Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бобринець

Сторінка 3 з 11
робітничого контролю, відбувалися масові мітинги і демонстрації протесту проти імперіалістичної політики Тимчасового уряду.
Перемогу Жовтневого збройного повстання у Петрограді трудящі Бобринця зустріли з великим піднесенням. Наприкінці 1917 року в місті виникла більшовицька група. 30 грудня 1917 року під керівництвом більшовиків на мітингу солдатів-фронтовиків створено військово-революційний комітет у складі чотирьох робітників: Г. Удовиченка, Т. Пугача, Савинського, Іванова. Але вже через тиждень на вимогу голови міської думи до Бобринця прибула сотня гайдамаків і весь склад військово-революційного комітету заарештувала. Після протесту з боку робітників їх було відпущено. 12 січня 1918 року на зборах селян, солдатів і робітників обрано новий склад військово-революційного комітету з шести чоловік на чолі з Л. О. Мельниковим.
Військово-революційний комітет закликав населення Бобринця боротися за встановлення Радянської влади в місті. З Єлисаветграда представники комітету привезли кулемет і 75 гвинтівок. Через кілька днів у місті було сформовано загін Червоної гвардії з 50 піхотинців і 25 кіннотників. На початку лютого 1918 року Єлисаветградський ревком послав у Бобринець червоногвардійський загін для допомоги місцевим робітникам у встановленні влади Рад. Того місяця в місті було проголошено Радянську владу. З наближенням австро-німецьких військ у березні створено підпільний військово-революційний комітет.
Після вигнання кайзерівських військ владу в місті захопили петлюрівці. В грудні 1918 року підпільний комітет домовився з Лозуватським партизанським загоном, яким командував О. Т. Бусуйко, спільними зусиллями визволити Бобринець. Оточивши місто з трьох боків, загін вибив звідти петлюрівців. Військово-революційний комітет проголосив відновлення Радянської влади. Однак петлюрівці знову вдерлися в Бобринець. 13 членів комітету було заарештовано. Згодом ті, що уникли арешту, звільнили їх. 31 січня партизани вигнали петлюрівців з міста. Військовим комісаром Бобринця став П. Ю. Мельниченко. На початку березня відбулися вибори до Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Головою виконавчого комітету став П. Ю. Мельниченко, а військовим комісаром О. Т. Бусуйко.
Боротьбу з григор'євськими і куркульськими бандами очолив створений у квітні військово-революційний комітет. Одним із важливих заходів комітету, комуністів було також взяття на облік і заготівля продовольства, організація продзагонів. З 4 до 9 квітня з міста відправили до Єлисаветграда 30 тис. пудів пшениці. У червні, скориставшись відсутністю основних сил бобринецького гарнізону, що ліквідовували під Компаніївкою рештки григор'євських банд, куркулі розгромили штаб гарнізону. Частини Червоної Армії при підтримці населення ліквідували куркульський заколот.
Наприкінці липня 1919 року під час наступу денікінців у місті оголошено загальну мобілізацію до Червоної Армії. Комуністи-агітатори роз'яснювали населенню складність обстановки, закликали до боротьби з білогвардійцями. В резолюції, прийнятій на одних із зборів, говорилося: «Ми, селяни й робітники м. Бобринця, вирішили вести найрішучішу боротьбу проти контрреволюції, бандитів і погромників...».
800 жителів міста влилося до лав Червоної Армії. В резолюціях зборів, що відбувалися тоді в місті, висловлювалась готовність бобринців допомогти пролетаріату Росії продовольством.
27 липня 1919 року до Бобринця зненацька увірвалася куркульська банда. Керівники радянських органів П. Ю. Мельниченко, С. Гінкул та О. Іванов були розстріляні. В серпні Бобринець захопили денікінці. З лютого 1920 року частини 45-ї дивізії 14-ї армії вигнали білогвардійців з міста. Того ж місяця відновив роботу ревком, очолений І. Ф. Голубовим. Вже на другий день після визволення Бобринця комуністи, яких було 12, обрали тимчасовий партком, а 5 березня - постійний партійний комітет. 8 березня партком відрядив у навколишні села комуністів на допомогу трудящому селянству у його боротьбі за зміцнення Радянської влади. У квітні при парткомі створено відділ для роботи на селі.
З перших днів після визволення ревком і партком повели рішучу боротьбу проти спекулянтів, порушників дисципліни на підприємствах та установах. На облік взяли наявні продукти й товари. Земельний відділ ревкому на основі закону Всеукрревкому про землю приступив до розробки плану


Сучасна карта - Бобринець