Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Новомиргород

Сторінка 8 з 12
У 1933 році в Новомиргороді й Златополі в основному здійснено загальну семирічну освіту, а до 1937 року ліквідовано неписьменність. Чимало зусиль до цього доклала голова Новомиргородської районної жіночої ради, вчителька, мати письменника Є. Ю. Поповкіна - К. Є. Поповкіна. 1940 року в Новомиргороді працювали 2 середні, 2 неповні середні і 3 початкові школи, де навчалося 1400 учнів
1 було 55 учителів. В місті діяли - будинок вчителя, палац піонерів і школярів,
2 вечірні середні школи для дорослих. У 1934 році на базі педагогічних курсів відкрилося педагогічне училище, в якому 1940 року налічувалося 320 учнів і 30 педагогів. У Златополі були середня, 3 семирічні і початкова школи, де 50 учителів навчали 1150 дітей. Крім того, діяли будинок вчителя, вечірня середня школа для дорослих, дитячий будинок.
Значно розширилась мережа культосвітніх закладів. У Новомиргороді і Златополі напередодні війни було 2 кінотеатри, 4 робітничі клуби. Колективи міських шкіл і клубів проводили велику роботу щодо інтернаціонального виховання трудящих. У жовтні 1936 року вчителі Новомиргородської середньої школи № 1 виступили в місті ініціаторами збирання коштів для допомоги іспанським жінкам і дітям. Розширювалися і поповнювалися міські районні бібліотеки, при яких з 1938 року діяли дитячі відділення. Працівники цих бібліотек для сіл району організували книжкові пересувки. Діяли також профспілкові бібліотеки при клубах.
У перші дні Великої Вітчизняної війни на промислових підприємствах, у колгоспах і МТС відбулися багатолюдні мітинги, на яких трудящі заявляли про свою готовність дати нищівну відсіч ворогові. Робітники підприємств, колгоспники працювали з подвоєною енергією, щоб забезпечити фронт усім необхідним. З наближенням ворога партійні органи, міські Ради приступили до евакуації в тил худоби і техніки.
1 серпня 1941 року фашисти захопили Новомиргород і Златопіль. У Златопільському дитбудинку окупанти влаштували гетто, а в семирічній школі № 3 - концентраційний табір. З обох міст фашисти вигнали на каторжні роботи до Німеччини понад 1000 юнаків і дівчат. Було страчено майже 5 тис. жителів.
Та радянські люди і в тилу ворога піднімалися на боротьбу з окупантами. У січні 1942 року в Златополі і в березні того ж року в Новомиргороді організовано підпільно-диверсійні групи. Патріоти вчинили замах на німецького окружного комісара. В ніч з 11 аа 12 червня 1942 року народні месники пошкодили телефонний зв'язок між Новомиргородохм і Кіровоградом. Зв'язковими підпільно-диверсійних груп були Ю. І. Гавриш, В. Г. Гончаренко, В. У. Клига, О. І. Сенченко. В містах та навколишніх селах з'являлися зведення Радінформбюро і листівки, в яких населення закликалося саботувати заходи окупаційних властей. Робила це молодіжно- підпільна група, якою керував учитель Златопільського зоотехнікуму В. К. Осмоловський. Патріоти мали постійний зв'язок з партійним підпіллям через зв'язкового Ю. І. Гавриша. Наприкінці 1943 року під час виконання бойового завдання в Златополі були схоплені і закатовані члени підпільно-диверсійної групи комуністи М. І. Осинський та В. С. Леміщенко з дружиною. На квартирі Леміщенків гестапівці виявили радіоприймач, по якому підпільники приймали зведення Радінформбюро. В Златопільській лікарні під виглядом місцевих селян лікувалася група партизанів, які після одужання влилися в Капітанівську підпільно-диверсійну групу. Лікував їх лікар Ю. В. Осмоловський. Протягом всієї окупації зберігала врятований прапор радянського полку колгоспниця зі Златополя Л. Я. Вол- кова. Вчителька Новомиргородської семирічної школи М. В.Покотилова,ризикуючи своїм життям, переховувала до визволення міста сім радянських воїнів.
На початку 1944 року війська 2-го Українського фронту під командуванням Маршала Радянського Союзу І. С. Конєва розгорнули наступальні бої на підступах до Новомиргорода і Златополя. Щоб уникнути оточення, гітлерівці почали стягувати сюди танкові частини. В районі Новомиргорода вони зосередили чотири танкові і три піхотні дивізії. В боях на підступах до міста відзначилися командир групи радянських штурмовиків В. І. Андріанов (згодом - двічі Герой Радянського Союзу) і лейтенант першого штурмового авіаційного Кіровоградського корпусу І. О. Антипін, удостоєний також високого звання Героя Радянського Союзу. В ніч з 10 на 11 березня 1944 року Златопіль і Новомиргород були визволені від загарбників.


Сучасна карта - Новомиргород