Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
радянські організації провадили значну роботу щодо інтернаціонального виховання трудящих. 1924 року на V районному з'їзді Рад при обговоренні рішень II з'їзду Рад СРСР прийнято резолюцію, в якій схвалювалася ленінська національна політика Радянського уряду. Від імені трудящих району делегати з'їзду заявили, що докладуть усіх зусиль для зміцнення Союзу РСР.
Кредитне товариство, що налічувало близько тисячі чоловік, організовувало збут зерна і постачання машин селянам. Тільки протягом 1923 року кооператори реалізували понад 21 тис. пудів зерна. Через це товариство бідняцько-середняцькі господарства одержували також грошові кредити від сільськогосподарського банку для придбання реманенту, худоби тощо. У 1923 році в селі утворилося споживче товариство, членами якого були 172 чоловіка, більшість з них - бідняки. Відновила свою роботу кустарно-промислова трудова артіль «Кустар», яка виникла в Компаніївці ще в 1919 році. У 1923-1924 рр. до неї входили 16 середняків, вона мала паровий млин. Уже 1924 року було кооперовано 55 проц. господарств Компаніївки (333 чоловіка), з них понад дві третини становили бідняки.
Значну підтримку селянам у відродженні господарства подавав створений в кінці 1923 року комітет взаємодопомоги у складі 200 членів, який мав зерновий фонд і 15 десятин землі. Того ж року при районному земельному управлінні відкрито прокатний пункт, де бідняки та середняки брали в користування сільськогосподарський реманент і машини. На околиці Компаніївки створено агрономічну ділянку, на якій селяни, орендуючи землю, провадили роботи під керівництвом агронома.
Активними учасниками та організаторами кооперативного руху в селі були комуністи і члени КНС. Участь у різних видах кооперації прищеплювала трудящим навички колективізму, залучала їх до активного громадського життя. 1924 року з числа найактивніших селян-комуністів і членів КНС організовано ініціативну групу, яка роз'яснювала населенню необхідність об'єднання в сільськогосподарську артіль. Задля спільного придбання, оренди і використання сільськогосподарських машин у 1927 році в Комипгуватому засновано машинно-тракторне товариство ім.Т. Г. Шевченка. Одержуючи допомогу від Радянської держави, бідняцько-середняцькі маси дедалі глибше усвідомлювали необхідність переходу до колективного господарювання. У 1928 році 156 компаніївських та комишуватських селян об'єдналися у два колгоспи - «Перемога» та ім. Компанійця, що через два роки злилися в одну велику артіль - «Незаможник».
Уже з перших років Радянської влади комуністи, комсомольці, депутати Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів почали боротьбу з неписьменністю. У 1923 році відкрито школу лікнепу, у вересні 1926 року на базі Комишуват- ської початкової - семирічну школу. 1925 року під керівництвом сільських комсомольців у школах створено Ленінські кутки.
Центром культурно-освітньої роботи на селі став сельбуд. Тут регулярно читалися лекції, діяли агрокурси, антирелігійний семінар, гуртки політичний і української мови, працювала бібліотека. Серед гуртків художньої самодіяльності найбільшу популярність здобули драматичний та хоровий, у роботі яких брали участь усі компаніївські комсомольці.
Переломним у житті селян став 1929 рік, коли основкамаса бідняків і середняків пішла в колгоспи. Тоді було усуспільнено 99 проц. усіх земель. Колективізація на селі проходила в гострій боротьбі з куркулями, які приховували зерно, відмовлялися від сплати податків, залякували тих, хто вступав до колгоспу. Щоб зламати їх
опір, бідняцько-середняцькі маси села на загальних зборах, скликаних Радою в січш наступного року, вимагали від радянських органів влади «негайно здійснити найсуво- ріші заходи щодо сільських глитаїв - передати їхні засоби сільськогосподарського виробництва до колективних об'єднань, а найзапекліших ворогів соціалістичного будівництва вислати за межі України». Провідну роль у боротьбі з куркульством і в будівництві нового життя відіграли комуністи, яких на початку 30-х років налічувалось у селі 38, а також комсомольці.
У 1932 році на базі артілей «Незаможник» та ім. 1 Травня (остання містилася в селі Живанівці, а з липня 1931 року населені пункти Комишувате й
Компаніївка
Сторінка 4 з 9
діяльність на відродження сільського господарства, залучення селян до кооперативного руху, розгортання політико-виховної та культурно-освітньої роботи. Районні і сільські партійні таКредитне товариство, що налічувало близько тисячі чоловік, організовувало збут зерна і постачання машин селянам. Тільки протягом 1923 року кооператори реалізували понад 21 тис. пудів зерна. Через це товариство бідняцько-середняцькі господарства одержували також грошові кредити від сільськогосподарського банку для придбання реманенту, худоби тощо. У 1923 році в селі утворилося споживче товариство, членами якого були 172 чоловіка, більшість з них - бідняки. Відновила свою роботу кустарно-промислова трудова артіль «Кустар», яка виникла в Компаніївці ще в 1919 році. У 1923-1924 рр. до неї входили 16 середняків, вона мала паровий млин. Уже 1924 року було кооперовано 55 проц. господарств Компаніївки (333 чоловіка), з них понад дві третини становили бідняки.
Значну підтримку селянам у відродженні господарства подавав створений в кінці 1923 року комітет взаємодопомоги у складі 200 членів, який мав зерновий фонд і 15 десятин землі. Того ж року при районному земельному управлінні відкрито прокатний пункт, де бідняки та середняки брали в користування сільськогосподарський реманент і машини. На околиці Компаніївки створено агрономічну ділянку, на якій селяни, орендуючи землю, провадили роботи під керівництвом агронома.
Активними учасниками та організаторами кооперативного руху в селі були комуністи і члени КНС. Участь у різних видах кооперації прищеплювала трудящим навички колективізму, залучала їх до активного громадського життя. 1924 року з числа найактивніших селян-комуністів і членів КНС організовано ініціативну групу, яка роз'яснювала населенню необхідність об'єднання в сільськогосподарську артіль. Задля спільного придбання, оренди і використання сільськогосподарських машин у 1927 році в Комипгуватому засновано машинно-тракторне товариство ім.Т. Г. Шевченка. Одержуючи допомогу від Радянської держави, бідняцько-середняцькі маси дедалі глибше усвідомлювали необхідність переходу до колективного господарювання. У 1928 році 156 компаніївських та комишуватських селян об'єдналися у два колгоспи - «Перемога» та ім. Компанійця, що через два роки злилися в одну велику артіль - «Незаможник».
Уже з перших років Радянської влади комуністи, комсомольці, депутати Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів почали боротьбу з неписьменністю. У 1923 році відкрито школу лікнепу, у вересні 1926 року на базі Комишуват- ської початкової - семирічну школу. 1925 року під керівництвом сільських комсомольців у школах створено Ленінські кутки.
Центром культурно-освітньої роботи на селі став сельбуд. Тут регулярно читалися лекції, діяли агрокурси, антирелігійний семінар, гуртки політичний і української мови, працювала бібліотека. Серед гуртків художньої самодіяльності найбільшу популярність здобули драматичний та хоровий, у роботі яких брали участь усі компаніївські комсомольці.
Переломним у житті селян став 1929 рік, коли основкамаса бідняків і середняків пішла в колгоспи. Тоді було усуспільнено 99 проц. усіх земель. Колективізація на селі проходила в гострій боротьбі з куркулями, які приховували зерно, відмовлялися від сплати податків, залякували тих, хто вступав до колгоспу. Щоб зламати їх
опір, бідняцько-середняцькі маси села на загальних зборах, скликаних Радою в січш наступного року, вимагали від радянських органів влади «негайно здійснити найсуво- ріші заходи щодо сільських глитаїв - передати їхні засоби сільськогосподарського виробництва до колективних об'єднань, а найзапекліших ворогів соціалістичного будівництва вислати за межі України». Провідну роль у боротьбі з куркульством і в будівництві нового життя відіграли комуністи, яких на початку 30-х років налічувалось у селі 38, а також комсомольці.
У 1932 році на базі артілей «Незаможник» та ім. 1 Травня (остання містилася в селі Живанівці, а з липня 1931 року населені пункти Комишувате й
Дивиться також інші населені пункти району:
- Федосіївка
- Софіївка
- Полтавка
- Петрівка
- Першотравенка
- Нечаївка
- Лозуватка
- Зелене
- Губівка
- Гарманівка
- Водяне
- Брусівка
- Богодарівка