Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
загальній мобілізації для найскорішого знищення ворогів Радянської влади». На повітовому з'їзді, що відбувся наприкінці 1920 року, делегат від Канежа І. Г. Пустовойт доповів, що його односельці здали державі 5 тис. пудів зерна, 90 голів великої рогатої худоби і свиней.
У другій половині 1920 року в селі створено КНС, його головою обрали учасника Канізького повстання І. І. Короткого, який все життя наймитував у місцевих багатіїв. Комнезамівці, допомагаючи комуністам, займалися розподілом поміщицької і церковної землі, худоби, реманенту. Влітку найбіднішим жителям села та членам сімей червоноармійців було роздано 95 пудів солі, 24 пуди цукру тощо.
Після закінчення громадянської війни трудящі села взялися за відбудову зруйнованого господарства. Рада робітничих, селянських і червоноармійських депутатів багато уваги приділяла упорядкуванню селянського землекористування. Кращі землі одержала сільська біднота. Куркулі не мали права наймати більше двох робітників - одного для польових робіт, а другого для догляду за худобою. Договори по найму контролювалися Радою.
Надійними помічниками Ради, парторганізації були комсомольці, осередок яких сформувався на початку 1921 року. До осередку входило на той час 8 чоловік, очолював їх А. К. Яровенко, пізніше - Я. Г. Гуслистий. Рада піклувалася про охорону здоров'я, розвиток освіти і культури. 1921 року в селі відкрили фельдшерський пункт. У 1620/21 навчальному році в Канежі було 2 початкові та семирічна школи, до яких ходило 450 дітей, працювало в них 16 учителів.Під час суботників у 1921 році відремонтували та пристосували під класні кімнати приміщення колишніх приватних магазинів. Почали діяти хата-читальня і бібліотека. При сельбуд і виникли літературна і сільськогосподарська секції. Сільський драматичний гурток - здав 84 тис. крб., виручених від вистав, до фонду допомоги голодуючим Поволжя. З квітня 1923 року при сельбуді з ініціативи комуністів створено ленінський куток. Уже в перші дні після смерті В. І. Леніна до лав комсомолу влилося 15 наймитів. Комсомольський осередок налічував тоді 32 чоловіка.
Комуністи й комсомольці Канежа проводили велику організаторську роботу для залучення селян до колективних форм господарювання. Восени 1926 року в селі почали утворюватися ТСОЗи. Перший з них - ім. Шевченка - об'єднав 30 сімей. Держава дала їм молотарку, двигуна, сіялку, десять борін. Цей ТСОЗ мав 50 десятин землі. Після нього організували ТСОЗи «Прогрес» та ім. Леніна. На кінець 1926 року 7 таких товариств об'єднували 169 сімей і мали 240 десятин землі. Переважну більшість членів ТСОЗів становила найбідніша частина селянства. У грудні 1926 року утворилось Канізьке машинно-тракторне товариство. Сільськогосподарське товариство, організоване на початку 1927 року, надало значну матеріальну допомогу сільським ТСОЗам - заготовило 4 тис. пудів зерна для посіву і розподілило його між ТСОЗами.
Восени 1929 та на початку 1930 року на базі ТСОЗів утворилися колгоспи ім. Леніна та «Прогрес», згодом - ім. Шевченка та ім. Будьонного. Велику допомогу в зміцненні цих господарств надали двадцятип'ятитисячники - робітники єлисаветградського заводу «Червона зірка» комуністи М. О. Холодов та І. А. Озернов. З перших років господарювання виявилися великі переваги колективної праці. У 1937 році комсомольсько-молодіжні ланки колгоспів «Прогрес» (ланкова М. І. Арапова) та ім. Леніна (ланкова Т. П. Поліщук) одержали по 300 цнт цукрових буряків 5 кожного гектара, а в артілі ім. Будьонного прославилася самовідданою працею п'ятисотенниця М. І. Данилова. Зразки трудової доблесті показували й механізатори. Тракторист П. Є. Кокош у 1938 році трактором ХТЗ виробив 456 га умовної оранки, Й. Г. Гросул - 501 га. Наступного року вони стали учасниками Всесоюзної
сільськогосподарської виставки у Москві. Учасниками Виставки в 1940 році були тваринники О. К. Яровенко, Г. А. Слабенко, В. А. Донцов.
Велику політичну активність виявили трудящі Канежа під час виборів до місцевих Рад в 1939 році. До сільради обрали тоді 32 колгоспних передовиків. Розгорнулася робота по радіофікації та електрифікації села.
Каніж
Сторінка 4 з 8
Канізької волості ... обговорили поточний момент і вирішили підтримувати Радянську владу до останньої краплини крові, підтримувати Червону Армію в першу чергу хлібом і всім можливим, настоювати назагальній мобілізації для найскорішого знищення ворогів Радянської влади». На повітовому з'їзді, що відбувся наприкінці 1920 року, делегат від Канежа І. Г. Пустовойт доповів, що його односельці здали державі 5 тис. пудів зерна, 90 голів великої рогатої худоби і свиней.
У другій половині 1920 року в селі створено КНС, його головою обрали учасника Канізького повстання І. І. Короткого, який все життя наймитував у місцевих багатіїв. Комнезамівці, допомагаючи комуністам, займалися розподілом поміщицької і церковної землі, худоби, реманенту. Влітку найбіднішим жителям села та членам сімей червоноармійців було роздано 95 пудів солі, 24 пуди цукру тощо.
Після закінчення громадянської війни трудящі села взялися за відбудову зруйнованого господарства. Рада робітничих, селянських і червоноармійських депутатів багато уваги приділяла упорядкуванню селянського землекористування. Кращі землі одержала сільська біднота. Куркулі не мали права наймати більше двох робітників - одного для польових робіт, а другого для догляду за худобою. Договори по найму контролювалися Радою.
Надійними помічниками Ради, парторганізації були комсомольці, осередок яких сформувався на початку 1921 року. До осередку входило на той час 8 чоловік, очолював їх А. К. Яровенко, пізніше - Я. Г. Гуслистий. Рада піклувалася про охорону здоров'я, розвиток освіти і культури. 1921 року в селі відкрили фельдшерський пункт. У 1620/21 навчальному році в Канежі було 2 початкові та семирічна школи, до яких ходило 450 дітей, працювало в них 16 учителів.Під час суботників у 1921 році відремонтували та пристосували під класні кімнати приміщення колишніх приватних магазинів. Почали діяти хата-читальня і бібліотека. При сельбуд і виникли літературна і сільськогосподарська секції. Сільський драматичний гурток - здав 84 тис. крб., виручених від вистав, до фонду допомоги голодуючим Поволжя. З квітня 1923 року при сельбуді з ініціативи комуністів створено ленінський куток. Уже в перші дні після смерті В. І. Леніна до лав комсомолу влилося 15 наймитів. Комсомольський осередок налічував тоді 32 чоловіка.
Комуністи й комсомольці Канежа проводили велику організаторську роботу для залучення селян до колективних форм господарювання. Восени 1926 року в селі почали утворюватися ТСОЗи. Перший з них - ім. Шевченка - об'єднав 30 сімей. Держава дала їм молотарку, двигуна, сіялку, десять борін. Цей ТСОЗ мав 50 десятин землі. Після нього організували ТСОЗи «Прогрес» та ім. Леніна. На кінець 1926 року 7 таких товариств об'єднували 169 сімей і мали 240 десятин землі. Переважну більшість членів ТСОЗів становила найбідніша частина селянства. У грудні 1926 року утворилось Канізьке машинно-тракторне товариство. Сільськогосподарське товариство, організоване на початку 1927 року, надало значну матеріальну допомогу сільським ТСОЗам - заготовило 4 тис. пудів зерна для посіву і розподілило його між ТСОЗами.
Восени 1929 та на початку 1930 року на базі ТСОЗів утворилися колгоспи ім. Леніна та «Прогрес», згодом - ім. Шевченка та ім. Будьонного. Велику допомогу в зміцненні цих господарств надали двадцятип'ятитисячники - робітники єлисаветградського заводу «Червона зірка» комуністи М. О. Холодов та І. А. Озернов. З перших років господарювання виявилися великі переваги колективної праці. У 1937 році комсомольсько-молодіжні ланки колгоспів «Прогрес» (ланкова М. І. Арапова) та ім. Леніна (ланкова Т. П. Поліщук) одержали по 300 цнт цукрових буряків 5 кожного гектара, а в артілі ім. Будьонного прославилася самовідданою працею п'ятисотенниця М. І. Данилова. Зразки трудової доблесті показували й механізатори. Тракторист П. Є. Кокош у 1938 році трактором ХТЗ виробив 456 га умовної оранки, Й. Г. Гросул - 501 га. Наступного року вони стали учасниками Всесоюзної
сільськогосподарської виставки у Москві. Учасниками Виставки в 1940 році були тваринники О. К. Яровенко, Г. А. Слабенко, В. А. Донцов.
Велику політичну активність виявили трудящі Канежа під час виборів до місцевих Рад в 1939 році. До сільради обрали тоді 32 колгоспних передовиків. Розгорнулася робота по радіофікації та електрифікації села.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Турія
- Пурпурівка
- Петроострів
- Панчеве
- Оситняжка
- Оситна
- Мартоноша
- Листопадове
- Коробчине
- Кам'янка
- Йосипівка
- Жовтневе
- Дібрівка
- Веселівка
- Бровкове