Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
залізничникам з навколишніх сіл прийшло 4 тис. колгоспників. За короткий час було полагоджено понад 300 км колії, 64 стрілкові переводи,.
водокачку та електростанцію. Вже у квітні 1944 року через станцію пішли поїзди, а в травні колектив залізничників Помічнянського вузла за кількістю перевезених вантажів зайняв перше місце по Одесько-Кишинівській залізниці.
Одночасно працівники транспорту дбали про відбудову сільського господарства, піднімали з руїн майстерні МТС, ремонтували сільськогосподарську техніку, зокрема, зібрали 17 зернових комбайнів. З допомогою залізничників колгоспи зони ГІомічнянської МТС весною 1944 року засіяли за 7 робочих днів 5011 га ранніх зернових, 7989 га технічних та інших культур. З братніх республік МТС одержала нову ґрунтообробну сільськогосподарську техніку. В 1944 році при МТС було підготовлено 50 механізаторів, переважно дівчат. До кінця 1944 року в Помічній уже працювали 12 партійних і 25 комсомольських організацій. На вузлі створено райком профспілки залізничників, а на підприємствах - місцевкоми. Відновила роботу й профспілкова організація при МТС. Більшість членів профспілок були стахановцями та ударниками.
Жителі Помічної активно включились у всенародний патріотичний рух допомоги фронтові. Помічнянські комсомольці й молодь зібрали на побудову літака «Допризовник Кіровоградщини» - 21 675 крб., а робітники МТС 40 тис. крб. на танки для 2-го Українського фронту, за що одержали подяку Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил СРСР. Комсомольці Помічної також відправили багато подарунків для бійців Червоної Армії.
Сільська Рада щодня займалася питанням поліпшення побуту трудящих. Правління ССТ налагодило кооперативну торгівлю та роботу закладів громадського харчування. Став до ладу хлібозавод. Здійснювалися заходи для нормалізації роботи медичних закладів і санітарно-профілактичної роботи. При сільраді працювала комісія для допомоги інвалідам війни, сім'ям загиблих воїнів та населенню, яке повернулося з евакуації. Уже наприкінці 1944 рокуПомічнянський відділ робітничого постачання відкрив швейну та взуттєву майстерні. Згодом на місці руїн і згарищ виросли середня школа, клуб, кінотеатр.
У роки четвертої п'ятирічки партійні організації залізничного вузла спрямовували зусилля трудящих на дальше піднесення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, запровадження режиму економії. На підприємствах вузла ширився патріотичний рух за дострокове виконання планів п'ятирічки. Так, вагонна дільниця 1947 року відремонтувала вагонів у 1,5 раза більше проти запланованого. Зростали ряди стахановців. У 1948 році 65 робітників справилися з кількома річними виробничими нормами. 18 чоловік рапортували про перевиконання п'ятирічних планів. Продуктивність праці підвищилася в середньому на 122,3 проц. У грудні 1948 року піщанобрідські комуністи, підсумовуючи зроблене, від імені 2-ї райпарт- конференції рапортували ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У про те, що підприємства Помічнянського залізничного вузла перевиконали річний план державних нагромаджень на 2,6 млн. крб. Вже на 1 жовтня 1950 року колектив станції завершив п'ятирічний план перевезення вантажів обсягом 6793 млн. експлуатаційних тоннокілометрів.
Дійовою формою розвитку творчої активності трудящих, виявлення резервів виробництва і усунення «вузьких» місць були технічні конкурси й огляди. У 1950 році залізничники впровадили понад сто раціоналізаторських пропозицій з економічним ефектом більше як на 300 тис. крб. За 1950 рік на 4674 великовагових поїздах транспортовано додатково 710852 тонни вантажів.
Партійна організація вузла (у 1953 році в ній налічувалося 226 комуністів4) постійно дбала про технічне оснащення підприємств залізничного
Помічна
Сторінка 5 з 9
Одразу ж після визволення відновили роботу вузловий партком і Помічнянська сільрада. Вони мобілізували трудящих на якнайшвидшу відбудову зруйнованога господарства. Відступаючи, окупанти підірвали паровозне депо, пасажирський вокзал. Першочерговим завданням трудящих було забезпечення безперебійного руху поїздів. Майже все населення Помічної виходило на недільники для очищення території і відбудови вузла. Через місяць паровозне депо приступило до ремонту паровозів. На підмогу водокачку та електростанцію. Вже у квітні 1944 року через станцію пішли поїзди, а в травні колектив залізничників Помічнянського вузла за кількістю перевезених вантажів зайняв перше місце по Одесько-Кишинівській залізниці.
Одночасно працівники транспорту дбали про відбудову сільського господарства, піднімали з руїн майстерні МТС, ремонтували сільськогосподарську техніку, зокрема, зібрали 17 зернових комбайнів. З допомогою залізничників колгоспи зони ГІомічнянської МТС весною 1944 року засіяли за 7 робочих днів 5011 га ранніх зернових, 7989 га технічних та інших культур. З братніх республік МТС одержала нову ґрунтообробну сільськогосподарську техніку. В 1944 році при МТС було підготовлено 50 механізаторів, переважно дівчат. До кінця 1944 року в Помічній уже працювали 12 партійних і 25 комсомольських організацій. На вузлі створено райком профспілки залізничників, а на підприємствах - місцевкоми. Відновила роботу й профспілкова організація при МТС. Більшість членів профспілок були стахановцями та ударниками.
Жителі Помічної активно включились у всенародний патріотичний рух допомоги фронтові. Помічнянські комсомольці й молодь зібрали на побудову літака «Допризовник Кіровоградщини» - 21 675 крб., а робітники МТС 40 тис. крб. на танки для 2-го Українського фронту, за що одержали подяку Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил СРСР. Комсомольці Помічної також відправили багато подарунків для бійців Червоної Армії.
Сільська Рада щодня займалася питанням поліпшення побуту трудящих. Правління ССТ налагодило кооперативну торгівлю та роботу закладів громадського харчування. Став до ладу хлібозавод. Здійснювалися заходи для нормалізації роботи медичних закладів і санітарно-профілактичної роботи. При сільраді працювала комісія для допомоги інвалідам війни, сім'ям загиблих воїнів та населенню, яке повернулося з евакуації. Уже наприкінці 1944 рокуПомічнянський відділ робітничого постачання відкрив швейну та взуттєву майстерні. Згодом на місці руїн і згарищ виросли середня школа, клуб, кінотеатр.
У роки четвертої п'ятирічки партійні організації залізничного вузла спрямовували зусилля трудящих на дальше піднесення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, запровадження режиму економії. На підприємствах вузла ширився патріотичний рух за дострокове виконання планів п'ятирічки. Так, вагонна дільниця 1947 року відремонтувала вагонів у 1,5 раза більше проти запланованого. Зростали ряди стахановців. У 1948 році 65 робітників справилися з кількома річними виробничими нормами. 18 чоловік рапортували про перевиконання п'ятирічних планів. Продуктивність праці підвищилася в середньому на 122,3 проц. У грудні 1948 року піщанобрідські комуністи, підсумовуючи зроблене, від імені 2-ї райпарт- конференції рапортували ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У про те, що підприємства Помічнянського залізничного вузла перевиконали річний план державних нагромаджень на 2,6 млн. крб. Вже на 1 жовтня 1950 року колектив станції завершив п'ятирічний план перевезення вантажів обсягом 6793 млн. експлуатаційних тоннокілометрів.
Дійовою формою розвитку творчої активності трудящих, виявлення резервів виробництва і усунення «вузьких» місць були технічні конкурси й огляди. У 1950 році залізничники впровадили понад сто раціоналізаторських пропозицій з економічним ефектом більше як на 300 тис. крб. За 1950 рік на 4674 великовагових поїздах транспортовано додатково 710852 тонни вантажів.
Партійна організація вузла (у 1953 році в ній налічувалося 226 комуністів4) постійно дбала про технічне оснащення підприємств залізничного
Дивиться також інші населені пункти району:
- Тишківка
- Юр'ївка
- Федорівка
- Трояни
- Перчунове
- Олексіївка
- Олександрівка
- Новостанкувата
- Новолутківка
- Миколаївка
- Маркове
- Любомирка
- Липняжка
- Дружелюбівка
- Гнатівка
- Глиняне
- Гаївка
- Піщаний Брід