієнко, Й. В. Никонов, Т. С. Мусик та інші в розпал весняних робіт склали майже з брухту трактори, які вийшли в поле. Одними з перших в області колгоспи Рівного завершили сівбу. Особливо відзначилися трудівники артілей ім. Калініна та ім. Карла Маркса. Вони завоювали першість у соціалістичному змаганні серед колгоспників району. Того ж року в колгоспі ім. XVIII партз'їзду одержали по 19,3 цнт пшениці, ім. Калініна - по 19, ім. Будьонного - по 18,1 цнт з гектара. З урожаю 1944 року рівнянські колгоспники здали у фонд оборони 92 тис. пудів хліба і 18 тис. пудів картоплі. Героїчна праця багатьох трудівників села була відзначена медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.». Лише в артілі ім. 43-го полку цієї нагороди було удостоєно 18 чоловік.
Як велике всенародне свято зустріли жителі села перші післявоєнні вибори до Рад. Директор Рівнянської середньої школи №5Т. Я. Омельченко представляла трудівників області у Верховній Раді СРСР, голова колгоспу ім. Калініна П. Ю. Викова - у Верховній Раді УРСР, вчителька Г. М. Радченко була обрана до обласної Ради. Десятки передовиків виробництва стали депутатами районної та сільських Рад.
Багато уваги приділяли депутати Рад відбудові колгоспів. Після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни значно зросла державкадопомога кредитами, будівельними матеріалами, технікою. Вже 1947 року господарства освоїли довоєнні посівні площі, відновили сівозміни. Ланкова Є. Н. Гавриленко з колгоспу ім. Калініна виростила того року по 21,2 цнт пшениці на гектарі, бригада, очолювана П. Н. Іваненком,- по 20,2 цнт; бригада 3. Г. Яреми з колгоспу ім. Леніна - по 22 цнт. За ці досягнення група передовиків сільського господарства удостоєна урядових нагород, у т. ч. ордена Трудового Червоного Прапора - 7 чоловік.
Широко розгорнулося соціалістичне змагання і серед механізаторів. На 20 серпня 1947 року тракторист І. Г. Бурлаков виконав річний план на 160, І. Я. Гуйван - на 154, С. П. Кур'ян - на 135 проц. З основних показників Рівнянська МТС того року зайняла перше місце в області і завоювала перехідний Червоний прапор обласного управління сільського господарства та обкому профспілки працівників МТС, а в 1949 році - перехідний Червоний прапор Міністерства сільського господарства СРСР та ВЦРПС і грошову премію.
В 1950 році 16 дрібних колгоспів села об'єдналися у сім великих, що сприяло більш раціональному використанню техніки, застосуванню
Дивиться також інші населені пункти району:
- Шишкине
- Сотницька Балка
- Семенасте
- Приют
- Помічна
- Новомиколаївка
- Новоєгорівка
- Мар'янопіль
- Мала Помічна
- Кропивницьке
- Комишувате
- Іванівка
- Захарівка
- Димине
- Ганнівка