Сторінка 5 з 9
Живанівка підпорядковувалися Компаніївській Раді) утворилося 6 колгоспів. Важливу роль у зміцненні й розвитку молодих господарств відіграла створена в Компаніївці 1930 року машинно-тракторна станція. Тільки протягом 1934-1936 рр. кількість тракторів і комбайнів збільшилася вдвічі. Вже в передвоєнному 1940 році Компа- ніївська МТС мала 85 тракторів, 45 комбайнів, 10 молотарок, 48 тракторних сівалок, 75 плугів і 33 культиватори, нафтосховище на 200 тонн пального. Застосування техніки докорінно поліпшило культуру землеробства, сприяло підвищенню врожайності. Так, лише за 1933-1936 рр. урожайність зернових культур у колгоспах села зросла в 2,8 раза. З кожним роком збільшувався валовий збір зерна.
Кращою в Компаніївській МТС була бригада механізаторів Г. О. Крикуна, яка 1936 року виробила в середньому по 1200 га умовної оранки на трактор при значній економії пального. Комсомолець В. Ф. Карандей зібрав тоді комбайном урожай зернових на площі 850 га, а наступного року - на площі 1 тис. га. Він не раз брав участь у нарадах активу при Наркомземі УРСР. Тракторна бригада цієї ж МТС, очолювана комуністом П. С. Бабошею, у 1939 році була учасницею Всесоюзної сільськогосподарської виставки. На районну Дошку пошани занесено імена механізаторів Н. К. Коберницької, В. Д. Іщенка, бригадира рільничої бригади М. С. Ґалаґана і багатьох інших трудівників села. Значна увага приділялась і розвитку громадського тваринництва. Напередодні війни в колгоспах було по 2-3 тваринницькі ферми.
Ще 1925 року в селі почала працювати паперова фабрика, яка стала єдиним на Кіровоградщині підприємством, що виробляло папір. У кінці 30-х років на ній було зайнято понад 200 робітників. За обсягом виробництва у передвоєнні роки фабрика вийшла на 5-е місце серед підприємств цієї галузі на Україні. У 1940 році тут виготовлено понад 2 тис. тонн паперу.
В листопаді 1936 року в Компаніївці відбувся надзвичайний районний з'їзд Рад, який одностайно схвалив проект нової Конституції СРСР і відзначив велике зростання економіки й культури в селах району за роки Радянської влади.
Важливим наслідком соціалістичних перетворень стало підвищення добробуту населення, розвиток охорони здоров'я, народної освіти і культури. У 1937 році, наприклад, колгоспники одержали на трудодень, крім грошей, по 5-8 кг зерна. Збільшився попит жителів села на культурно-побутові товари: велосипеди, патефони, швейні машини тощо. Напередодні 19-х роковин Великого Жовтня дала струм сільська електростанція.
Медичну допомогу компаніївцям подавали в районній амбулаторії та лікарні на 30 ліжок. Працювали також протималярійна станція і пологовий будинок.
Уже на кінець другої п'ятирічки в селі діяли середня і семирічна школи. Було ліквідовано неписьменність, здійснювався перехід до семирічного навчання. В середині 30-х років сільські вчителі-комсомольці, наслідуючи почин передових педаго
гів країни, організували лшолу колгоспного активу. Всі комуністи й члени ВЛКСМ були охоплені партійним і комсомольським навчанням.
При районному будинку культури, відкритому на честь 22-х роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції, працювали гуртки художньої самодіяльності, в яких брали участь понад 60 юнаків і дівчат. Зал для глядачів на 450 місць мав нову стаціонарну кіноустановку. Часто приїжджали професіональні мистецькі колективи з Одеси, Миколаєва, Кіровограда й інших міст України. В селі працювала районна бібліотека з книжковим фондом близько 7 тис. примірників. З 1936 року діяв радіовузол.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, всі компаніївці, здатні носити зброю, стали на захист соціалістичної Батьківщини. Одними з перших до діючої армії добровольцями пішли М. І. Музика, М. Д. Білан, Н. Н. Михайлюк, Ф. О. Машуровська. З райцентру на фронт було відправлено 50 вантажних автомобілів, найкращих коней, продукти. На початку липня райком партії створив у селі винищувальний батальйон із 155 бійців і санітарну групу, до якої входило 19 жінок. Було організовано також групу для боротьби з ворожими десантами, якою керував утворений при сільській Раді спеціальний штаб.
Гітлерівці захопили село 5 серпня 1941 року. Почалися звірячі розправи над населенням. Фашистські загарбники закатували колишнього члена КНС Г. Л. Борсюка і голову Комишуватської сільради І. І. Крикуна. Розклеєні накази
Дивиться також інші населені пункти району: