Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Рівне

Сторінка 3 з 9
Не сталося істотних змін в галузі освіти і в наступні роки. Так, у 1904 році на 16 850 мешканців села в школах навчалося лише 788 учнів.
Під час світової імперіалістичної війни переважну більшість чоловіків було мобілізовано до армії. Селянські господарства, залишившись без робочих рук, занепадали. Після повалення самодержавства в селі почали хазяйнувати представники
куркульства та буржуазно-націоналістичної інтелігенції. Створена у травні 1917 року т. зв. селянська спілка підтримувала органи Тимчасового уряду, виступила проти розподілу поміщицьких земель.
Одержавши звістку про Велику Жовтневу соціалістичну революцію, трудящі Рівного розгорнули активну боротьбу проти поміщиків та куркулів. 28 грудня 1917 року тут організувався більшовицький осередок з 18 чоловік. Було обрано партком у складі 7 чоловік. Очолив його А. Й. Калич, який з 1913 року перебував на військовій службі в Севастополі, де вступив до лав РСДРП(б), брав активну участь у революційних виступах моряків, а пізніше був делегатом II Всеросійського з'їзду Рад. В цей час три представники партійного осередку - А. Й. Калич, А. Г. Світлий, В. Д. Озерянський - взяли участь у роботі волосного з'їзду земств. А. Й. Калич виступав на ньому кілька разів, домагаючись ухвалення рішення про включення більшовицьких представників до органів управління з правом ухвального голосу та визнання Радянської влади. Делегати з'їзду, серед яких переважали куркулі, крамарі, різні «почесні» громадяни, офіцери, відхилили ці вимоги. Повернувшись додому, більшовики - учасники з'їзду - звернулися до населення з відозвою, у якій закликали до дальшої боротьби і роз'яснювали, що тільки партія Леніна може дати землю селянам. Завдяки великій агітаційній роботі в масах 10 січня 1918 року на збори осередку, присвячені обговоренню внутрішнього і міжнародного становища країни, з'явилися не тільки його члени, а й багато селян. У січні 1918 року рівнянські більшовики встановили зв'язок з Єлисаветградською організацією РСДРП(б)1 і одержали від неї революційну літературу, а також цінні вказівки щодо масово-політичної роботи на селі.
Після встановлення у лютому 1918 року Радянської влади в Рівному створено революційний комітет, який почав розподіл поміщицьких земель. Але будівництву нового життя перешкодили австро-німецькі загарбники і буржуазні націоналісти, які захопили село у березні. 2 липня вони зігнали всіх чоловіків на кладовище, вимагаючи видати більшовиків та радянських активістів. Рівнянці нікого не виказали, хоч керівники місцевих більшовиків І. В. Отрошко і О. С. Лісничий стояли тут же, в гурті. Окупанти 120 чоловік побили шомполами і сімох розстріляли. Після відступу інтервентів Рівне захопили петлюрівці. Для боротьби з ними тут восени з ініціативи більшовиків організовано підпільний повстансько-револкь ційний комітет, який в грудні створив збройний загін із 130 чоловік. В ніч на 31 грудня він випустив відозву до бідноти сіл волості з закликом підніматися на боротьбу з контрреволюцією. 5 лютого 1919 року повстанський загін розігнав петлюрівців у Рівному, а на другий день розгромив банду з 200 чоловік. Відновилася Радянська влада, почав діяти ревком. Протягом доби було сформовано загін із 160 кіннотників і 240 піхотинців на чолі з І. В. Отрошком2, який підтримував громадський порядок у Рівному і навколишніх селах, роззброював куркулів, висилав сторожові роз'їзди. Одного разу рівнянський роз'їзд затримав трьох людей. Як з'ясувалося, це були Л. Й. Картвелішвілі, відважний революціонер, а пізніше - секретар ЦК КП(б)У, і члени Одеського підпільного губкому Т. Жгенті та І. Є. Клименко. Вони пробиралися до Єлисаветграда для допомоги місцевим більшовикам. Ревко- мівці розповіли їм про свої наміри, провели під охороною до повітового центру. В лютому 1919 року Рівнянський загін у складі 150 кіннотників направлено в район
Помічної, де в цей час точилися жорстокі бої з петлюрівцями. Пізніше він влився в ряди Червоної Армії. І. В. Отрошко був призначений командиром Першого Радянського Знам'янського полку.
У лютому - березні в Рівному обрано волвиконком та Раду робітничих, селянських і червоно- армійських депутатів, які очолили соціалістичну перебудову села. Поміщицькі землі були розподілені між малоземельними і безземельними селянами. Нарізали в середньому по 1,5-1,8 десятини на їдця. 1919 року за активною участю М. К. Дяченка та Л. М. Хмеля в Рівному організовано трудову комуну, в якій


Сучасна карта - Рівне