Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Добровеличківка

У березні 1917 року, як тільки стало відомо про Лютневу буржуазно-демократичну революцію, волосний старшина скликав представників населених пунктів і зачитав повідомлення про повалення самодержавства й утворення Тимчасового уряду. Сход обрав волосний т. зв. громадський комітет, до якого ввійшли поміщик Ревуцький, власник лісоскладу Межибовський і кілька куркулів. У новостворених установах залишилися працювати старі чиновники. Колишній земський начальник поміщик Карачан став суддею. Представники партій меншовиків та есерів, посилаючись на
скликання Установчих зборів, протидіяли розв'язанню земельного питання, виступали проти створення земельного комітету. Особливо посилилось незадоволення жителів після селянського з'їзду Херсонської губернії, що відбувся 3-4 квітня 1917 року й висловився за націоналізацію приватновласницької землі. Коли в травні 1917 року під час виборів до волосного земства есери вмовляли селян голосувати за представників своєї партії, трудящі не підтримали їх. На зборах, де обирали волосний земельний комітет, селяни виступили проти представників буржуазії та поміщиків, заявивши, що ті ніколи не дадуть землі й свободи біднякам. Під впливом агітаційно- пропагандистської роботи більшовиків і фронтовиків селяни рішуче вимагали поділу землі багатіїв.
Дізнавшись про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, жителі Добровеличківки й навколишніх сіл зібралися на багатолюдний мітиг. З промовами виступали солдати-фронтовики. Вони закликали односельців втілювати в життя ленінський Декрет про землю.
Контрреволюційні сили чинили шалений опір встановленню Радянської влади. Тільки на початку лютого 1918 року в Добровеличківці обрано волосний революційний комітет (голова - М. Титаревич), який узяв владу в свої руки. Першим найважливішим заходом ревкому був розподіл поміщицьких земель серед бідняків. Але цю роботу не вдалося завершити: у березні 1918 року Добровеличківку окупували австро- німецькі війська. Разом з ними повернулися й багатії, які відбирали у селян землю та майно. Загарбники наклали на населення велику контрибуцію. Почалися масові арешти й розстріли.
Для боротьби проти окупантів підпільний ревком створив партизанський загін, у який записалося понад 40 чоловік: М. Мунтян, Ф. Блощенко, О. Войцеховська, А. Тодосенко та інші, а також повстанці сусіднього села Липняжки. Понад 100 чоловік під командуванням матроса М. Рябоконя в червні 1918 року зав'язали перший бій з окупантами, який закінчився перемогою партизанів. Але з прибуттям ворожого підкріплення загін відступив на північ до лісів. Там він об'єднався з Тишківським
повстанським загоном. Інтервентам вдалося заарештувати 18 партизанів, серед них добровеличківців: П. Поляруша, Л. Стрельченка, Ю. Донця, О. Шепелевського та інших. Усіх їх прилюдно стратили. Над братською могилою бійців за владу Рад у парку Добровеличківської середньої школи встановлено пам'ятник.
У листопаді 1918 року австро-німецьких окупантів було вигнано. Та приступити до мирної праці трудящим не вдалося. З грудня 1918 року в селі «господарювали» петлюрівці. На сходках і мітингах жителі виступали проти Директорії. В березні 1919 року під натиском радянських військ і місцевих партизан петлюрівці втекли з Добровеличківки. 13 квітня відбулися вибори волревкому. До його складу увійшли представники більшовицької партії, які тоді ж створили перший у волості партосе- редок. На території волості ще тривалий час ширяли різні буржуазно-націоналістичні банди, що грабували населення, переслідували активістів. Вол ревком і парт- осередок організовували жителів на подолання опору куркульства й контрреволюційних банд, заготівлю харчів і фуражу для Червоної Армії.
У серпні село захопили денікінці. 1 лютого 1920 року Червона Армія вигнала їх звідси. До волосного революційного комітету обрано М. Росовського, П. Подоляна і В. Кравченка. Створено волосну міліцію з 15 чоловік. Значну допомогу в ліквідації банд подав добровеличківцям 48-й територіальний кавалерійський полк особливого призначення, сформований у Первомайську (тепер Миколаївської області). 30 березня 1920 року відбулися вибори Добровеличківського волосного виконавчого комітету. У червні 1920 року виникли комітет незаможних селян, комітет взаємодопомоги тощо. Засновано профспілкову організацію.



Сучасна карта - Добровеличківка