Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
і навчальне приладдя - 2 крб. Через непридатність приміщення вже в 1897 році її закрили. 1896 року засновано земську початкову школу, в якій навчалося 92 дітей; 1900 року знову поновила роботу церковнопарафіяльна школа. В хатині, де вона містилася, навчалося всього 10-12 дітей. Основкамаса сільських дітей ніколи не переступала шкільного порога. У 1916 році на 5201 чоловіка населення лише 100 дітей навчалося в школі, а 208 відмовлено в навчанні.
Під час першої світової війни прискорюється розорення селянських господарств. Більшість чоловіків мобілізували до армії, по дворах реквізовували вози, коней, продовольство, що призвело до значного скорочення посівних площ. У Канежі тричі відбувалися заворушення, для їх придушення викликали загін кінних стражників. Селян розганяли нагаями, били шомполами, трьох посадили в холодну.
З квітня 1917 року в селі з приводу повалення царизму влаштовано свято, в якому взяло участь близько 10 тис. чоловік з Канежа та навколишніх сіл. Згодом жителі Канежа, прогнавши старосту, обрали свій комітет, але до його складу ввійшли переважно заможні.
Звістка про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції дійшла до села дуже швидко. 8 листопада відбувся багатолюдний мітинг, учасники якого вітали утворення Радянського уряду на чолі з В. І. Леніним. Значну роль у встановленні Радянської влади у Канежі відіграли місцеві більшовики, які повернулися з фронту - Ю. 3. Ніколаєв, П. В. Данилов, Т. В. Поліщук та інші. Вони привезли з собою тексти декретів II Всеросійського з'їзду Рад, читали та роз'яснювали їх селянам. На сходці було проголошено Радянську владу і обрано ревком у складі 15 чоловік. Головою його став селянин-фронтовик П. П. Паровина. Земельна комісія займалася розподілом поміщицьких і куркульських земель. Велику допомогу подавав ревкому Єлисаветградський повітовий ревком, представники якого бували в Канежі, виступали на сході. Кожна бідняцька родина одержала по десятині землі на їдця. Наділи були відведені поблизу села з колишніх поміщицьких масивів.
Та радянське будівництво на селі перервала австро-німецька окупація. В середині травня 1918 року в сусіднє село Павлівку повернувся поміщик у супроводі австрійського карального загону. Карателі оточили село. Вони запалили кілька хат, а потім зігнали всіх селян і вчинили над ними дику розправу: били киями, шомполами, катували розпеченим залізом. Поміщик вимагав видати більшовиків та активістів, які ділили його майно. Ця розправа стала безпосереднім приводом до великого повстання селян Павлівни, Канежа, Весе- лівки та Арсенівки проти окупантів. Центром його було село Каніж, тому й повстання увійшло в історію під назвою Канізького. Після закінчення екзекуції, коли австрійці залишили Павлівку, обурені селяни вбили поміщика і його управителя. Розуміючи, що окупанти знову пришлють карателів, павлівці звернулися по допомогу до Канежа, де в той час перебував селянський бойовий загін з 80 бійців, організований Канізьким ревкомом для оборони села. Майже всі мали зброю. В загоні були не тільки жителі Канежа, а й сусідніх сіл. Павлівські делегати на сільському сході розповіли про пережиті ними знущання. Сход вирішив усім селом виступити проти окупантів і гайдамаків. Революційний загін зріс до 700 чоловік, він мав 200 гвинтівок, 2 кулемети. Решта селян була озброєна мисливськими рушницями, вилами та кілками. Командиром загону обрали більшовика П. І. Данилова, начальником штабу - М. Т. Сушка-Сущенка, начальником зв'язку - Г. М. Смиченка, ротами командували П. І. Козинський, С. І. Спринчан, П. В. Данилов, С. І. Климов і Т. В. Поліщук. Повстанці ставили своїм завданням визволити волость від окупантів.
20 травня 1918 року загін вирушив з Канежа і зненацька атакував Веселівку. В цьому бою було розгромлено австро-німецькі підрозділи, повстанці захопили зброю, коней і боєприпаси. Після цього загін поділився і з трьох боків повів наступ на Арсенівку, де були зосереджені значні
Каніж
Сторінка 2 з 8
Зайнято в них було 140 чоловік. В селі торгували 5 шинків і кілька дрібних бакалійних лавок. В останній чверті XIX ст. тут не було навіть фельдшера. Хворі мусили звертатися до знахарок. Найбільша захворюваність на черевний тиф і дифтерію по Панчівській волості припадала саме на Каніж. 1873 року відкрито початкову школу, де навчалося 40 дітей, переважно заможних селян. У невеличкій хатині в листопаді 1888 року почала працювати однокласна церковнопарафіяльна школа. В 1896/97 навчальному році єпархія виділила школі 35 крб., місцева церква - З крб., з них на книги Під час першої світової війни прискорюється розорення селянських господарств. Більшість чоловіків мобілізували до армії, по дворах реквізовували вози, коней, продовольство, що призвело до значного скорочення посівних площ. У Канежі тричі відбувалися заворушення, для їх придушення викликали загін кінних стражників. Селян розганяли нагаями, били шомполами, трьох посадили в холодну.
З квітня 1917 року в селі з приводу повалення царизму влаштовано свято, в якому взяло участь близько 10 тис. чоловік з Канежа та навколишніх сіл. Згодом жителі Канежа, прогнавши старосту, обрали свій комітет, але до його складу ввійшли переважно заможні.
Звістка про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції дійшла до села дуже швидко. 8 листопада відбувся багатолюдний мітинг, учасники якого вітали утворення Радянського уряду на чолі з В. І. Леніним. Значну роль у встановленні Радянської влади у Канежі відіграли місцеві більшовики, які повернулися з фронту - Ю. 3. Ніколаєв, П. В. Данилов, Т. В. Поліщук та інші. Вони привезли з собою тексти декретів II Всеросійського з'їзду Рад, читали та роз'яснювали їх селянам. На сходці було проголошено Радянську владу і обрано ревком у складі 15 чоловік. Головою його став селянин-фронтовик П. П. Паровина. Земельна комісія займалася розподілом поміщицьких і куркульських земель. Велику допомогу подавав ревкому Єлисаветградський повітовий ревком, представники якого бували в Канежі, виступали на сході. Кожна бідняцька родина одержала по десятині землі на їдця. Наділи були відведені поблизу села з колишніх поміщицьких масивів.
Та радянське будівництво на селі перервала австро-німецька окупація. В середині травня 1918 року в сусіднє село Павлівку повернувся поміщик у супроводі австрійського карального загону. Карателі оточили село. Вони запалили кілька хат, а потім зігнали всіх селян і вчинили над ними дику розправу: били киями, шомполами, катували розпеченим залізом. Поміщик вимагав видати більшовиків та активістів, які ділили його майно. Ця розправа стала безпосереднім приводом до великого повстання селян Павлівни, Канежа, Весе- лівки та Арсенівки проти окупантів. Центром його було село Каніж, тому й повстання увійшло в історію під назвою Канізького. Після закінчення екзекуції, коли австрійці залишили Павлівку, обурені селяни вбили поміщика і його управителя. Розуміючи, що окупанти знову пришлють карателів, павлівці звернулися по допомогу до Канежа, де в той час перебував селянський бойовий загін з 80 бійців, організований Канізьким ревкомом для оборони села. Майже всі мали зброю. В загоні були не тільки жителі Канежа, а й сусідніх сіл. Павлівські делегати на сільському сході розповіли про пережиті ними знущання. Сход вирішив усім селом виступити проти окупантів і гайдамаків. Революційний загін зріс до 700 чоловік, він мав 200 гвинтівок, 2 кулемети. Решта селян була озброєна мисливськими рушницями, вилами та кілками. Командиром загону обрали більшовика П. І. Данилова, начальником штабу - М. Т. Сушка-Сущенка, начальником зв'язку - Г. М. Смиченка, ротами командували П. І. Козинський, С. І. Спринчан, П. В. Данилов, С. І. Климов і Т. В. Поліщук. Повстанці ставили своїм завданням визволити волость від окупантів.
20 травня 1918 року загін вирушив з Канежа і зненацька атакував Веселівку. В цьому бою було розгромлено австро-німецькі підрозділи, повстанці захопили зброю, коней і боєприпаси. Після цього загін поділився і з трьох боків повів наступ на Арсенівку, де були зосереджені значні
Дивиться також інші населені пункти району:
- Турія
- Пурпурівка
- Петроострів
- Панчеве
- Оситняжка
- Оситна
- Мартоноша
- Листопадове
- Коробчине
- Кам'янка
- Йосипівка
- Жовтневе
- Дібрівка
- Веселівка
- Бровкове