Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Помічна

Сторінка 4 з 9
Партком вузла почав перебудовувати свою роботу на воєнний лад. Було створено штаб охорони, який очолив комуніст В. С. Гуртовий (нині пенсіонер). Залізничники стали на бойову і трудову вахту, подавали діяльну допомогу фронтові.

Наприкінці липня 1941 року з наближенням лінії фронту залізничники О. С. Бернавек, Ф. Г. Умаиець та К. Ю. Михальський під обстрілом фашистських літаків відремонтували зруйновану колію на дільниці Новоукраїнка-Плетений Ташлик і забезпечили вихід 14 поїздів, які зосередилися на станції. При залізничному відділенні міліції активно діяв винищувальний батальйон із 40 бійців, до якого входили робітники, вчителі й учні. Загін підтримував порядок на станції, допомагав ліквідовувати наслідки нальотів ворожої авіації тощо. Евакуацією устаткування вузла в складних умовах прифронтової смуги вміло керував начальник політвідділу залізниці М. В. Стрєлков. Він особисто виводив ешелони з-під ворожого обстрілу. В глиб країни було вивезено все цінне майно та обладнання. На схід виїхало багато сімей залізничників.
4 серпня 1941 року в Помічну вдерлися фашистські загарбники. Вони жорстоко розправлялися з мирним населенням, грабували й знищували матеріальні цінності.
Окупанти стратили слюсарів вагонного депо С. Скоробрюха та М. Малиновського. Не щадили фашисти й дітей, зокрема, вбили підлітків Ваню і Надю Рудяків. 187 юнаків і дівчат насильно вивезено до Німеччини.
На початку 1942 року в Помічній створюється підпільно-диверсійна група, очолювана комуністом В. К. Вовченком. Група об'єднувала 10 підпільників, які дезорганізовували роботу залізничного транспорту, добували зброю та секретні дані, передавали їх партизанам, розповідали населенню правду про становище на фронтах. Кожного, кому загрожував арешт, переправляли в партизанські загони. В. К. Вовченко та В. І. Благодар захопили з кабінету коменданта станції радіостанцію. І вже наступного дня через лінію фронту полетіли зашифровані зведення та важливі повідомлення. В. С. Савощик, працюючи в технічній конторі станції, дізнавався про те, які вантажі щодня проходять через Помічну і повідомляв про це партизанів. Згодом частина групи на чолі з В. К. Вовченком влилася до загону ім. Пожарського, який діяв у черкаських лісах, інші приєдналися до партизанського загону Матвєєва, що базувався у Підвисоцькому лісі.
У 1943 році біля роз'їзду Бешкетове партизани влаштували зіткнення поїздів із живою силою і технікою гітлерівців, а в районі Луньового підірвали колію. В цих операціях особливо відзначилися В. А. Никифоров, Б. Я. Рачкован, І. В. Гаджієнко та інші. Залізничники, виконуючи завдання штабу партизанського загону ім. Пожарського, руйнували паровози, дезорганізували рух ешелонів. Машиніст В. В. Васильченко, перепаливши димогарні труби, вивів з ладу два паровози, а І. А. Ласкавий - 4. У ніч на 22 жовтня 1943 року В. К. Вовченко й М. Е. Імас у районі станції Голта зуміли зняти з 22 авіамоторів основні деталі. У боротьбі з окупантами нарівні з дорослими відзначилися й діти. Так, партизанським зв'язковим був піонер
A. Синицький. Одного разу при виконанні бойового завдання Аліка схопили гестапівці. Після жорстоких тортур його разом з іншими патріотами розстріляли в м. Пер- вомайську. В катівнях гестапо загинув і помічник машиніста Ю. Коломієць, який убив молотом фашиста і кинув його в топку паровоза. Жителі Помічної В. А.Бондаренко, В. І. Полтавчук, Т. К. Ласкава та багато інших патріотів, ризикуючи життям, переховували поранених партизанів, діставали для них ліки, теплий одяг і зброю.
2176 помічнянців воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни. Полковник
B. М. Ткаченко, командуючи інженерними військами 8-ї гвардійської армії, забезпечив успішну переправу радянських військ через Віслу, це сприяло створенню, розширенню й укріпленню важливого плацдарму. За це В. М. Ткаченка удостоєно звання Героя Радянського Союзу.
У визволенні Помічної від гітлерівських окупантів 17 березня 1944 року брали участь 13-а та 95-а гвардійські стрілецькі дивізії 5-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту. На ознаменування здобутої перемоги в боях за оволодіння Помічнянським залізничним вузлом та м. Новоукраїнкою Москва салютувала радянським військам двадцятьма артилерійськими залпами з 124 гармат. Серед визволителів Помічної були і її жителі майор Г. С. Рудий, який і тепер служить у Радянській Армії, та артилерист М. Д. Нікітін, згодом помічник машиніста тепловоза.


Сучасна карта - Помічна