Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бобринець

Сторінка 6 з 11
наступного року бобринецькі комсомольці організовували комсомольсько-молодіжні ферми, ударні бригади, збирали хліб, гроші до фонду третього вирішального року п'ятирічки.
Успіхи колективізації викликали опір куркулів, які вдавалися до фізичного знищення активістів, провадили шалену агітацію проти колгоспів, палили майно, аби не здавати його в артіль.
Боротьба проти куркульства сприяла згуртуванню бідняків і середняків. Навесні 1930 року почалося об'єднання ТСОЗів. Другий районний з'їзд колгоспників, що відбувся 22 січня 1931 року, схвалив ініціативу трудівників артілі «Труд хлібороба», які висунули лозунг «Жодного бідняка поза колгоспом!». Завдяки зусиллям радянських, партійних і комсомольських органів колективізацію в Бобринці завершено 1931 року. В січні того року друга районна партійна конференція підбила підсумки колективізації, накреслила перспективи дальшого розвитку сільського господарства району, розробила заходи щодо ліквідації куркульства. З 20 вересня 1930 року почала виходити районна газета «Червоний шлях», на сторінках якої систематично висвітлювався хід колективізації.
Протягом 1930-1932 рр. ТСОЗи й артілі об'єдналися в 11 великих господарств: ім. XIII з'їзду КП(б)У, ім. Куйбишева, «Червоний шлях», «Комуніст»,ім. Ворошилова та ін. Комуністи розуміли, що економічний розвиток колгоспів неможливий без технічного оснащення, впровадження нових досягнень сільськогосподарської науки, підготовки досвідчених кадрів. 1930 року райпартком відрядив на керівну роботу в села 150 бідняків і робітників, 563 чоловіка закінчили при Бобринецькому технікумі сільського господарства курси агротехніки і тваринництва. Селяни оволодівали спеціальностями трактористів, птахарів-інкубаторників, електромонтерів, рахівників тощо.
В 1931 році засновано Бобринецьку МТС, парк якої через два роки налічував 57 тракторів, 14 молотарок, 8 вантажних автомашин. МТС обслуговувала 57 з 87 артілей району. Для політмасової роботи при МТС організовано політвідділ і його орган - газету «Стерновий соцперебудови». Розгорталось соціалістичне змагання. Особливо відзначився токар В. Печенюк, який скоротив термін виготовлення шплінтів у 9, а обробки колінчатого вала - у 2 рази.
1937 року в Бобринці організовано сортодільницю, де впроваджувалися кращі сорти пшениці, жита, соняшнику. Прибутки місцевих колгоспів збільшилися порівняно з 1936 роком утричі, а в окремих господарствах досягли 250-270 тис. карбованців.
За успіхи в соціалістичному змаганні до Почесної книги ВСГВ в 1939 році занесені бобринецькі артілі «Комінтерн», ім. XIII з'їзду КП(б)У та ім. Куйбишева, які в 1937-1938 рр. збирали в середньому 11,8-12 цнт соняшнику з кожного гектара. Учасниками виставки стали механізатори Бобринецької МТС О. І. Олексієнко, С. О. Гончарко, М. Є. Леонов, бригадири тракторних бригад А. П. Когут та І. І. Тєфтєєв, колектив Бобринецької інкубаторно-птахівничої станції. В наступному році на ВСГВ район представляли колгоспи ім. Куйбишева, ім. XIII з'їзду КП(б)У, «Червока Армія», свиноферма колгоспу «Комінтерн», Бобринецька сортодільниця.
Зв роки першої п'ятирічки завдяки новому устаткуванню були переобладнані млини. Напередодні 15-х роковин Жовтня почав працювати маслозавод. У травні 1928 року розпочалося будівництво нової електростанції. З січня 1931 року стала до ладу інкубаторно-птахівнича станція на 300 тис. курчат за сезон. Протягом другої п'ятирічки промисловість державного і кооперативного секторів у селищі зросла у вісім разів. Порівняно з останнім роком першої п'ятирічки збільшилася кількість робітників у 2,5 раза.
Опорою партійної організації у відбудові і розвитку промисловості й торгівлі стали профспілки. За роки першої п'ятирічки кількість членів їх зросла на 900 чоловік. Підвищення продуктивності праці дало можливість 1932 року збільшити порівняно з 1928 роком зарплату робітникам на 10-15 проц., а на кінець другої п'ятирічки вона підвищилася на 125 проц. Робітники і службовці активно відгукпулися на заклик партії створити фонд індустріалізації - 1931 року до нього надійшло 130 тис. крб., 1932 року - 250 тис. карбованців.
У жовтні 1938 року Бобринець переведено до розряду міст. Заможно і культурно жили його мешканці. Держава повсякденно піклувалася про


Сучасна карта - Бобринець