Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Рівне

Сторінка 4 з 9
об'єдналося до півтори сотні селянських господарств. Трудящі селяни всіляко підтримували Радянську владу. Багато з них йшли в червоноармійські загони, вели рішучу боротьбу з бандитизмом. Лише 28 лютого 1919 року до лав Червоної Армії вступило 700 чоловік.
В серпні Рівне захопили денікінці. Вони встановили режим жорстокого терору. Одержані селянами землі повертали поміщикам, відбирали у населення майно. Тих, хто брав участь у розподілі землі, карали шомполами, вбивали.
Після вигнання білогвардійців у січні 1920 року знову було створено ревком. Відновив роботу партійний осередок, який об'єднував 10 комуністів. Четверо з них увійшло до обраної 1 лютого сільської Ради, більшовик О. М. Заживило став її головою. 1 травня 1920 року понад 200 чоловік з червоними прапорами і революційними піснями вийшли на комуністичний суботник. До п'ятої години вечора вони ремонтували мости і приміщення клубу, впорядковували вулиці, орали городи родинам загиблих за Радянську владу. Після напруженої праці відбувся мітинг і перегляд спектаклю «Останній день Паризької комуни». Лише за 10 днів травня силами членів партії в різних частинах села проведено 5 мітингів, одну лекцію та чотири спектаклі. Значну допомогу рівнянським комуністам в їх роботі серед трудящих села надавав комсомольський осередок, створений в кінці травня 1920 року. На 25 листопада він вже налічував 30 юнаків і дівчат.
На початку липня в селі утворився комітет незаможних селян, який об'єднував близько 900 чоловік. При активній підтримці КНС Рівнянський партосередок і сільська Рада успішно втілювали в життя декрети Радянської влади: всі підприємства місцевої промисловості - пекарні, олійниці, млини тощо - було націоналізовано; у куркулів і торговців відбиралися лишки хліба, який відправлявся Червоній Армії та трудящим міст. У 1920 році засновано Рівнянсько-ганнівський радгосп «Ціммервальд». 1922 року він мав 925 десятин землі, 60 коней, 40 волів, 25 корів та 104 вівці.
Партійний осередок та сільська Рада приділяли велику увагу розвитку освіти і культури на селі. Так, вже 1920 року в Рівному працювали сім початкових шкіл та вище початкове училище, дві бібліотеки, клуб.
Революційні перетворення на селі відбувалися в умовах гострої класової боротьби. Куркулі ховали і знищували хліб, саботували розпорядження Радянської влади. Від їх рук загинули активні борці за владу Рад члени партії М. К. Дяченко, П. Г. Вовк, А. Я. Сичов. У резолюції надзвичайного з'їзду Рад Рівнянської волості, який відбувся 26 травня 1920 року, говорилося: «Ми всі пильно будемо стежити за тим, щоб у наших селах не було провокацій і контрреволюційної роботи залишків буржуазії. Будемо боротися з місцевими бандитами, що бродять по наших полях і знищують наші посіви. Повсякчас будемо підтримувати Червону Армію продуктами першої необхідності. Віддамо все для боротьби з буржуазією, останній час якої пробив». У липні 1920 року за рішенням Рівнянського волосного комітету партії на боротьбу з бандитизмом були мобілізовані всі комуністи і співчуваючі їм.
Після громадянської війни і розгрому куркульських банд трудящі села приступили до відбудови народного господарства. За новим адміністративним поділом з 1923 року Рівне стало центром новоутвореного Рівнянського району. Сільські Ради, яких у Рівному було дві - Янченська і Ламанобалківська,-і партійний осередок приділяли багато уваги кооперуванню селян. 1922 року 36 селянських господарств - членів КНС - об'єдналися в сільськогосподарську артіль, яка мала 562 десятини землі, 58 коней, 40 корів. Через 2 роки було створено ТСОЗ «Досвідчений хлібороб» та артіль «Червоний Жовтень», яка за успіхи, досягнуті в розвитку господарства, 1928 року відзначена премією окрколгоспспілки.
У 1925 році в Рівному з'явився перший трактор, а через 2 роки створено шість машинно-тракторних товариств: «Крок вперед», «Труд хлібороба», «Перше Рівнян- ське» та ін. Успішно господарювали члени товариства «Перше Рівнянське». Його організаторами були брати-комсомольці Петро, Андрій та Олександр Бродові. Вони згуртували навколо себе 19 незаможників. Обробляючи 99 гектарів землі, цей колектив за короткий час придбав трактора, молотарку, плуги, збирав високі на той час врожаї.
Багато уваги партійний осередок і сільські Ради приділяли народній освіті. Відкривалися школи ліквідації неписьменності. 1924 року в семи рівнянських школах навчалося 650 дітей і працювало 24 вчителі. Наступного року


Сучасна карта - Рівне