Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Колективізація в селі проходила в умовах жорстокої класової боротьби. Куркулі агітували бідняків і середняків не усуспільнювати землю, худобу, реманент. Бідняцько-середняцькі маси села, очолені комуністами й депутатами Рад, повели рішучу боротьбу з класовим ворогом. Протягом 1929-1930 рр. було вислано за межі України 16, а за межі району - 36 куркульських родин. На 8 березня 1931 року по Верблюзькій сільській Раді усуспільнено 95,6 проц. усіх селянських господарств, а на кінець року колективізацію було завершено. Утворилося 11 сільгоспартілей.
15 липня 1932 року в селі організовано МТС. У зоні її обслуговування було 23 колгоспи. Перші механізатори швидко освоїли техніку і домоглися високої продуктивності праці.
У 1936 році від Новгор одківського району право підписати трудовий рапорт Надзвичайному VIII з'їздові Рад СРСР здобув колгосп «Вільний Схід». Його трудівники виростили найвищий урожай зернових у районі - по 16 цнт з га. Тракторна бригада з сільськогосподарської артілі «Червоний комбайн» 1937 року виробила на трактор по 800 га умовної оранки. Комбайнер К. П. Ситник наступного року за 23 календарні дні зібрав 527 га зернових, намолотивши з кожного га по 20 цнт хліба, за що нагороджений орденом «Знак Пошани». У 1939 і 1940 рр. він був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. В 1939 році односельці обрали К. П. Ситника депутатом районної Ради. Став стахановцем 55-річний коваль Верблюзької МТС Т. Є. Крикун, який на ремонті сільськогосподарських машин виконував норми на 300 проц. Машинно-тракторний парк МТС швидко зростав. У 1940 році станція мала 94 трактори, 35 комбайнів, 10 молотарок та багато інших сільськогосподарських машин, за допомогою яких виконувалося 80-90 проц. всіх польових робіт у колгоспах. Артіль «Червоний комунар» у 1939 році виконала план розвитку тваринництва. Надій молока на кожну корову тут досяг 2 тис. літрів. У 1940 році нагороджено Малою срібною медаллю ВСГВ Ф. Г. Якубович, М. І. Буг- рій, Л. Т. Рощину, які одержали від кожної свиноматки по 21-23 поросят, і чабана Г. В. Головка, що мав 172 ягнят на 100 тонкорунних вівцематок. Роботу трудівників села щодо соціалістичного будівництва спрямовували 7 партійних осередків. У травні 1941 року вони налічували 38 членів та 19 кандидатів у члени партії. Міцніли і комсомольські організації, яких на той час було 13 і об'єднували вони 395 комсомольців.
Напередодні Великої Вітчизняної війни колгоспи села стали економічно міцними, багатогалузевими господарствами. Механізація, висока культура землеробства хліборобів забезпечували одержання постійних 100-пудових урожаїв зернових, успішний розвиток тваринництва та підвищення його продуктивності. Зросли неподільні фонди артілей. В усіх господарствах було запроваджено громадське харчування. На вироблений трудодень у колгоспах «Вільний Схід» і «Червоний комунар» в 1937 році видавалося по 8-10 кг хліба та по 2 крб. Сім'я Г. М. Радченка, наприклад, одержала 300 пудів зерна і 1831 крб. Верблюзьке сільське споживче товариство продало колгоспникам 1940 року товарів у чотири рази більше, ніж 1932 року.
В цей час у Верблюжці діяла вже дільнична лікарня на 30 ліжок з пологовим відділенням, де трудилися 2 лікарі та 5 медпрацівників з середньою спеціальною освітою. На V з'їзді Рад Верблюзького району в 1928 році обговорювалося питання про стан та перспективи розвитку народної освіти. Виконуючи його рішення, в селі було збільшено кількість шкіл, при яких організовано майстерні. Учням виділили земельну ділянку для навчально-дослідницької роботи. В школах дітям видавали гарячі сніданки. Через рік у Верблюжці відкрився інтернат при семирічній трудовій школі, яку в 1936 році реорганізовано на середню. 1940 року в ній та двох семирічних і чотирьох початкових школах навчалося 1540 дітей, працювало 53 вчителі. Зразково поставленою роботою славилася в районі Верблюзька середня школа № І. У селі працювали будинок культури, при якому діяли гуртки
Верблюжка
Сторінка 5 з 10
для придбання тракторів, молотарок, дрібного реманенту. ТСОЗам безкоштовно відпускалися мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби з сільськогосподарськими шкідниками. У цей же час райвиконком на кошти держави при допомозі громади збудував паровий млин, звільнивши тим самим селян від кабальних умов помолу в приватних млинах. Відкрилася хлібопекарня. 27 січня 1930 року організувався колгосп «Власна праця», куди ввійшло 17 одноосібних господарств. 15 липня 1932 року в селі організовано МТС. У зоні її обслуговування було 23 колгоспи. Перші механізатори швидко освоїли техніку і домоглися високої продуктивності праці.
У 1936 році від Новгор одківського району право підписати трудовий рапорт Надзвичайному VIII з'їздові Рад СРСР здобув колгосп «Вільний Схід». Його трудівники виростили найвищий урожай зернових у районі - по 16 цнт з га. Тракторна бригада з сільськогосподарської артілі «Червоний комбайн» 1937 року виробила на трактор по 800 га умовної оранки. Комбайнер К. П. Ситник наступного року за 23 календарні дні зібрав 527 га зернових, намолотивши з кожного га по 20 цнт хліба, за що нагороджений орденом «Знак Пошани». У 1939 і 1940 рр. він був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. В 1939 році односельці обрали К. П. Ситника депутатом районної Ради. Став стахановцем 55-річний коваль Верблюзької МТС Т. Є. Крикун, який на ремонті сільськогосподарських машин виконував норми на 300 проц. Машинно-тракторний парк МТС швидко зростав. У 1940 році станція мала 94 трактори, 35 комбайнів, 10 молотарок та багато інших сільськогосподарських машин, за допомогою яких виконувалося 80-90 проц. всіх польових робіт у колгоспах. Артіль «Червоний комунар» у 1939 році виконала план розвитку тваринництва. Надій молока на кожну корову тут досяг 2 тис. літрів. У 1940 році нагороджено Малою срібною медаллю ВСГВ Ф. Г. Якубович, М. І. Буг- рій, Л. Т. Рощину, які одержали від кожної свиноматки по 21-23 поросят, і чабана Г. В. Головка, що мав 172 ягнят на 100 тонкорунних вівцематок. Роботу трудівників села щодо соціалістичного будівництва спрямовували 7 партійних осередків. У травні 1941 року вони налічували 38 членів та 19 кандидатів у члени партії. Міцніли і комсомольські організації, яких на той час було 13 і об'єднували вони 395 комсомольців.
Напередодні Великої Вітчизняної війни колгоспи села стали економічно міцними, багатогалузевими господарствами. Механізація, висока культура землеробства хліборобів забезпечували одержання постійних 100-пудових урожаїв зернових, успішний розвиток тваринництва та підвищення його продуктивності. Зросли неподільні фонди артілей. В усіх господарствах було запроваджено громадське харчування. На вироблений трудодень у колгоспах «Вільний Схід» і «Червоний комунар» в 1937 році видавалося по 8-10 кг хліба та по 2 крб. Сім'я Г. М. Радченка, наприклад, одержала 300 пудів зерна і 1831 крб. Верблюзьке сільське споживче товариство продало колгоспникам 1940 року товарів у чотири рази більше, ніж 1932 року.
В цей час у Верблюжці діяла вже дільнична лікарня на 30 ліжок з пологовим відділенням, де трудилися 2 лікарі та 5 медпрацівників з середньою спеціальною освітою. На V з'їзді Рад Верблюзького району в 1928 році обговорювалося питання про стан та перспективи розвитку народної освіти. Виконуючи його рішення, в селі було збільшено кількість шкіл, при яких організовано майстерні. Учням виділили земельну ділянку для навчально-дослідницької роботи. В школах дітям видавали гарячі сніданки. Через рік у Верблюжці відкрився інтернат при семирічній трудовій школі, яку в 1936 році реорганізовано на середню. 1940 року в ній та двох семирічних і чотирьох початкових школах навчалося 1540 дітей, працювало 53 вчителі. Зразково поставленою роботою славилася в районі Верблюзька середня школа № І. У селі працювали будинок культури, при якому діяли гуртки
Дивиться також інші населені пункти району: