Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Добровеличківка

Сторінка 5 з 10
18 лютого 1930 року дрібні колективні господарства об'єдналися у два - «Перше травня» та ім. Н. К. Крупської. Головою першого колгоспу обрано сільського активіста І. Н. Горбатюка. 1927 року він був делегатом VI Всеукраїнського з'їзду КНС з ухвальним голосом. Керуючи до 1941 року одним з добровеличківських колгоспів, він докладав багато зусиль до справи розвитку сільськогосподарського виробництва. І. Н. Горбатюк і нині бере активну участь у громадському житті селища.
Колективізація викликала ненависть класових ворогів, вони підпалювали хати колгоспників-активістів, громадський хліб і стайні. В ніч на 17 січня 1930 року куркулі вчинили замах на секретаря комсомольської організації. Збуваючи і знищуючи власних коней, куркулі та їхні підголоски агітували за це й середняків. Якщо на березень 1931 року в Добровеличківці налічувалося 646 коней, то на лютий наступного року їх залишилося всього 534. На своїх загальних зборах колгоспники сіл району вимагали суворої кари злочинцям. У Добровеличківці було розкуркуле- но понад 20 місцевих глитаїв, виборчих прав позбавлено торговців і кустарів-ви- зискувачів.
Райком партії та райвиконком (3 березня 1923 року Добровеличківка стала центром району Первомайського округу Одеської губернії) постійно дбали про зміцнення економіки молодих колективних господарств і підготовку кадрів сільського господарства. Так, рішенням райвиконкому від 20 травня 1930 року артілям передано конфісковані у куркулів млин та олійню. Багатьох молодих колгоспників послано на технічні курси. Організовувалися екскурсії в кращі господарства. Школою господарювання для добровеличківських селян стала артіль «Перше травня». На її ланах у 1930-1931 рр. створено дослідно-показове поле2, де працювали досвідчені кадри: агроном, бригадири рільничих бригад. Високий рівень землеробства забезпечував одержання добрих урожаїв і своєчасне виконання планів хлібоздачі. Було налагоджено чіткий облік праці, господарство відзначалося міцною трудовою дисципліною. Тісні дружні стосунки зв'язували трудящих міста й села. На початку 1930 року в Добровеличківку прибулиробітники-двадцятип'ятитисячники з Одеси, Харкова, Єлисаветграда - С. К. Лихачов, А. П. Черкашин та інші. Окремі з них очолили колгоспи, працювали у райколгоспспілці. Шефи допомагали ремонтувати сільськогосподарські машини та інвентар, організовували кооперування ремісників-кустарів. За їхньою участю створено промислові артілі «Червоний килим» і «Червоний лозовик».
Весною 1931 року в селі організовано МТС, яка швидко поповнювалася сільськогосподарською технікою, в 1933 році вона мала вже 52 трактори, 12 автомашин, 12 молотарок. Створений при МТС політвідділ проводив широку виховну роботу серед хліборобів, виступив ініціатором створення курсів для підготовки колгоспних кадрів.
На 10 березня 1931 року в колгоспи влилося 87 проц. селянських дворів. А до 1932 року колективізацію в Добровеличківці було повністю завершено. Поступово колективні господарства зміцнювались організаційно й економічно. Велика увага приділялась підвищенню культури землеробства, зростала врожайність полів. Якщо на 1925 рік середня врожайність зернових у добровеличківських господарствах становила тільки 8 цнт з гектара, то за роки першої і другої п'ятирічок хлібороби збирали в середньому по 20-22 цнт, а озимої пшениці - до 30 цнт з гектара. Артілі стали багатогалузевими господарствами. Збудовано ферми для великої рогатої худоби, свиней, овець і птиці.
Партійна організація виховала загін кваліфікованих кадрів - механізаторів, бригадирів, ланкових, майстрів високих урожаїв. Багато жінок освоїли спеціальність механізатора. Трактористка Добровеличківської МТС комсомолка І. Враченко
була делегатом обласного з'їзду стахановців-трактористів і комбайнерів, який відбувся в жовтні 1935 року в Одесі. Першість у соціалістичному змаганні серед тракторних бригад району кілька років утримувала бригада, яку очолював І. І. Силенко. У 1938 році вона добилася середнього виробітку на трактор ЧТЗ 3605 га умовної оранки і зекономила 22 207 кг пального. І. І. Силенка нагороджено орденом Леніна. 1939 року Виставком ВСГВ преміював його легковою автомашиною. Одного з кращих механізаторів А. Г. Тарасенка удостоєно ордена Трудового Червоного Прапора. В 1939 році відзначено орденом Леніна тракториста цієї ж МТС С. М. Рижика. До


Сучасна карта - Добровеличківка