Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Компаніївка

Сторінка 6 з 9
загрожували розстрілами, відправкою до концтабору. За 7 км від Компаніївки, у Терновій балці, обнесеній колючим дротом, окупанти влаштували концентраційний табір, де стратили понад 800 радянських громадян. 1400 юнаків і дівчат Компаніївського району фашисти відправили на каторжні роботи до Німеччини, багато з них там загинуло.
Незважаючи на жорстокий терор гітлерівців, уже в перші дні окупації під керівництвом Компаніївського підпільного райкому КП(б)У (секретар Л. М.
Перфільєв) на території району розгорнули діяльність 2 підпільно-диверсійні групи. Першу, в складі 19 чоловік, у Лозуватці очолив лейтенант Червоної Армії уродженець цього села А. Г. Грицаєнко, другу, з п'яти чоловік, у селі Бутовому - П. Г. Дорошенко. Підпільники провадили політичну роботу серед населення. На початку 1942 року в Компаніївці з'явилися надруковані бутівськими патріотами листівки з повідомленням Радінформбюро про розгром добірних фашистських військ у грудні 1941 року під Москвою та закликом до боротьби з окупантами. їх активно поширювали серед жителів села компаніївські комсомольці 3. П. Вишенська, Є. М. Віньковська, А. Л. Кли- менко, В. С. Попіл та інші. Під час розповсюдження листівок був заарештований, а потім повішений комуніст М. М. Андросов, що залишався для підпільної роботи в тилу ворога. Через недостатню конспірацію лозуватська і бутівська групи незабаром були викриті, їхніх членів гестапівці по-звірячому стратили.
В ніч з 18 на 19 червня 1943 року за 4 км від Компаніївки з радянського літака висадилась диверсійна група під керівництвом Д. О. Кортикова. Сміливці перебралися в Чутянський ліс і незабаром згуртували навколо себе партизанський загін «За Вітчизну», який діяв на територіях Кіровоградської і частково теперішньої Черкаської областей.
Самовіддано билися з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни 837 жителів села. 193 з них полягли в боях за свободу і незалежність Радянської Батьківщини. Бойовий шлях від Волги до Берліна пройшов учитель В. К. Кононович. 30 квітня 1945 року він загинув під час виконання бойового завдання. З родини Нед- лінських воювали брати Федір, Петро, Сергій, Василь та їхній батько М. М. Недлін- ський. Бойові заслуги кожного з них відзначено урядовими нагородами. Компаніївці пишаються своїм земляком П. С. Сіроженком, який 40 років життя віддав службі
в Радянській Армії і виріс від рядового червоноармійця до генерал-майора. Комуністична партія і Радянський уряд високо оцінили його заслуги, нагородивши орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, багатьма медалями.
15 березня 1944 року жителі села з радістю зустрічали воїнів 81-ї гвардійської Червонопрапорної стрілецької дивізії 2-го Українського фронту, яка визволила Компаніївку від гітлерівців. У бою особливо відзначилися капітан Ф. Ф. Черепанов, рядові П. І. Вакуленко, В. І. Данилов, І. А. Кузьменко, Н. Ф. Махін, І. М. Палєв, 1. В. Проценко, І. Ю. Стеба, М. І. Скрипников та інші. 43 радянські воїни полягли смертю хоробрих. Вшановуючи їхню пам'ять, компаніївці встановили в селищному парку скульптурний пам'ятник, біля підніжжя якого палає вічний вогонь.
Великих зусиль вимагала відбудова господарства села. Окупанти зруйнували паперову фабрику, майстерню, гаражі і нафтосховища машинно-тракторної станції. В МТС залишилося лише 11 плугів та молотарка. Майже повністю вивезли фашисти колгоспне майно, реманент, худобу, птицю, знищили багато будівель.
Під керівництвом районної партійної організації, яка в 1944 році складалася з 11 членів і 4 кандидатів у члени партії, у складних умовах відбудовувалися колгоспи ім. Компанійця, ім. Будьонного, ім. XVIII партз'їзду, ім. XII з'їзду КП(б) України, ім. Другої п'ятирічки та «Стеновий ударник». В артілях не вистачало насіння, майже не було тракторів і робочої худоби. На всіх роботах працювали жінки, інваліди війни та підлітки. Часто колгоспники на плечах доставляли насіння в поле, вручну його розсівали і сапами загортали в грунт. І все ж завдяки трудовому ентузіазму хліборобів, допомозі держави, яка надала колгоспам кредити у сумі 1,3 млн. крб., було багато зроблено для виконання плану весняної сівби. Трудівники артілі ім. Будьонного одними з перших в області справилися з весняними польовими роботами, їм було вручено перехідний Червоний прапор обкому КП(б)У. Успішно провели посівну кампанію 1944 року й хлібороби артілі ім. XVIII партз'їзду.


Сучасна карта - Компаніївка