Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Добровеличківка

Сторінка 6 з 10
Почесної книги ВСГВ занесено прізвища близько 20 кращих механізаторів, зокрема П. І. Воротнюка, О. Г. Гончарова, І. І. Горбатюка та інших.
Перед Великою Вітчизняною війною в селі побудовано ряд нових та розширено старі підприємства: райпромкомбінат, харчокомбінат, маслозавод, вальцьовий млин, олійню, цегельний завод і хлібопекарню. Промислові артілі об'єднували майстрів не тільки Добровеличківки, а й навколишніх сіл. Про високий художній рівень килимарниць артілі
«Червоний килим» свідчить їхня участь у першій виставці українського народного мистецтва 1936 року в Києві. Тут експонувався перший український радянський тематичний килим: «К. Є. Ворошилов приймає парад Червоного козацтва», витканий за картоном Д. Шавикіна групою килимарниць, у числі яких була і жителька з Добровеличківки О. Домброван.
Заможнішим стало життя трудящих. Колгоспники усіх чотирьох артілей одержували по 4-6 кг зерна на трудодень. Господарства виділяли значні кошти на оздоровлення своїх трудівників у санаторіях і будинках відпочинку. Багато уваги приділялося охороні здоров'я. Населення обслуговували лікарня з поліклінічним відділенням, дві аптеки й санепідстанція, де працювали 9 лікарів і 30 чоловік середнього медперсоналу. Всі діти шкільного віку були охоплені навчанням. Ще на початку 30-х років почала діяти середня школа. На сценах будинку культури, клубу й червоних кутків часто виступали сільські аматори з виставами й концертами. Тут же організовувались цікаві лекції, тематичні вечори тощо.
Економічний і культурний розвиток села перервав напад фашистів на нашу країну. Понад 400 добровеличківців пішли захищати Батьківщину. Ті, що залишилися, будували укріплення, евакуювали в східні райони країни техніку та худобу. Було створено винищувальний загін для боротьби з ворожими диверсантами 1 серпня 1941 року гітлерівці захопили Добровеличківку. Окупанти чинили звірячі розправи над мирним населенням. 140 патріотів розстріляли. Від рук катів загинули С. Терлецький, Г. Крикливий, В. Портков, сім'ї М. Кошового та І. Громова, яких звинуватили у зв'язку з партизанами. До Німеччини було насильно вивезено 74 добровеличківських юнаків і дівчат. У колишньому дитбудинку окупанти влаштували пересильний табір, де перебували тисячі військовополонених. Колгоспниця Н. Бондаренко і ще кілька жінок допомогли втекти звідти понад 200 в'язням. Незважаючи на погрози, населення давало притулок радянським пораненим бійцям і втікачам з фашистського полону; саботувало заходи загарбників - будівництво і ремонт шляхів, вивезення хліба.
17 березня 1944 року частини 14-ї гвардійської стрілецької і 9-ї гвардійської повітряно-десантної дивізій 5-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту очистили Добровеличківку від гітлерівських загарбників. Серед визволителів був і місцевий житель, гвардії капітан І. Т. Лозицький. У боях за село загинули смертю хоробрих 34 радянські воїни. їх поховано в парку поряд з полеглими за владу Рад у громадянську війну.
Гітлерівці завдали великої шкоди громадському господарству: худобу вивезли до Німеччини, МТС - пограбували, а майстерні зруйнували. Фашисти знищили
будинок культури, клуби, бібліотеки, школи. Комуністи й сільська Рада насамперед приступили до організації весняної сівби. Відразу ж після визволення відновили роботу колгоспи. Колгоспники здавали на посів зерно з власних мізерних запасів. У плуги й сівалки запрягали корів. Збирали врожай вручну. Долаючи численні труднощі, хлібороби повністю виконали план хлібоздачі й натуроплати за роботи МТС 1944 року.
Трудящі Добровеличківки здали у фонд Червоної Армії сотні центнерів хліба та інших продуктів. Того ж 1944 року вони подали допомогу й шахтарям Донбасу: відправили 42 цнт пшениці, 150 цнт кукурудзи, 280 цнт картоплі, 560 кг меду, 8 тис. штук яєць, багато овочів і фруктів. Зібрали 48 тис. крб. на будівництво літаків «ДопризовникКіровоградщини», а також внесли значну суму на будівництво танкової колони.
До річниці визволення Добровеличківки було відбудовано маслозавод, млин, олійню й пекарню. Велися роботи по відродженню електростанції та цегельного заводу. Механізатори Добровеличківської МТС швидко відремонтували машини. Незабаром сюди почала надходити техніка з братніх республік, зокрема перші трактори з РРФСР. У розвитку


Сучасна карта - Добровеличківка