Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Рівне

Сторінка 2 з 9
ущент. Його наділ захопили куркулі. Вся родина змушена була наймитувати. Автор розповів також про одну із сходок, яка відбулася у Рівному 8 травня 1889 року. На ній розглядалося прохання 39 безземельних господарств про надання їм наділів з т. зв. резервних площ. Та домагання селян залишилися без відповіді, тому що ці землі прибрали до рук куркулі. Коли жителі села у 1888 році звернулися до повітової адміністрації з вимогою закрити шинки та пивні підвали (їх було 15), які завдають багато лиха, власті відмовили їм, по силаючись на «деякі правила акцизного статуту для великих поселень».
Ще гіршим стало життя бідняків у кінці XIX і на початку XX ст. Багато з них не могли сплачувати податків, і їхній убогий скарб продавали з молотка. Так, у січні 1896 року на покриття боргів пішло майно П. Шигаренка. Тяжке становище безземельних селян Рівного яскраво відображено в листівці, знайденій у селі 18 квітня 1904 року. Невідомий автор на прикладі однієї родини показував злидні і страждання рівнянських бідняків. Сім'я жила в хаті, стіни якої вкриті сирістю і кіптявою, піч розколота, розбите вікно затулене старою рядниною, долівка мокра. Тут же в оселі поруч з людьми знаходилася і свиня, біля якої повзала босонога дитина в розідраній сорочці. їсти нічого. Врожаю з 3 десятин орендованої землі вистачало лише на насіння та орендну плату. Листівка закінчувалася закликом підніматися на боротьбу проти поміщиків та існуючого ладу.
З кожним роком погіршувалося життя трудового селянства. Врожайність у селянських господарствах не перевершувала 20 пудів з десятини, тобто була на 40 проц. нижчою, ніж у поміщицьких. Наймитам платили копійки. На обмолоті хліба в Рівнянській волості в середньому барабанщик одержував 75 коп. за день, робітник - 56 коп., жінка - 41 коп., підліток - 24 копійки.
Все це призводило до селянських виступів проти самодержавства і поміщиків. Особливого розмаху вони набрали в роки революції 1905-1907 рр. Рівнянська біднота, керована революційною групою, створеною з допомогою єлисаветградських соціал-демократів, розподіляла поміщицькі землі і врожай з них. Землевласник Домбровський у телеграмі міністрові внутрішніх справ 9 червня 1905 року просив вжити заходів і втихомирити селян, які під керівництвом таємної організації ведуть рішучу боротьбу проти навколишніх поміщиків і забирають їхнє майно. За наказом херсонського губернатора до Рівного прибув каральний загін, а в повіті ввели стан облоги. У 1906 році в селі широко розповсюджувалися листівки, відозви та газета Херсонського губернського комітету сільських організацій РСДРП. 12 вересня у Д. К. Стоянова, який служив писарем у рівнянського пристава, було знайдено 12 примірників антиурядових відозв, які він розмножував, а потім розповсюджував серед населення. В жовтні поліція натрапила на слід друкарні, де випускалися листівки революційного змісту, і заарештувала 7 підпільників. Весною 1907 року у волості стався ряд заворушень. Робітники рівнянських пекарень і булочних у травні оголосили страйк. Вони вимагали скорочення робочого дня, підвищення заробітної плати, поліпшення умов праці.
Про класове розшарування села внаслідок столипінської аграрної реформи свідчать такі факти. Вже на 1 лютого 1908 року 124 двори вийшли з общини. У 1913 році налічувалося 1841 господарство, якому надільні землі були передані у приватну власність. З них 500 сімей одержали до 5, а 959 - до 7,5 десятини. В той же час 12 куркулів мали по 25 десятин. Шукаючи порятунку від злиднів, лише 1909 року до Томської губернії і Тургайської області з Рівного виїхала 71 родина. Селяни всіляко противилися проведенню реформи. Так, 22 травня 1912 року група селян вигнала з поля землевпорядника і його помічників, знищила поставлені ними віхи і стовпці. Викликана на місце поліція заарештувала Л. С. Доценка, М. С. Доценка, І. М. Войченка та інших.
Медичну допомогу населенню до 70-х років XIX ст. подавали лікар та фельдшер, які працювали при будинку старих. Створена пізніше медична дільниця обслуговувала кілька волостей з населенням 39 385 чоловік; тут були лікар, 2 фельдшери, акушерка. Таке становище залишалося до Великої Жовтневої соціалістичної революції. Низьким був і освітній рівень селян. У 1883 році з 11 454 жителів грамоту знали 1114. Дві земські та церковнопарафіяльну школи відвідувало до 500 дітей, а решта - близько 2,5 тис.- через відсутність приміщення та матеріальну скруту вчитися не могли.


Сучасна карта - Рівне