Сторінка 8 з 11
колгоспах не вистачало. Нерідким явищем того часу було використання колгоспниками на артільних ланах власних корів.
У дуже складних умовах трудящі добивалися значних успіхів. Так, артілі «Червона Армія», «ХТЗ», ім. XIII з'їзду КП(б)У та ім. Куйбишева 1945 року освоїли 3141 га орної землі із загальної кількості 5183 га. Вони виростили по 15,5 цнт зернових з кожного гектара посіву. З допомогою держави почало відроджуватися громадське тваринництво. На фермах міських колгоспів 1945 року утримувалося 269 голів великої рогатої худоби. За 2 роки відновлено технічну базу машинно-тракторної станції.
Напружено працював райком партії в 1944-1945 рр. Систематично на зборах комуністів, демобілізованих воїнів, робітників і колгоспників обговорювалися питання якнайшвидшої відбудови промисловості, хлібозаготівель тощо. 30 вересня 1945 року відбулися збори демобілізованих воїнів, на яких з доповіддю про чергові завдання господарського і культурного розвитку міста й району виступив перший секретар райкому партії С. П. Березняк. Колишні фронтовики підтримали заклик активно включитися у відбудовні роботи. У 1948 році освоєно довоєнні посівні площі. Держава виділила артілям посівний матеріал, а МТС забезпечила технікою. Восени 1950 року до колгоспу ім. Куйбишева приєднали артіль ім. XIII з'їзду КП(б)У, артілі «Червона Армія» та «ХТЗ» злилися у велике господарство. На основі колгоспів «Шлях до комуни» і «За високий урожай» утворено артіль ім. Войкова. Наступного року до колгоспу «Червоний шлях» приєднали артіль «Комуніст». Ці заходи дали добрі наслідки. Вже 1950 року в міських колгоспах зібрали на круг по 16-17 цнт зернових з га, в т. ч. озимої пшениці по 20-21 цнт. Прибутки у хліборобстві становили понад 1,5 млн. крб. Того ж року у цих артілях вироблено 122 цнт м'яса і 5200 цнт молока. За реалізовану тваринницьку продукцію одержано прибутку понад півмільйона карбованців.
Водночас відбулося об'єднання промислових артілей міста. 1947 року засновано швейну та взуттєву майстерні промартілі «III Інтернаціонал». Підприємства міста систематично перевиконували виробничі плани. Для прискорення і поліпшення будівельних робіт в артілях восени 1956 року створено «Міжколгоспбуд». Комбінат комунальних підприємств об'єднував: електростанцію, лазню, готель, перукарню, газове господарство і мережу водопостачання. 1960 року промартілі «Інпраця»,
«Жовтень», «III Інтернаціонал» та цехи промкомбінату об'єдналися в побутовий комбінат.
Завдяки високій культурі землеробства і самовідданій праці хліборобів артілі зібрали 1955 року врожай по 22-24 цнт з кожного гектара посіву зернових, а в артілі «Комінтерн» - по 27,6 цнт. Збільшення поголів'я корів на фермах підвищило у 1956 році надої молока у два рази. Колгоспи ставали все більш рентабельними. На початку 1958 року до колгоспу ім. XX з'їзду КПРС приєднали артіль ім. Куйбишева. Міські господарства мали 14,8 тис. га сільськогосподарських угідь. У держави вони закупили 44 трактори, 35 комбайнів різних видів, багато
плугів, сівалок, культиваторів тощо. Застосування сучасної техніки, правильний обробіток землі сприяли значному підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. Уже 1958 року було вирощено в середньому по 20,8 цнт зернових, 300-345 цнт цукрових буряків, а ланка Є. І. Заволоки з артілі «Комінтерн» одержала по 411 цнт буряків. Працівники молочнотоварної ферми цього ж господарства добилися надою молока по 2300 кг від корови, а кращі доярки - по 2844-3289 кг. Наступного року тваринники цієї артілі довели виробництво м'яса до 52,5 цнт, молока - до 278 цнт на 100 га сільськогосподарських угідь.
У 1957 році комсомольці міських артілей виступили з ініціативою послати кращих юнаків і дівчат на ферми. Цей почин підхопили сільські комсомольські організації району й області. В міських колгоспах було створено 3 комсомольсько-молодіжні ферми, де молоді тваринники організували комсомольські пости, налагодили контроль за витрачанням кормів.
За успіхи у сільськогосподарському виробництві Президія Верховної Ради СРСР нагородила передових колгоспних трудівників. Комбайнеру В. Ю. Бойку 1957 року присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Ордена Леніна удостоєні голови артілей ім. XX з'їзду КПРС та «Комінтерн» - О. М.
Дивиться також інші населені пункти району: