Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бобринець

Сторінка 5 з 11
нічних змін жінок, підліткалі обмежили тривалість робочого дня до 4-6 годин, видавали спецодяг. На підприємствах створювались спеціальні комісії, які стежили за своєчасною виплатою зарплати, видачею продуктових пайків робітникам тощо.
Партком багато уваги приділяв розвитку народної освіти, культури, вихованню дітей. У 1920 році засновано технічну школу і сільськогосподарські курси. Восени того ж року відкрили два дитячі будинки на 67 сиріт. Працювали центральна бібліотека, педагогічний музей, пересувкадитяча бібліотека, агітаційно-лекторський пункт, 2 театральні колективи.
Успіхи радянського будівництва викликали шалену лють куркулів. У передмістях Бобринця і навколишніх селах вони палили хати сільських активістів, провадили злісну агітацію проти радянських органів і їх заходів, приховували хліб, продовольство. 30 серпня 1920 року на засіданні представників парткому, виконкому, караульної роти, робітничо-селянських інспекцій створено революційний комітет, до складу якого обрано Бояруноса, Димова, Бур'яноватого. Ревком, спираючись на підтримку загону червоноармійців, вилучив лишки продовольства у багатіїв. Миколаївська губернська надзвичайна комісія приділяла багато уваги боротьбі з бандитизмом у Бобринці.
У 1921-1922 рр. та з 1923 року Бобринець - центр однойменного району. В 1923 році в місті працювали вже електростанція, 7 маслозаводів, 5 млинів, 98 приватних торговельних підприємств. Протягом року кількість промислових підприємств (переважно за рахунок ремісничих) зросла до 773. їх технічна оснащеність була вкрай низькою: лише на 9 з них працювали двигуни. Електростанція, що виробляла 86 тис. квт.-год. електроенергії за рік, ледве задовольняла промислові й побутові потреби міста.
Багато уваги приділяли бобринецькі комуністи роботі серед селян. Для керівництва сількомнезамами було створено центральний міський комнезам, який очолював І. Яременко. В жовтні 1920 року КНС виникли і в передмістях Бобринця - Ащепівці, Грицьковому, Рущині. У квітні 1922 року районна конференція КНС накреслила заходи для допомоги бідняцьким господарствам і впорядкування землекористування. При райвиконкомі замість ліквідованого центрального міського КНС створено районний КНС. Із земельного фонду міста та з фонду конфіскованої поміщицької землі селяни одержали наділи в середньому по 1,8-1,9 десятини на їдця. За 1922-1927 рр. на хутори й села з Бобринця виїхало 5813 чоловік, яким держава виділила понад 10 460 десятин землі. Ще на початку 20-х років почали створюватися перші колективні господарства. 1923 року в Бобринці організовано товариства «Бобринецьке», «Єднання» та сільськогосподарська артіль «Зірка». Восени 1925 року в Ащепівці засновано машинно-тракторні товариства «Хвиля революції» і «Україна». 69 селянських господарств об'єдналися у ТСОЗ «Серп».
Коли стало відомо про тяжку хворобу В. І. Леніна, трудящі Бобринця стежили за повідомленнями про стан його здоров'я. У надісланій телеграмі від об'єднаного засідання Бобринецької районної організації КП(б)У, КСМУ, КНС, райвиконкому і профспілки висловлювалися «... щирі побажання якнайшвидшого одужання». В день смерті Ілліча в робітничому клубі ім. Леніна відбулося траурне засідання райпарткому, райвиконкому, райкому комсомолу та КНС. Наступного дня в місті відбулися траурні мітинги. Трудящі дали клятву йти ленінським шляхом, згуртовуючись навколо Комуністичної партії. На 7 травня 1924 року кількість членів міської парторганізації зросла до 74 чоловік.
З червня 1930 року рішенням Єлисаветградського окрвикоякому Бобринець віднесено до категорії селищ міського типу. Селищна Рада докладала всіх зусиль для
дальшого економічного і культурного розвитку селища. Ще на початку 1929 року в Бобринці утворилося 6 ТСОЗів. За рішенням райвиконкому в грудні того ж року організовано «Райкоопзерно».
В січні 1930 року в Бобринці створено колгосн «Перше травня», птахівниче господарство «Добробут», артіль «Труд хлібороба» тощо. Того ж року районний партійний комітет скликав зліт комсомольців-ударників і двадцятип'ятитисячний в. 400 його учасників закликали комсомольців усієї Єлисаветградщини взяти активну участь у боротьбі за суцільну колективізацію, зміцнювати союз робітничого класу й селянства. В січні


Сучасна карта - Бобринець