Сторінка 3 з 9
працювати клуб, а при ньому - бібліотека. Діяли гуртки художньої самодіяльності, читалися лекції, влаштовувались диспути тощо. Великою популярністю користувався драматичний гурток, який ставив п'єси класиків української драматургії. З виступами та концертами помічнянські аматори виїжджали в навколишні села. Серед молоді здійснювалась активкаоборонно-спортивкаробота.
Робітничий колектив залізничної станції, насамперед комуністи й комсомольці допомагали селянам переходити до соціалістичних форм землеробства, брали участь в організаційно-господарському зміцненні перших колективних об'єднань. У сусідньому селі Старих Деревах 1925 року вони допомогли організувати перше товариство спільного обробітку землі, в інших - ремонтували сільськогосподарський реманент, виїжджали на польові роботи, інколи наражаючись на небезпеку з боку класових ворогів. Так, 1926 року в с. Глиняному куркулі підступно вбили помічнян- ського комсомольця-агітатора П. Литвинова,по дорозі в с. Олексіївку був поранений комсомолець В. Логвиненко. Допомога залізничників селу особливо посилилась під час масової колективізації.
У 1930 році створено Помічнянську МТС, яка обслуговувала частину артілей Новоукраїнського району. При МТС працювали курси для підготовки масових колгоспних кадрів. Протягом 1930-1935 рр. звідси вийшло 320 спеціалістів, з них 150 трактористів, 35 комбайнерів, 30 шоферів, 15 бригадирів тракторних бригад. Серед механізаторів широкого розмаху набув стахановський рух. Кращий бригадир Помічнянської МТС І. В. Гольченко був делегатом Одеського обласного з'їзду стахановців-трактористів і комбайнерів (12 жовтня 1935 року), де його преміювали цінним подарунком.
Ще в 1932 році Помічнянська Рада виступила ініціатором змагання Рад Одеської області за ударне проведення всіх польових робіт, зразкове збирання врожаю та
успішне виконання планів хлібоздачі державі. Рада залучила всі профспілкові організації станції до шефства над колгоспами. Велику допомогу партійним організаціям у масово-політичній роботі серед залізничників Помічної та колгоспників зони діяльності МТС подавала газета «Транспортник» політвідділу Помічнянського відділення залізниці, що виходила в 1933-1934 роках.
Навесні 1936 року МТС відвідав перший секретар ЦК КП(б)У С. В. Косіор. Через кілька днів він надіслав директорові МТС листа з аналізом діяльності станції та рекомендаціями щодо успішного проведення весняної сівби й підготовки до жнив. Цей лист широко обговорювали на зборах партійних організацій і колгоспників Піщанобрідського району, до складу якого з 17 лютого 1935 року входила Помічна.
У період реконструкції народного господарства відчутно зросли виробничі потужності й технічна оснащеність залізничного вузла. Парк вагонного депо поповнився верстатами, екіпірувальним обладнанням, і це дало змогу швидше і якісніше ремонтувати вагони. Стало до ладу нове депо. З ініціативи комуністів і комсомольців ширилось змагання за швидкісне транспортування народногосподарських вантажів. Стахановський рух за підвищення продуктивності праці очолив вузловий партком, організований 1936 року. Машиністи-кривоносівці освоїли водіння великовагових ешелонів. Молодь Помічнянського паровозного депо в 1938 році першою в країні запропонувала створити колону комсомольських паровозів ім. ХХ-річчя ВЛКСМ. А через два роки телеграфіст дистанції зв'язку, секретар комсомольської організації М. Левченко почав одночасно працювати на 8-9 апаратах, щомісяця заощаджуючи до 3 тис. крб. Почин помічнянських комсомольців було підтримано на всіх залізницях країни.
У 30-х роках у Помічній дала струм електростанція. Виросли цілі райони житлових багатоповерхових будинків. Тільки методом індивідуального будівництва споруджено 2500 жител. На станції з'явились нові приміщення клубу залізничників та бібліотеки, середньої й восьмирічної шкіл, лікарні та дошкільних закладів. 1936 року відкрито середню школу робітничої молоді. Повністю ліквідовано неписьменність серед дорослого населення. В селі й на станції працювали десятки спеціалістів з вищою та середньою освітою.
22 червня 1941 року залізничники Помічної, дізнавшись про віроломний напад фашистських загарбників на Радянський Союз, поклялися на мітингах до останньої краплини крові захищати рідну Вітчизну. До військкомату надійшло багато заяв трудящих з проханням відправити їх на фронт.
Дивиться також інші населені пункти району: