Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Рівне

Сторінка 5 з 9
створено сільськогосподарську школу, в якій готували агрономів, зоотехніків, ветеринарів та інших спеціалістів. Велику культурно-масову роботу вели районний будинок культури та хата-читальня, де проводилися читки газет і журналів, працювали політичний, сільськогосподарський та гуртки художньої самодіяльності, влаштовувалися концерти. В лютому 1926 року райвиконком ухвалив рішення про відкриття в Рівному кінотеатру.
Протягом 1929-1930 рр. на базі 4 машинно-тракторних товариств - «Сакко і Ванцетті», «Крок вперед», «Праця хлібороба», «Червоний партизан» - утворилися сільськогосподарські артілі «Перша Рівнянська», яка об'єднувала 89 господарств, «Червоний хлібороб» та ін. Вже 1930 року вони достроково, до 15 жовтня, виконали план хлібозаготівель. Навесні 1932 року колективізацію селянських
господарств в основному завершено - вони об'єдналися у 16 колгоспів. Важливу роль у завершенні суцільної колективізації в Рівному відіграла створена на початку 1931 року МТС. Вже 1933 року вона мала 81 трактор, якими обробила 48 тис. га м'якої оранки, а в 1934 році - 124 трактори, 67 тракторних плугів, 10 автомашин та багато іншої техніки. Значну організаційно-господарську роботу в колгоспах села вів політвідділ Рівнянської МТС. З кожним роком господарства Рівного міцніли, зростав добробут трудівників села. У 1936 році в артілі «Третій рік п'ятирічки» був вирощений стопудовий урожай зернових, вона достроково розрахувалася з державою, колгоспники одержали по 3 кг зерна на трудодень, майже всі придбали корови. 1937 року рішенням загальних зборів відраховано у фонд Міжнародної організації допомоги борцям революції по одному трудодню з кожного колгоспника і врожай з гектара пшениці від колгоспу. Зростала трудова активність хліборобів Рівного.
Багато з них взяло участь у соціалістичному змаганні. В 1936 році його переможці - комбайнери В. А. Брюховецький, М. П. Пархоменко та їх помічники М. С. Воронов, Я.Д. Кулик-були занесені на обласну Дошку пошани. За високі врожаї, досягнення в тваринництві учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939 і 1940 рр. стали 17 передових колгоспників і механізаторів Рівного, у т. ч. трактористи П. П. Красовський, М. Є. Філіпенко, які виорали понад 1000 га кожний, свинарки М. П. Моргун та С. П. Красовська, що одержали по 20 поросят від кожної свиноматки. У 1941 році право на участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці вже завоювали 8 колгоспів, 5 тваринницьких ферм, 70 передовиків.
Напередодні Великої Вітчизняної війни в Рівному медичне обслуговування населення здійснювали лікарня на 40 ліжок, тубдиспансер, поліклініка, аптека, в яких трудилися 6 лікарів і 12 чоловік з середньою спеціальною освітою. У середній, 3 семирічних та 6 початкових школах вчилися 1566 дітей. Добре було поставлене в них патріотичне та інтернаціональне виховання підростаючого покоління. 1936 року, коли розпочався збір коштів у фонд допомоги іспанським дітям, учні Рівнянської середньої школи №5 одними з перших внесли 135 крб. Діяльність вчителів, які працювали тут, високо оцінив Радянський уряд. У 1939 році за виховання підростаючого покоління у комуністичному дусі Г. М. Радченко нагороджено орденом «Знак Пошани». При сільському клубі діяли хоровий, танцювальний, драматичний та інші гуртки художньої самодіяльності, дві бібліотеки, радіовузол. У кінотеатрі часто влаштовувалися кінофестивалі.
Віроломний напад німецько-фашистських загарбників перервав мирну, творчу працю радянських людей. З серпня 1941 року фашисти окупували Рівне. На початку 1942 року для боротьби з фашистами патріоти створили групу, до якої входило близько 20 чоловік. Очолював її М. С. Артеменко. Підпільники мали радіоприймача, розповсюджували листівки з повідомленнями Радінформбюро, влаштовували втечу полонених червоноармійців, допомагали їм перебиратися через лінію фронту. Від рук гітлерівців загинули учасники підпілля М. С. Артеменко, К. Ф. Козерецький, О. Я. Кулик, А. Е. Кулик, Л. Я. Кулик, Ф. Е. Кулик, Г. К. Лісничий, М. А. Лісничий, О. Ю. Левченко, О. Ф. Момот, Т. Г. Плохотнюк, П. С. Чернов. 530 юнаків і дівчат були вивезені з села на каторжні роботи до Німеччини.
16 березня 1944 року полки 297-ї Слов'янсько-Кіровоградської Червонопрапорної ордена Богдана Хмельницького дивізії 25-го гвардійського стрілецького корпусу 5-ї ударної армії визволили Рівне від


Сучасна карта - Рівне