Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Добровеличківка

Сторінка 4 з 10
Спираючись на сільську бідноту, партійний осередок і волвиконком багато зробили для втілення в життя декретів Радянської влади. Активну участь у здійсненні усіх революційних перетворень брали члени комнезаму. Рада та КНС наділяли землею безземельних і малоземельних селян згідно з законом від 5 лютого 1920 року - по 1,5 десятини на їдця, враховуючи й тих, хто служив у Червоній Армії; в першу чергу одержували сім'ї загиблих у боротьбі за владу Рад. КНС узяв на облік реманент, тягло, майстерні, млини й зерно всіх господарств села.
Одним з найневідкладніших завдань того часу було подання допомоги робітничому класові та Червоній Армії хлібом. Так, у травні 1920 року волвиконком організував дострокове виконання продрозкладки. За п'ятиденний строк хліб була вивезено на зсипний пункт. Контрреволюційні недобитки всіляко протидіяли соціалістичним перетворенням. Так, 13 травня 1920 року бандити увірвалися до приміщення волвиконкому, знищили папери, забрали печатку і 88 699 крб. громадських грошей. Куркульські елементи нерідко відкрито саботували розпорядження органів влади, тероризували населення, особливо комуністів і радянських активістів, порушували нормальну роботу установ. Взимку 1920 року вони вбили голову КНС С. К. Донця, а його тіло вкинули в ставок під лід.
Активну участь у боротьбі за зміцнення Радянської влади брали комсомольці й молодь, які створили в 1920 році свою організацію. Першими комсомольцями були Ф. Колісниченко, М. Громов, М. Філонов, А. Бабенко та інші. Молодь боролася з бандитизмом, дбала за те, щоб забезпечити сім'ї червоноармійців паливом і хлібом,, виконати продрозкладку.
В умовах післявоєнної розрухи волвиконком і комітет незаможних селян докладали багато зусиль для налагодження роботи кооперації й постачання трудящих предметами широкого вжитку. В умовах непу пожвавилося господарське життя,, відновлювалися довоєнні посівні площі. 20 травня 1923 року сход жителів Добровеличківки ухвалив взяти шефство над 3-м батальйоном 43-го полку Сиваської дивізії,.
відправити червоноармійцям 100 пудів зерна. У серпні того ж року на ремонт червоних казарм було зібрано 200 пудів зерна, у вересні на будівництво повітряного флоту - 91 пуд зерна.
Партійний осередок та КНС всіляко заохочували сільську бідноту до спільного обробітку землі. Першим колективним господарством у Добровеличківці стала створена в 1922 році сільськогосподарська артіль «Поступ». У наступному році організовано артіль «Слава». Перша скооперувала 15 селянських господарств і 107 га землі, друга - 14 дворів і 101 га землі. У 1925 році виникли товариства спільного обробітку землі «Червоний хлібороб» і «Перший крок», які об'єднали по 24-33 господарства і по 173-178 га землі. Тоді ж було засновано машинно-тракторне товариство «Червоний сівач».
Вже на 1926 рік у Добровеличківці працювало дві лікарні, дві амбулаторії, три аптеки. Юнаки й дівчата виступали ініціаторами організації шкіл лікнепу, хат-чита- лень, перших суботників, проводили антирелігійну пропаганду. Для створення бібліотек книги збирали в населення. 5 квітня 1923 року загальні збори жителів вирішили взяти на себе утримання трудової школи. У 1922 році трудящі Доброве- личківки телеграфували В. І. Леніну: «Шановний вождь світового пролетаріату Володимир Ілліч! Сьогодні, 10 жовтня, коли Ви після тривалої хвороби приступили до нової великої нормальної роботи, ми, робітники і селяни Добровеличківської волості, відкриваємо спільний робітничо-селянський клуб Вашого імені...». Для підготовки вчительських кадрів у 1925 році в колишній жіночій учительській семінарії відкрито педагогічний технікум. У 1929 році технікум переведено до м. Перво- майська, а на його базі засновано дитячий будинок, де виховувалось понад 400 ді- тей-сиріт. На цей час у селі діяло три семирічні школи на 800 дітей, працювало більше як 30 вчителів і вихователів. У 1929 році з ініціативи громадськості організовано кустарно-промислову школу.
Партійна та комсомольська організації широко пропагували серед населення переваги колективних форм господарювання. До роз'яснювальної роботи залучали вчителів, агрономів. На 1927 рік у селищі вже налічувалося 10 колективних господарств. 1929 року в колгоспи почали масово вступати й середняцькі родини.. Рада, комуністи й КНС створили в усіх десятьох артілях батрацько-бідняцькі групи для проведення суцільної колективізації та ліквідації куркульства як класу.


Сучасна карта - Добровеличківка