Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
косами та возити на власних коровах. На допомогу прийшли держава, братні республіки. Наприкінці 1944 року обидві місцеві артілі одержали 2 трактори з Алтаю, посівний матеріал з Середньої Азії, лісоматеріали з Комі АРСР. На початку
1945 року в колгоспі ім. Будьонного укомплектували першу в районі комсомольську ланку для обслуговування птахоферми.
Переборюючи труднощі, трудящі села поступово налагоджували артільне господарство. В 1946 році досягнуто довоєнного рівня врожайності зернових і технічних культур, відроджено поголів'я худоби. Велике значення для піднесення господарства мала безпосередня робота комуністів і комсомольців на тваринницьких фермах та в рільничих бригадах. Так, у колгоспі ім. Будьонного 80 проц. комуністів працювало безпосередньо на виробництві.
Багато зусиль докладали депутати сільської Ради, населення Канежа, щоб допомогти Червоній Армії швидше розгромити ненависного ворога. Вони збирали теплі речі для бійців, а також кошти на побудову танків і літаків. Значна допомога надавалася дітям, батьки яких загинули на фронті та від рук окупантів. Велику наполегливість у відбудові села виявили комсомольці та молодь. У травні 1945 року вони провели передплату на післявоєнну позику.
Ще в перші дні після визволення Канежа від окупантів відновили роботу фельдшерський пункт і аптека. 1 квітня 1944 року почалися заняття в кількох класах середньої школи.
Партійні організації спрямували зусилля хліборобів на підвищення продуктивності праці. Комбайнер М. І. Миколаєнко з колгоспу ім. Будьонного збирав щодня зернові з площі 19-20 га при нормі 15 га. Молодіжній ланці того ж господарства, яку очолювала комсомолка О. І. Гаїна, за високий урожай цукрових буряків в 1947 році вручено перехідний районний Червоний вимпел.
У 1958 році господарства Канежа виростили в середньому на кожному гектарі по 30 цнт озимої пшениці, 20,8 цнт соняшнику. Колгоспи села мали 1450 голів великої рогатої худоби, 1824 вівці, 1750 свиней, 6 тис. курей. На кінець 1965 року в артілях одержано в середньому з кожного гектара по 24,2 цнт озимої пшениці, 20,8 цнт ячменю та 340 цнт цукрових буряків. За високі показники у 1965 році групу трудівників села відзначено орденами й медалями. Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджені ланкові О. С. Калиниченко та Я. І. Кожухар, орденом «Знак Пошани» - колгоспники Н. А. Каушан і Г. А. Барабанчик. Зросла оплата праці в артілях села. Того року колгоспники одержали на трудодень у середньому по 2 кг хліба та 4 крб. 50 копійок.
Для дальшого зміцнення економіки колгоспів велике значення мали рішення XXIII з'їзду КПРС та березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС. Артілі Канежа перетворилися на розвинуті господарства з міцною матеріально-технічною базою та високою культурою хліборобства. На початку 1969 року артілі ім. Свердлова й ім. Леніна об'єдналися в одне велике господарство - ім. Леніна, за яким закріплено 6157 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 5731 га орної землі. У 1970. році зібрали по 34,1 цнт зернових з кожного гектара, в т. ч. по 33,6 цнт озимої пшениці. На тваринницьких фермах утримується майже 1700 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 800 корів), 2900 свиней, 2050 овець та 5 тис. голів птиці. Розпочалося будівництво першої в районі комплексної механізованої тваринницької ферми.
Підвищення продуктивності праці стало економічною основою планомірного зростання грошових прибутків колгоспу. Якщо у 1967 році вони становили по двох господарствах 2,05 млн. крб., то в 1970 році колгосп ім. Леніна мав 3 млн. крб. прибутків. Це дало можливість виділити більше коштів на капітальне будівництво. У 1967-1970 рр. споруджено 4 тваринницькі ферми, склад для мінеральних добрив, олійню та цегельний завод. Продукція останнього використовується на місцевих новобудовах, частина цегли вивозиться в сусідні села.
1970 року 102 жителі села нагороджені Ленінською ювілейною медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна». В їх числі - учасники боротьби за соціалістичні перетворення
Каніж
Сторінка 6 з 8
Відбудова проходила в складних умовах. У колгоспі ім. Леніна, наприклад, лишилася тільки пара коней. Хліб доводилося коситикосами та возити на власних коровах. На допомогу прийшли держава, братні республіки. Наприкінці 1944 року обидві місцеві артілі одержали 2 трактори з Алтаю, посівний матеріал з Середньої Азії, лісоматеріали з Комі АРСР. На початку
1945 року в колгоспі ім. Будьонного укомплектували першу в районі комсомольську ланку для обслуговування птахоферми.
Переборюючи труднощі, трудящі села поступово налагоджували артільне господарство. В 1946 році досягнуто довоєнного рівня врожайності зернових і технічних культур, відроджено поголів'я худоби. Велике значення для піднесення господарства мала безпосередня робота комуністів і комсомольців на тваринницьких фермах та в рільничих бригадах. Так, у колгоспі ім. Будьонного 80 проц. комуністів працювало безпосередньо на виробництві.
Багато зусиль докладали депутати сільської Ради, населення Канежа, щоб допомогти Червоній Армії швидше розгромити ненависного ворога. Вони збирали теплі речі для бійців, а також кошти на побудову танків і літаків. Значна допомога надавалася дітям, батьки яких загинули на фронті та від рук окупантів. Велику наполегливість у відбудові села виявили комсомольці та молодь. У травні 1945 року вони провели передплату на післявоєнну позику.
Ще в перші дні після визволення Канежа від окупантів відновили роботу фельдшерський пункт і аптека. 1 квітня 1944 року почалися заняття в кількох класах середньої школи.
Партійні організації спрямували зусилля хліборобів на підвищення продуктивності праці. Комбайнер М. І. Миколаєнко з колгоспу ім. Будьонного збирав щодня зернові з площі 19-20 га при нормі 15 га. Молодіжній ланці того ж господарства, яку очолювала комсомолка О. І. Гаїна, за високий урожай цукрових буряків в 1947 році вручено перехідний районний Червоний вимпел.
У 1958 році господарства Канежа виростили в середньому на кожному гектарі по 30 цнт озимої пшениці, 20,8 цнт соняшнику. Колгоспи села мали 1450 голів великої рогатої худоби, 1824 вівці, 1750 свиней, 6 тис. курей. На кінець 1965 року в артілях одержано в середньому з кожного гектара по 24,2 цнт озимої пшениці, 20,8 цнт ячменю та 340 цнт цукрових буряків. За високі показники у 1965 році групу трудівників села відзначено орденами й медалями. Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджені ланкові О. С. Калиниченко та Я. І. Кожухар, орденом «Знак Пошани» - колгоспники Н. А. Каушан і Г. А. Барабанчик. Зросла оплата праці в артілях села. Того року колгоспники одержали на трудодень у середньому по 2 кг хліба та 4 крб. 50 копійок.
Для дальшого зміцнення економіки колгоспів велике значення мали рішення XXIII з'їзду КПРС та березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС. Артілі Канежа перетворилися на розвинуті господарства з міцною матеріально-технічною базою та високою культурою хліборобства. На початку 1969 року артілі ім. Свердлова й ім. Леніна об'єдналися в одне велике господарство - ім. Леніна, за яким закріплено 6157 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 5731 га орної землі. У 1970. році зібрали по 34,1 цнт зернових з кожного гектара, в т. ч. по 33,6 цнт озимої пшениці. На тваринницьких фермах утримується майже 1700 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 800 корів), 2900 свиней, 2050 овець та 5 тис. голів птиці. Розпочалося будівництво першої в районі комплексної механізованої тваринницької ферми.
Підвищення продуктивності праці стало економічною основою планомірного зростання грошових прибутків колгоспу. Якщо у 1967 році вони становили по двох господарствах 2,05 млн. крб., то в 1970 році колгосп ім. Леніна мав 3 млн. крб. прибутків. Це дало можливість виділити більше коштів на капітальне будівництво. У 1967-1970 рр. споруджено 4 тваринницькі ферми, склад для мінеральних добрив, олійню та цегельний завод. Продукція останнього використовується на місцевих новобудовах, частина цегли вивозиться в сусідні села.
1970 року 102 жителі села нагороджені Ленінською ювілейною медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна». В їх числі - учасники боротьби за соціалістичні перетворення
Дивиться також інші населені пункти району:
- Турія
- Пурпурівка
- Петроострів
- Панчеве
- Оситняжка
- Оситна
- Мартоноша
- Листопадове
- Коробчине
- Кам'янка
- Йосипівка
- Жовтневе
- Дібрівка
- Веселівка
- Бровкове