Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Олександрійського повіткому партії О. П. Горбенко, секретар волосного партосередку Г. Є. Іщенко, комуністи Т. Т. Кирієнко, П. М. Остапченко.
Радянські і партійні повітові органи вжили дійових заходів, щоб покінчити з контрреволюційними бандами. До Верблюжки у квітні 1922 року прибула група відповідальних працівників з Олександрії, які допомогли організувати в селі самооборону, арештувати пособників банд. Значну допомогу в боротьбі з бандитизмом трудящим села подав загін 25-ї дивізії 14-ї армії, яка перебувала в той час на території повіту і допомагала селам у боротьбі з бандитизмом. Чимало бандитських зграй було знищено під керівництвом жителя Верблюжки,- чекіста і комуніста С. П. Жолдака. За героїзм, виявлений в роки громадянської війни, 16 липня 1922 року його нагороджено орденом Червоного Прапора та іменним золотим годинником.
Велику роль у дальшій відбудові господарства Верблюжки, у виникненні й розвитку кооперативних форм господарства відіграв комітет незаможних селян, створений влітку 1920 року. Він допомагав бідняцьким господарствам продуктивною і робочою худобою, зерном, конфіскованим у куркулів, технікою. 1921 року у його розпорядженні було 5 тракторів, 2 локомобілі, 83 молотарки та інший сільськогосподарський реманент. На зборах КНС 15 березня 1923 року прийнято резолюцію про підтримку німецького пролетаріату: «Ми, ті, хто вже здобув перемогу, виносимо прокляття буржуазії-кровопивцям, вітаємо робітників Рура в їх справедливій
боротьбі й обіцяємо їм моральну підтримку». Комнезамівці брали активну участь у роботі органів Радянської влади.
На початку 1923 року у Верблюжці створюється артіль незаможників «Червона нива», яка на свої паї придбала трактор, молотарку і дрібний реманент. Держава всіляко допомагала колективним господарствам. 1923 року комуна «Червоний хлібороб» одержала 1750 крб. кредиту. Вже 1925 року комунари зібрали з кожної десятини пересічно 85 пудів зерна, в той час як одноосібники - лише по 52,5 пуда. Комуна подавала безплатну допомогу бідноті села в проведенні польових робіт, у переробці сільськогосподарської продукції.
Протягом 1923-1929 рр. Верблюжка була районним центром. У 1925 році Верблюзьку сільську Раду поділили на дві: Верблюзьку і Петрівську; 1928 року до Верблюзької Ради .обрано 65 депутатів, серед них 10 комуністів і кандидатів у члени ВКП(б), 6 комсомольців, 28 членів КНС, 9 жінок. При сприянні депутатів Рад 1925 року місцеве товариство «Червоного Хреста»] на свої кошти відкрило у Верблюжці аптеку й дитячу консультацію. З 1923 року тут працювали 2 дворічні та чотирирічна трудові школи, 4 школи неписьменних та малописьменних. Колишню земську школу реорганізовано у семирічну трудову, при якій 1923 року створено організацію юних ленінців.
Районні органи Радянської влади вели пропаганду передового досвіду щодо вирощування сільськогосподарських культур, підвищення продуктивності худоби, раціонального використання засобів виробництва, застосування агротехніки. 21 вересня 1924 року у Верблюжці відбувся День урожаю, було влаштовано сільськогосподарську виставку, комісія якої за кращі показники преміювала 32 селянські господарства грішми і сільськогосподарським реманентом. У червні 1927 року райземвідділ організував екскурсію селян на Аджамську дослідну станцію для вивчення кращих форм господарювання. На окружному огляді колгоспів у 1927 році комуна «Червоний хлібороб» за досягнуті успіхи одержала «Похвальну відозву» та грошову премію. Населення все більше переконувалося у перевагах колективного господарювання і поповнювало сім'ю комунарів.
В 1927 році у Верблюжці створено 5 товариств спільного обробітку землі («Інтернаціонал», «Незаможник», ім. Т. Г. Шевченка, Жовтневої революції, ім. Будьонного) та 3 машинно-тракторні товариства. Районні організації всебічно підтримували і допомагали цим товариствам, надавали їм кредити
Верблюжка
Сторінка 4 з 10
тимчасово перетворено у ревком. У березні 1921 року, в день призову новобранців до Червоної Армії, бандити увірвалися в приміщення міліції і ревкому, по-звірячому вбили голову ревкому А. А. Лалименка. В той же день вони схопили більшовика, балтійського матроса І. Іі. Авраменка, який брав участь у штурмі Зимового палацу. «Стріляйте,- заявив він бандитам - я смерті не боюся, бо зустрічав її не один раз. За справу революції померти не страшно». Від рук бандитів загинули також заступник голови президії Радянські і партійні повітові органи вжили дійових заходів, щоб покінчити з контрреволюційними бандами. До Верблюжки у квітні 1922 року прибула група відповідальних працівників з Олександрії, які допомогли організувати в селі самооборону, арештувати пособників банд. Значну допомогу в боротьбі з бандитизмом трудящим села подав загін 25-ї дивізії 14-ї армії, яка перебувала в той час на території повіту і допомагала селам у боротьбі з бандитизмом. Чимало бандитських зграй було знищено під керівництвом жителя Верблюжки,- чекіста і комуніста С. П. Жолдака. За героїзм, виявлений в роки громадянської війни, 16 липня 1922 року його нагороджено орденом Червоного Прапора та іменним золотим годинником.
Велику роль у дальшій відбудові господарства Верблюжки, у виникненні й розвитку кооперативних форм господарства відіграв комітет незаможних селян, створений влітку 1920 року. Він допомагав бідняцьким господарствам продуктивною і робочою худобою, зерном, конфіскованим у куркулів, технікою. 1921 року у його розпорядженні було 5 тракторів, 2 локомобілі, 83 молотарки та інший сільськогосподарський реманент. На зборах КНС 15 березня 1923 року прийнято резолюцію про підтримку німецького пролетаріату: «Ми, ті, хто вже здобув перемогу, виносимо прокляття буржуазії-кровопивцям, вітаємо робітників Рура в їх справедливій
боротьбі й обіцяємо їм моральну підтримку». Комнезамівці брали активну участь у роботі органів Радянської влади.
На початку 1923 року у Верблюжці створюється артіль незаможників «Червона нива», яка на свої паї придбала трактор, молотарку і дрібний реманент. Держава всіляко допомагала колективним господарствам. 1923 року комуна «Червоний хлібороб» одержала 1750 крб. кредиту. Вже 1925 року комунари зібрали з кожної десятини пересічно 85 пудів зерна, в той час як одноосібники - лише по 52,5 пуда. Комуна подавала безплатну допомогу бідноті села в проведенні польових робіт, у переробці сільськогосподарської продукції.
Протягом 1923-1929 рр. Верблюжка була районним центром. У 1925 році Верблюзьку сільську Раду поділили на дві: Верблюзьку і Петрівську; 1928 року до Верблюзької Ради .обрано 65 депутатів, серед них 10 комуністів і кандидатів у члени ВКП(б), 6 комсомольців, 28 членів КНС, 9 жінок. При сприянні депутатів Рад 1925 року місцеве товариство «Червоного Хреста»] на свої кошти відкрило у Верблюжці аптеку й дитячу консультацію. З 1923 року тут працювали 2 дворічні та чотирирічна трудові школи, 4 школи неписьменних та малописьменних. Колишню земську школу реорганізовано у семирічну трудову, при якій 1923 року створено організацію юних ленінців.
Районні органи Радянської влади вели пропаганду передового досвіду щодо вирощування сільськогосподарських культур, підвищення продуктивності худоби, раціонального використання засобів виробництва, застосування агротехніки. 21 вересня 1924 року у Верблюжці відбувся День урожаю, було влаштовано сільськогосподарську виставку, комісія якої за кращі показники преміювала 32 селянські господарства грішми і сільськогосподарським реманентом. У червні 1927 року райземвідділ організував екскурсію селян на Аджамську дослідну станцію для вивчення кращих форм господарювання. На окружному огляді колгоспів у 1927 році комуна «Червоний хлібороб» за досягнуті успіхи одержала «Похвальну відозву» та грошову премію. Населення все більше переконувалося у перевагах колективного господарювання і поповнювало сім'ю комунарів.
В 1927 році у Верблюжці створено 5 товариств спільного обробітку землі («Інтернаціонал», «Незаможник», ім. Т. Г. Шевченка, Жовтневої революції, ім. Будьонного) та 3 машинно-тракторні товариства. Районні організації всебічно підтримували і допомагали цим товариствам, надавали їм кредити
Дивиться також інші населені пункти району: