Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Новомиргород

виник ревком і в Златополі. Ревкоми приступили до налагодження господарства. Трудящі обох міст збирали продовольство для промислових центрів Радянської Росії.
Перші кроки будівництва нового життя перервав наступ австро-німецьких військ. 25 березня 1918 року окупанти захопили Новомиргород і Златопіль. Почалися розстріли комуністів і активістів, проводилися масові арешти, обшуки, а також реквізиція майна, худоби. Більшовики, що пішли в підпілля,
готувалися до збройного повстання. В червні радник німецького посольства у Києві писав у повідомленні до Берліна, що «... відбувається бродіння серед селянського населення і велике хвилювання на південь від Києва, в районах між Таращею і Новомиргород ом». В умовах підпілля було створено Новомиргородський ревком, який сформував з міської бідноти повстанський загін, що брав участь у Звенигородському збройному повстанні. У листопаді 1918 року австро-німецькі окупанти втекли з Новомиргорода і Златополя. Але владу захопили петлюрівці.
В лютому 1919 року війська Українського фронту разом з партизанськими загонами вигнали петлюрівців з Новомиргорода і Златополя. В обох містах відновили роботу ревкоми. Під керівництвом більшовиків І. Я. Богушевського (в Новомиргороді) та І. І. Лисова (першого радянського військового коменданта Златополя) налагоджувалося життя, впорядковувалось комунальне господарство. Почалася підготовка до виборів у місцеві Ради. 12 квітня в Новомиргороді відбувся мітинг робітників. Його учасники закликали всіх трудящих міста віддати свої голоси за більшовиків, бо «тільки партія комуністів (більшовиків) може будувати пролетарську соціалістичну державу. Тільки вона одна є захисницею інтересів і прагнень пролетаріату і біднішого селянства». Наприкінці квітня 1919 року пройшли вибори до Златопільської і Новомиргородської Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Багатогранною була їх робота. Вони організовували трудящих на боротьбу з бандами, на відбудову народного господарства, налагоджували роботу культосвітніх закладів.
10 травня Новомиргород захопили григор'євці. Бандити розстрілювали, проколювали багнетами жінок, дітей і стариків. Заарештованих активістів вішали на телеграфних стовпах і деревах уздовж вулиць. За виявлену зброю прилюдно страчували на міській площі, грабували населення. 24 травня група радянських військ під командуванням Т. О. Гебеля, розбивши григор'євський заслін і захопивши багато полонених і трофеїв, зайняла станцію і місто Новомиргород. Новомиргородські робітники відремонтували за ніч два паровози, які передали радянським воїнам, що розвивали наступ на Капітанівку. Відновлювалась робота органів Радянської влади. У навколишніх селах діяло ще чимало банд, які тероризували населення, намагалися дезорганізувати роботу партійних осередків і Рад. Розквартировані в містах радянські військові частини разом з партійними і радянськими органами виловлювали бандитів і їхніх посібників. Трудящі Златополя відремонтували залізничну колію на перегоні Новомиргород-Капітанівка.
В другій половині серпня 1919 року Новомиргород захопили денікінці. Перш за все вони наказали повернути землю, майно й худобу поміщикам, куркулям, церкві. Денікінці влаштували криваву прилюдну розправу над групою активістів. Всього було страчено близько 500 чоловік - жителів міст і навколишніх сіл. У місті проводилася насильна мобілізація чоловіків до «Добровольчої армії». Мобілізованих заганяли за колючий дріт, а потім під конвоєм відправляли на фронт. У перших числах січня 1920 року білогвардійці вчинили у Златополі погром - розграбували рештки товарів у магазинах та на складах біля залізничної станції, спалили частину міста. Проте під тиском Червоної Армії еоня поспішно відступили на південь до Помічної.
В містах відновили роботу Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. В середині січня 1920 року в Новомиргороді, а наприкінці січня в Златополі сформувалися партійні осередки. Першим секретарем осередку в Новомиргороді був обраний молодий комуніст, завзятий борець за Радянську владу І. М. Путников, у Златополі - І. І. Лисов. Комуністи згуртовували навколо себе трудящих. За їх ініціативою 27 січня 1920 року в Новомиргороді й Златополі створено комсомольські осередки. На заклик


Сучасна карта - Новомиргород